Література, методичне та матеріально-технічне забезпечення заняття. 1. Криминалистическое описание внешности человека : учеб

1. Криминалистическое описание внешности человека: учеб. пособие. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1984. – 128 с.

2. Криміналістика: [підручник/ під заг. ред. Скригонюк М.І.]. – К.: 2007. – 496 с.

3. Криміналістика: [підручник / за заг. ред. д.ю.н., професора А. Ф. Волобуєва]. – Х.: ХНУВС, 2011. – 666 с.

4. Снетков В. А. использование признаков внешности в работе органов внутренних дел (практикум): учебное пособие / В. А. Снетков. – М.: ЭКЦ МВД России, 1993. – 56 с.

5. Тагаев Н.Н. Последовательность идентификации неизвестного лица / Н.Н. Тагаев // Актуальні проблеми сучасної криміналістики. Ч.1. – Сімферополь, 2002. – С. 77-84.

6. Топорков А.А. Словесный портрет: практическое пособие / А. А. Топорков. – М.: Юристъ, 1999. – 112 с.

Матеріальне забезпечення: альбоми з елементами та ознаками зовнішності осіб, фотоальбоми з схемою описання зовнішності розшукуваних осіб, суб`єктивні мальовані та композиційні портрети розшукуваних осіб, фотокартки, висновки судово-портретної експертизи, відеофільм «Судебно-портретная идентификация».

Хід проведення заняття:

Вступ до заняття полягає в перевірці присутності студентів, оголошенні теми, мети та навчальних питань заняття.

На початку заняття проводиться контрольне опитування за наведеними вище питаннями.

Переглядаються навчальні відеофільми за пройденою темою.

Данне практичне заняття проводиться в кабінеті криміналістики з використанням техніки і роздаткового матеріалу за яким проводиться опис прикмет зовнішності людини за методом словесного портрету.

Правила опису за методом словесного портрету базуються на взаємопов’язаних принципах системності і повноти. Принцип системності визначає послідовність (черговість) опису. Принцип повноти передбачає докладну характеристику.

1. Дотримуватися послідовні опису ознак зовнішності людини. Спочатку фіксуються ознаки, що характеризують загальнофізичні ознаки зовнішності (стать, вік, національність, тип обличчя), потім анатомічні ознаки (зріст, будова тіла, голови та окремих її елементів), і після цього функціональні ознаки, особливі та помітні прикмети.

2. Опис ознак зовнішності людини необхідно здійснювати за схемою «від загального до окремого» або «зверху донизу».

3. Кожний з анатомічних елементів необхідно описувати за формою та розміром, використовуючи спеціальну термінологію (єдині прийняті словесні терміни). Не можна використовувати терміни, які не є загально прийнятими, наприклад, жирний, чорнявий, туманні очі, гарний, цікавий та ін.

3.1. При описі форми використовують найменування геометричних фігур (круглий, овальний, прямокутний, трикутний та ін.) або геометричних ліній (пряма, випукла, звивиста та ін.)

3.2. Опис розмірів елементів дається не у абсолютних величинах, а по відношенню до інших елементів зовнішності. При цьому характеризують його висоту, довжину, ширину, кількість та ін. Градація величин частіше всього буває тричленна: великий, середній, малий; п’ятичленна – дуже великий і дуже малий. При семичленній градації додають: «вище середнього» і «нижче середнього». Якщо виникають сумніви у характеристиці розміру, то його називають у двох значеннях: «середній-малий», «великий-середній».

3.3. Положення елементу визначається відносно вертикальних і горизонтальних площин тіла (горизонтальне, нахилене, скошене усередину та ін.), а також за взаємоположенням (суцільне, окреме).

3.4. За кольором характеризують волосся; очі та іноді колір шкіри (дуже червона, синій ніс, колір родимої плями та ін.).

4. Опис зовнішніх ознак повинен бути достатньо повним але без зайвої деталізації. Не доцільно у кожному словесному портреті фіксувати усі відомі ознаки. Бажано відбирати та фіксувати лише ті ознаки, що дозволяють індивідуалізувати людину серед інших їй подібних.

5. Анатомічні ознаки повинні розглядатись з двох положень: спереду (фас) та збоку (профіль), а також з таких позицій, як розмір, форма, положення, колір, симетричність та виразність.

Студенти в групі розбиваються по парам, і зовнішность протилежної пари описують в зошитах за методом словесного портрету:

зразок

Порядок опису прикмет зовнішності людини за методом словесного портрету:

Пол - чоловічий, вік - 25-30 років, національність - схожий на росіянина, тип особи - європейський, фігура в цілому - середнього зросту, кремезної статури, середньої вгодованості.

Голова в цілому: за розміром - мала, череп за розміром - низький, форма тім'яної частини - яйцеподібна; потилицю по контуру - плоский, за положенням вертикальний; волосся: по довжині - довгі, по густоті - рідкісні, за формою - прямі, за кольором - темно-русяве, контур лобової лінії зростання - прямий, характер зачіски - стрижка висока, зачес назад, над губою невеликі вуса.

Особа в цілому: по контуру в фас - овальне, по контуру в профіль - пряме, за кольором шкіри - бліде.

Лоб: по висоті - середній, по ширині - вузький, по положенню - вертикальний.

Брови: по довжині короткі, по ширині - середні, за формою дугоподібні, за положенням - скошені всередину, зближені.

Очі: за розміром - великі, за кольором - сірі, за формою - овальні, по положенню - горизонтальні.

Ніс: за розміром - середній, по довжині - довгий, по ширині - середній, перенісся - мала, по контуру спинки - прямий, за формою кінчика - гострий, по положенню підстави - ​​піднесений.

Рот: за розміром - великий, положення кутів рота - опущене.

Губи: по товщині - тонкі, по положенню - виступаніе нижньої губи.

Підборіддя: по висоті - низький, по ширині - вузький, за формою - закруглений, за положенням - скошений.

Вухо: за розміром в цілому - велике, за формою - кругле, за положенням - вертикальне, по відстовбурчені - загальне прилягання, мочка вуха: за розміром - велика, по контуру - заокруглена, по кріпленню - злита.

Шия: по довжині - довга, по товщині - тонка.

Плечі: по ширині - широкі, за положенням - опущені.

Груди: по ширині - середня, за формою - плоска, за положенням - запала.

Спина: по ширині - середня, за положенням - опукла (сутула).

Руки: по довжині - довгі, по товщині - тонкі.

Ноги: по довжині - довгі, по товщині - тонкі, за формою - прямі.

Функціональні ознаки: хода - повільна, постава - сутула, жестикуляція - жвава, міміка - розвинена, голос - за тембром - тенор, за силою - сильний, по чистоті - хрипкий.

Мова: повільна.

Манера - тримає руки в кишенях брюк.

Особливі прикмети: на тильній стороні долоні правої руки татуювання (орел).

Помітні прикмети: на правій щоці чорне родима пляма круглої форми, діаметром 2 мм.

Одяг: чорний вовняний спортивного покрою костюм, біла бавовняна сорочка з відкладним коміром.

Взутий: чорні напівчеревики з широким носком 41 розміру та інше.

Заключна частина заняття полягає у підведенні викладачем підсумків, оголошенні завдання для самостійної роботи.

Практичне заняття № 2: Джерела інформації про зовнішность людини, правила складання словесного портрету

Навчальна мета заняття:

Під час заняття студенти повинні отримати знання про природно-наукові засади ототожнення особи за ознаками зовнішності, про зовнішній облік людини: елементи, ознаки, їх ідентифікаційне значення та класифікація, про криміналістично-портретну експертизу, навчитись складати суб’єктивні портрети з дотриманням правил складання словесного портрету.

Час проведення 2 години.

Місце проведення спеціалізована навчальна аудиторія

Навчальні питання:

1. Джерела інформації для складання словесного портрету, виготовлення суб`єктивного портрету.

2. Обставини, що впливають на сприйняття, запам`ятовування і відтворення ознак зовнішності людини.

3. Правила складання словесного портрету, його значення.