Обладнання казарм і приміщень

Перед входом до казарми та інших будівель встановлюються урни, пристосування для чищення взуття від бруду (210х75см), під яким облаштування ями забороняється. На стіні вивішується вивіска. Вхід обладнується освітленням у нічний час.

На відстані 1 – 1,5 м від входу до казарми встановлюється зварена металева підставка для чищення взуття, яка фарбується в сірий колір. На підставку навішуються скребки, дерев’яні ножі тощо. Збоку підставки знаходиться короб з кремом для взуття (рис. 1).

На всіх будинках, якщо бути повернутим до них обличчям, з лівої сторони в 50 см від кута, вивішується табличка з номером та шифром будинку на висоті 2,5 м від землі до її нижньої сторони. Під нею розміщується знак “Відповідальний за протипожежний стан будівлі” на висоті 1,8 м від землі до його нижньої сторони.

Типовий вигляд виходу з казарми з відповідним розміщенням елементів казарми зображено на рис. 2.

Спальне приміщен-ня забезпечується меблями з розрахунку: ліжка і табурети – на кожного вій-ськовослужбовця, тумбочки – одна на двох, вішалки – на кожного військовослуж-бовця (рис. 3). Меблі в роті (батареї) нумеруються своїми порядковими номе-рами білою масляною фар-бою і закріплюються за особовим складом. Висота цифр – 3 см. Нумерація меблів повинна відповідати порядковому номеру військовослужбовця строкової служби в поіменному списку роти для проведення вечірньої перевірки. Порядкові номери наносяться на меблі з лицьової сторони. На лицьовій стороні висувної шухляди тумбочки закріплюються ярлики розміром 20х50 мм, на яких вказуються прізвище та ініціали військовослужбовця.

Рис. 3

Петренко П.Б.

Для розміщення особового складу в спальних приміщеннях відводиться площа з розрахунку 2,5–4 м² на кожного військовослужбовця. При цьому обсяг повітря повинен бути не менше 9–12 м³ на одну особу.

Ліжка для військовослужбовців встановлюються в один або два яруси. Загальне заправлення ліжок стандартне. Краї нижнього простирадла завертаються навколо матрацу максимально з трьох сторін (з боків і зі сторони голови), верхнє простирадло, складене удвоє по довжині, настеляється на нижнє і загинається під матрац із сторони голови. Ковдра застеляється з підгортанням країв під матрац із трьох сторін (з боків і зі сторони ніг) (рис. 4).

Для захисту від пошкоджень матраців з брезенту або іншого цупкого матеріалу виготовляється підстилка, яка по кутках прив’язується поверх сітки ліжка (з одного боку – резинкою).

Мал. 4.4

Ковдри мають бути одного кольору. На одному з кутків ковдри в ногах настрочується прямокутний трикутник (сторона трикутника – 15 см) з білої тканини для таврування (місяць і рік видачі ковдри в експлуатацію, номер військової частини). З боків, щоб не рвалися під час витрушування, всі ковдри мають бути підігнуті та прострочені. Ця робота виконується в майстернях ремонту речового майна, перед видачею в експлуатацію.

Тапочки у денний час зберігаються під ліжком в ногах або на спеціальних стелажах в коридорі при виході з казарми.

Приліжковий килимок вдень зберігається під ліжком у згорнутому стані на гачках, що підвішені до сітки ліжка в ногах. Відстань від сітки до килимка 15 см. Приліжкові килимки розміром 50х30 см виготовляються у ремонтних майстернях зі списаних ковдр. Замість килимків можуть використовуватися бавовняні (килимові) доріжки, які стеляться по всій довжині спального приміщення під ліжками на відстані 60–70 см від ніжок ліжка в ногах. В денний час доріжки прибираються і зберігаються у встановленому місці.

Куртки і головні убори зберігаються на вішалках. Місця для них позначаються ярликами 50х20 мм із зазначенням прізвища та ініціалів військовослужбовця.

Речові мішки, індивідуальні засоби захисту, крім протигазів, зберігаються у шафах або на полицях у приміщеннях, визначених командиром військової частини (рис. 5).

Повсякденне обмундирування та поясний ремінь охайно укладають на ніч на табуретку (стілець), взуття ставиться в ногах біля ліжка (рис. 6).

Рис. 6