Пожежна сигналізація

На практиці розрізняють три стадії розвитку пожежі. Перша, або початкова, стадія розвитку пожежі характеризується нестійкістю, порівняно низькою температурою в зоні пожежі, малою висотою смолоскипа полум'я й невеликою площею вогнища горіння. Для другої стадії характерно значне збільшення тепла, смолоскипа полум'я й площі горіння. Третя стадія пожежі характеризується високою температурою, великою площею горіння, конвекційними потоками, деформацією й обваленням конструкцій.

Вибір засобів і методів гасіння пожеж залежить від стадії пожежі й горючих речовин.

Процес гасіння пожеж підрозділяється на локалізацію й ліквідацію вогню. Під локалізацією пожеж розуміють обмеження поширення вогню й створення умов для його ліквідації. Під ліквідацією пожеж розуміють остаточне гасіння або повне припинення горіння й виключення можливості повторного виникнення вогню.

Для успішного гасіння пожеж вирішальне значення має швидке виявлення пожежі й своєчасний виклик пожежних підрозділів до місця пожежі. Пожежний зв'язок і сигналізація можуть здійснюватися телефоном спеціального або загального призначення, радіозв'язком, електричною пожежною сигналізацією (ЕПС), сиренами. ЕПС є найбільш швидким і надійним способом повідомлення про виниклу пожежу. Залежно від схеми з'єднання розрізняють променеві (радіальні) і шлейфні (кільцеві) системи ЕПС (рис. 1).

Рисунок 1. Схема пристрою системи ЕПС:

а – променевий; б – шлейфної

ЕПС складається з таких основних частин: ізвіщувачів l, установлюваних у приміщеннях; прийманням станції 2, що перебуває в кімнаті чергового пожежної команди; блока живлення від мережі 3 і від акумулятора 4 (резервний); системи перемикання з одного живлення на інше 5: електропроводкою мережі 6, що з'єднує ізвіщувачііз прийомною станцією.

Пожежні ізвіщувачі бувають ручної й автоматичної дії. Ручний ізвіщувач включає людина, що виявила пожежа, натисканням кнопки. Автоматичні ізвіщувачи (рис. 2) спрацьовують від впливу проявів початкової стадії пожежі: температури, диму, випромінювання полум'я.

Рисунок 2. Автоматичні ізвіщувачі:

а – тепловий ДТЛ:

1 – легкоплавкий сплав; 2 – пластинки (2); 3 – корпус;
4 – кріпильні гвинти; 5 – цоколь; 6 – ланцюг сигналізації;

б – димовий ДІ-1;

в – світловий СІ-1:

1 – лічильник фотонів; 2 – кришка; 3 – основа;

г – комбінований КІ-1

Теплові ізвіщувачі за принципом дії підрозділяються на: максимальні, що спрацьовують при досягненні певного значення температури; диференціальні, реагуючі на швидкість наростання градієнта температури; максимально-диференціальні, що спрацьовують від будь-якого переважаючої зміни температури.

Завдяки простоті конструкції велике поширення одержав ізвіщувач (датчик) тепловий легкоплавкий – ДТЛ. При підвищенні температури легкоплавкий сплав l розплавляється, і пружні пластинки 2, розмикаючись, включають ланцюг сигналізації.

Димові ізвіщувачі засновані на використанні іонізаційного або фотоелектричного ефектів. Іонізаційні ізвіщувачи працюють за принципом фіксування відхилення значень іонізації повітря з появою в ньому диму, а фотоелектричні – реагування на зміну стану оптичної щільності повітряного середовища.

Світлові ізвіщувачі реагують на спектр випромінювання відкритого полум'я в ультрафіолетовій або інфрачервоній частинах спектра. Є також комбіновані ізвіщувачі, що реагують на кілька параметрів.