Сутність і призначення стратегічного фінансового контролінгу

Фінансові проблеми, які виникають у суб’єктів господарювання, досить часто зумовлені відсутністю у керівництва чітких стратегічних цілей розвитку, довгострокових фінансових планів та нерозумінням місії суб’єкта господарювання. Як наслідок, у підприємства виникають складнощі з визначенням потреби в капіталі та інших видах ресурсів: потужності незавантажені, кошти заморожуються в неліквідних запасах та в дебіторській заборгованості, окремі сектори діяльності виявляються збитковими тощо. Для уникнення (чи нейтралізації) проблем стратегічного характеру на підприємстві слід запровадити механізми стратегічного контролінгу.

Під стратегічним фінансовим контролінгом розуміють комплекс функціональних завдань, інструментів і методів довгострокового (три і більше років) управління фінансами, вартістю та ризиками. Вважається, що часовий горизонт стратегічного контролінгу необмежений.

У рамках стратегічного фінансового контролінгу зусилля фінансових служб підприємств концентруються на виконанні таких основних завдань:

– визначення стратегічних напрямів діяльності підприємства;

– визначення стратегічних факторів успіху;

– визначення стратегічних цілей і розробка фінансової стратегії підприємства;

– впровадження дійової системи раннього попередження та реагування (перманентний аналіз шансів і ризиків, сильних та слабких сторін);

– визначення горизонтів планування;

– довгострокове фінансове планування: планування прибутків та збитків, Cash-flow, балансу, основних фінансових показників;

– довгострокове управління вартістю підприємства та прибутками його власників;

– забезпечення інтеграції довгострокових стратегічних цілей та оперативних завдань, які ставляться перед окремими працівниками та структурними підрозділами.

Найважливішим завданням стратегічного контролінгу є забезпечення життєздатності підприємства в довгостроковому періоді на основі управління існуючим потенціалом та створення додаткових факторів успіху. Наявний у підприємства потенціал розвитку визначається такими основними факторами:

– фінансове забезпечення та можливості залучення додаткового капіталу;

– наявність кваліфікованого персоналу;

– наявність надійних і дешевих джерел постачання сировини та матеріалів;

– наявність ринків збуту продукції;

– виробничий потенціал;

– ефективна організаційна структура;

– висока якість менеджменту.