Тип заняття : Практичне. Мета заняття :Познайомитизособливостями декоративно- прикладного мистецтва України, основними осередками декоративно- прикладного мистецтва; видами

Мета заняття:Познайомити з особливостями декоративно- прикладного мистецтва України, основними осередками декоративно- прикладного мистецтва; видами візерунків, їх особливостями.; послідовністю виконання декоративного малюнка.

Навчитись малювати візерунки і орнаменти, передавати ритм, симетрію., гармонічні поєднання кольорів, знаходити різні композиційні рішення при малюванні візерунків.

Розвивати мислення, пам'ять, увагу, спостережливість.

Виховувати інтерес до народного мистецтва.

Забезпечення заняття:

* наочно-демонстраційний матеріал

Таблиці, динамічні таблиці з послідовністю виконання роботи.

* Роздатковий матеріал

Інструкційні карти, таблиці.

* ТЗН

ЛІТЕРАТУРА:

Основна

Кириченко М. А. Основи образотворчої грамоти. - К., 1982.

Бутник-Сіверський Б.С. Українське народне мистецтво.- К., 1967.Кузин В.С.

Практичне заняття.

Тема. Українське декоративно- прикладне мистецтво. Копіювання декоративних візерунків за мотивами народних промислів.

Мета. Навчитись

- аналізувати композиційне рішення, колір, національні особливості візерунків за мотивами народних промислів;

- копіювати зразки візерунків, використовуючи характерні прийоми.

Матеріали і обладнання. Фарби, пензлі, папір, інструкційні карти.

Література.

1. Бутник-Сіверський Б.С. Українське народне мистецтво.- К., 1967.

Хід роботи.

1. Підготовча частина.

1.1.Українські народні промисли та їх особливості.

Народне декоративно-прикладне мистецтво, як і музика, фольклор, театр, інші види народної творчості, є важливою галуззю художньої куль­тури. Воно розкриває безмежний світ краси і мудрості наро­ду, втілює його талант, розуміння добра і краси. Народне де­коративно-прикладне мистецтво тісно пов'язане з життям і побутом людей. Археологічні дослідження підтвердили високий мистецький рівень виробів ужиткового мистецтва, наскельних зображень, орнаментального оздоблення, ство­рених нашими пращурами.

У докласовому суспільстві народне мистецтво розвива­лося досить повільно і мало здебільшого прикладний харак­тер. Саме в цей період формувались основні принципи фор­мотворення та орнаментики.

З формуванням класового суспільства ремесла відділя­ються від землеробства, їх центри зосереджуються в давньо­руських містах, які виникають у VII—VIII ст. Глибоких змін прикладне мистецтво зазнає з виникненням феодально­го суспільства і появою панівної верхівки. Житло, одяг, по­бутові предмети багато оздоблювали, перетворюючи їх у справжні витвори мистецтва.

Поступово починається поділ мистецтва на два русла народне і професійне.

Протягом століть народне мистецтво, зберігаючи сталу, традиційну основу, розвивалось і вдосконалювалось. Кожне нове покоління майстрів, запозичивши все краще у своїх по­передників, додавало власні знахідки у його скарбницю.

Майстерність художників з народу передавалася від батька до сина, зберігаючи основні характерні особливості орнамен­ту, композиції, колориту, сюжету. Ця повторюваність основ­них елементів у мистецтві називається традицією.

Матеріалом для творчості служило все, що оточувало на­родних майстрів: дерево, глина, кістка, камінь, метал, нит­ка, тканина.

З давніх-давен людина намагалася прикрасити свій по­бут, мати речі не просто зручні та потрібні, а й красиві. При­крашені різьбою меблі, розписаний посуд, одяг, оздоблений вишивкою, були звичайним явищем у побуті наших прадідів.

Творчість, працьовиті руки народних умільців створю­вали вироби, які красою, естетичним смаком і технікою ви­конання й сьогодні зачаровують нас.

За багато століть наш народ створив безцінну і надзви­чайно різноманітну художню спадщину.

В Україні сформувалося багато видів народного мис­тецтва: художня обробка дерева, каміння, металу; гончар­ство; художня вишивка; ткацтво і килимарство; декоратив­ний розпис тощо. Кожен вид тісно пов'язаний з історією, національними традиціями регіонів і свідчить про мистець­ку обдарованість народних майстрів.

За творами народного мистецтва наші сучасники пізна­ють традиції, звичаї, особливості життя народу, прилуча­ються до нього.

Глибоке вивчення і подальший розвиток народної худож­ньої спадщини, її використання в сучасному побуті та на­вчальній творчій діяльності учнів одне з важливих завдань загальноосвітнього предмета, яким є образотворче мистецтво. У цьому посібнику ми розглянемо український народний декоративний розписи. Ознайомлення з ним допоможе школя­рам створювати власні декоративні й тематичні композиції.

Народний декоративний розпис увійшов яскравою сто­рінкою в історію культури українського народу. До нього на­лежать: настінний розпис культових приміщень (церков), жител і надвірних господарських споруд, багатобарвні деко­ративні малюнки на папері, відомі як мальовки, станковий народний живопис і графіка, оздоблення олійними фарбами дерев'яних виробів (скринь, мисничків, вуликів, віялок, де­рев'яного посуду, Іграшок, музичних Інструментів), писан­ка рство, розпис тканин, малюнки на склі (поширені переважно в західних областях України). Ці види народного роз­пису виникли в різні часи й пов'язані з різними сторонами народного побуту. В розписі відбилися місцеві особливості, що позначалися на різноманітності орнаментальних мотивів, колориту і композиції.

Про давність народного живопису свідчать згадки в піснях, думах, прислів'ях, художній та етнографічній літе­ратурі. Видатний політичний і громадський діяч передрево­люційного часу та доби УНР, дослідник української культу­ри Д. Антонович пише: "Мабуть, українське малярство, бо­дай як засіб декорації, таки існувало ще в часах передхри-стиянських, та пам'яток його до нас не дійшло, бо мальована кераміка, яку збирають археологи, ще не є малярство, хоч обумовлює в малярів, що ту кераміку розмальовували, пев­не вміння рисунку"

Академік Д. Айналов доводить, що в передхристиянську добу в Україні побутувало малярство, але переконливо дове­сти цього ми не можемо; не знаємо, який воно мало вигляд і характер та які були його особливості.

Малярство в Україні, вже пов'язане а християнським куль­том, було візантійського стилю. Його найдавніші пам'ятки дійшли до нас із X ст. Це малярство, хоч і виросло з маляр­ства античного, але перейшло дуже велику еволюцію.

Український народний живопис зародився в часи форму­вання української народності. У рукописних книгах XV—XVI ст. знаходимо чимало кольорових заставок, ініціалів, кінцівок з мотивами, що трапляються в пізніших українських народ­них вишивках і в керамічному або різьбленому орнаменті.

Народний декоративний розпис розвивався паралельно з народним станковим живописом. До нас дійшло чимало різноманітних декоративних розписів у дерев'яних церквах XVII—XVIII ст. (наприклад, настінний розпис у церкві Воздвиження в м. Дрогобичі, виконаний олійними фарбами по дереву (1636 р.)), а також народних станкових картин, дато­ваних XVIII ст.

1.2. Аналіз декоративних елементів на зразках, запропонованих викладачем.

2. Основна частина.

2.1. Копіювання декоративних візерунків за інструкційною картою.

Інструкційна карта 1.

Копіювання декоративних візерунків за мотивами народних промислів.

1. Проаналізувати конкретно вибраний зразок для копіювання (визначити композицію, підпо­рядкування елементів розпису формі, характер елементів, кольорове рішення).

2. Обвести шаблон посуду чи іграшки олівцем.

3. Намітити олівцем композиційне розміщення елементів, допоміжні лінії.

4. Підібрати відповідну гаму фарб; затонувати фон; виконати розпис шаблону за зразком, ви­користовуючи характерні прийоми розпису.

Інструкційна карта 2.

Послідовність малювання візерунка

1. Обрати форму для складання візерунка.

2. Підібрати та стилізувати елементи рослинного світу.

3. Визначити композицію, ритмічність.

4. Намітити олівцем композиційне розміщення елементів, допоміжні лінії.

5. Підібрати відповідну гаму фарб; затонувати фон; виконати візеру­нок, використовуючи характерні прийоми.

Заключна частина.

3.1. Усний порівняльний аналіз студентських робіт; визначення та обговорення типових помилок.

3.2. Здача робіт на перевірку.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ім. О.ГОНЧАРА