Семінарське заняття № 2

Тема 3. Школи і міждисциплінарний статус глобалістики

Тема 4. Становлення глобальної економіки

План заняття

1. Основні школи сучасної глобалістики.

2. Становлення теоретичної бази глобалістики.

3. Картографія світу у новітньому геоекономічному просторі.

4. Закономірності функціонування глобальної економіки.

5. Інституційне середовище глобальних трансформацій

Навчальні цілі: поглибити і систематизувати знання студентів з питань становлення теоретичної бази глобалістики, концепціїсвітової системи / світового суспільства, глобальної соціології, дихотомічної типології соціальної організації: «локальне / глобальне».

Проблемні питання для обговорення

1. Розкрийте суть дихотомічної типології соціальної організації «локальне / глобальне»?

2. Що означає глобальна інституціоналізація світа та її співвідношення з категорією «інституціоналізація»?

3. Яким чином проявляється локалізація глобальності?

4. Характеристика теорії світового суспільства ризику У. Бека.

5. Які складові глобального культурного потоку досліджує А. Аппадураї?

6. Особливості трактування терміна «глобалізація» Г. Терборном у його теорії глобальної соціальності.

7. У чому суть дискурсу віртуалізації?

8. Яким чином М. Уотерс здійснює заміщення дихотомії «локальне / глобальне» дихотомією «територіальне / детериторизоване» у своїй праці «Глобалізація» (1995 р.).

9. Визначте відмінності між традиційним та геоекономічним підходами у дослідженні міжнародних економічних трансформацій.

10. За якими принципами здійснюється взаємодія національних економік із зовнішнім середовищем в умовах глобалізації?

11. Якими основними рисами характеризується постіндустріальна цивілізаційна модель світового розвитку?

12. Дайте характеристику основних складових геоекономічного атласу та пояснить їх співвідношення з геополітичним атласом світу.

13. Визначте найбільш відомі моделі-проекти глобального розвитку та їх відмінності.

Тести

1. Термін «віртуалізація економічної діяльності» стає суттєвим елементом в теоріях глобалізації завдяки вченим:

а) А. Сену, М. Веберу;

б) У. Беку, Р. Робертсону;

в) Й. Шумпетеру, М. Кастельсу;

г) К. Поланьї, Т. Веблену.

2. Поняття транснаціонального соціального простору дозволило вченому У. Беку поєднати під спільною назвою «глобалізація» процеси у сферах:

а) політики, економіки, культури, екології;

б) космобіології, культури, медицини;

в) історії, політики, екології;

г) науки, культури, освіти.

3. М. Уотерс у своїх працях констатує, що менше під вплив глобалізації підпадають:

а) фінансовий ринок і споживання;

б) товарне виробництво і ринок праці;

в) товарне виробництво і фінансовий ринок;

г) ринок праці і споживання.

4. За теорією А. Аппадураї, у процесі глобалізації формується «глобальний культурний потік», який складається із:

а) етнопростору, технопростору;

б) фінансового простору;

в) медіа-простору, ідео-простору;

г) усі відповіді є вірними.

5. Першим вченим, який почав оперувати розбіжністю реального та віртуального у процесі дослідження глобальних проблем був:

а) Л. Склер;

б) Ж. Бодрійяр;

в) Е. Гідденс;

г) Г. Тернборн.

1. «Тріада» нагромадження капіталу в сучасній світовій економіці за І. Валлерстайном означає об’єднання:

а) США, Китаю та Росії;

б) Китаю, Японії та Індії;

в) США, Західної Європи та Японії;

г) Бразилії, Канади, Китаю.

2. Аналіз тенденцій геоекономічного розвитку дозволяє зробити висновки:

а) у системі світового господарства має відбутися кардинальний поворот у бік економічної інтеграції, відкритої економіки;

б) країни, що розвиваються, виконуватимуть скоріше роль виробників, ніж споживачів;

в) країни, що розвиваються, мають можливість зменшити відставання від країн-лідерів;

г) динаміка країн світового центру та динаміка країн периферії матимуть взаємодоповнюючий характер.

3. Глобалізація сучасної економіки сприяє загостренню конкуренції між економіками окремих країн. Результат цієї конкуренції, за І. Валлерстайном, залежатиме від:

а) США та Китаю;

б) США та Японії;

в) Китаю та Росії;

г) НАФТА та ЄС.

4. Нова модель світоустрою, що відображає особливості сучасних міждержавних відносин в умовах глобалізації, зображена у працях О. Неклесси у вигляді шестиярусної схеми, до якої входять:

а) чотири регіони (південноатлантичний, євразійський, північний, африканський) і два транснаціональні простори (транснаціональний світ і глибока Північ);

б) чотири регіони (північноатлантичний, тихоокеанський, євразійський, південний) і два транснаціональні простори (транснаціональний світ і глибокий Південь);

в) чотири регіони (азійський, південно-східний, тихоокеанський, західний) і два транснаціональні простори (транснаціональний світ і глибокий Схід);

г) чотири регіони (східний, північноатлантичний, західноєвропейський, східнотихоокеанський) і два транснаціональні простори (транснаціональний світ і глибокий Захід).

5. І. Валлерстайн, досліджуючи закономірності функціонування глобальної економіки, приділяє особливу увагу:

а) екологічному становищу навколишнього середовища;

б) соціально-економічній та демографічній поляризації світу;

в) демілітаризації економіки;

г) духовному розвитку світової спільноти.