Фінансовий контроль

§ 1. Поняття й значення фінансового контролю

До загальних функцій управління належать планування, ре­гулювання, керівництво, організація, координація і контроль. Однією з найважливіших функцій державного управління є кон­трольна діяльність, і зокрема, фінансовий контроль. Розгляда­ючи співвідношення фінансового контролю й державного управ­ління, стає зрозуміло, що фінансовий контроль є засобом до­сягнення конкретного завдання, яке стоїть перед державою, — встановлення правопорядку й законності.

Фінансовому контролю притаманні риси, що взагалі нале­жать контрольній діяльності як такій, а саме:

— оперативність;

— Цілеспрямованість;

— безпосередність;

— обґрунтованість;

— Дієвість.

Слід зазначити, що фінансам як економічній категорії, крім розподільної та регулюючої, належить також і контрольна функ­ція. Вона виявляється як під час контролю розподілу валового внутрішнього продукту, так і під час витрачання публічних грошових фондів відповідно до їх цільового призначення. Все це свідчить про те, що контрольна функція фінансів є об'єктив­ною основою фінансового контролю.

У сучасних непростих умовах становлення ринкової еконо­міки контрольна функція фінансів набуває особливої актуаль­ності. Це пов'язано з певною специфікою цієї діяльності, що дозволяє активно впливати на економічні процеси. Ефективний фінансовий контроль сприяє прискоренню економічного й соці­ального розвитку країни, раціональній організації використан­ня всіх наявних ресурсів, забезпеченню схоронності загально­державної і муніципальної власності. Визнаючи особливості фінансового контролю, слід зазначити, що сьогодні відбуваєть­ся його ускладнення, все чіткіше виявляється його багатоас-

Глава 4

Фінансовий контроль

пектність, тому що сфера контрольної діяльності стає все більшою і більшою, поширюючись на недержавні підприємства, громадян, що займаються підприємницькою діяльністю. Фінан­совий контроль стає все різноманітнішим і багатоплановішим. Деякі контролюючі органи було ліквідовано, виникли нові орга­ни, тому систему органів фінансового контролю ще не можна визнати сформованою остаточно.

Сутність фінансового контролю розкривається в основних завданнях, поставлених перед ним, а саме:

1) перевірка своєчасності й повноти виконання контрольо­-
ваними суб'єктами фінансових зобов'язань перед державою та
органами місцевого самоврядування;

2) перевірка виконання органами державної влади й місце­
вого самоврядування покладених на них функцій з формуван­-
ня, розподілу й використання грошових фондів;

3) перевірка дотримання правильності здійснення фінансо­-
вих операцій, схоронності коштів і матеріальних засобів;

4) перевірка правильності й ефективності використання пуб­-
лічних грошових фондів;

5) виявлення й усунення порушень фінансової дисципліни;

6) попередження порушень законності в сфері фінансової
діяльності, забезпечення відшкодування матеріальних збитків,
виявлення винних осіб і залучення їх до відповідальності;

7) виявлення внутрішніх резервів виробництва — підвищення
його ефективності, найощадливішого використання матеріаль­-
них і грошових ресурсів.

Реалізація перерахованих завдань фінансового контролю є необхідною умовою забезпечення правопорядку й законності в процесі здійснення фінансової діяльності. Одним з боків пра­вопорядку в галузі фінансів є фінансова дисципліна.

Фінансова дисципліна — це чітке дотримання закріпле­них нормами права розпоряджень, що регулюють порядок фор­мування, розподілу й використання публічних грошових фондів. Потрібно відзначити, що вимоги фінансової дисципліни обов'яз­кові не тільки для підприємств усіх форм власності та грома­дян, але й для органів державної влади й місцевого самовряду­вання.

Однак слід враховувати, що об'єкт фінансового контролю не обмежено перевіркою тільки грошових фондів. Насправді він містить у собі й матеріальні, природні, трудові та інші ре-

сурси держави, тому що їх використання здійснюють у гро­шовій формі або опосередковано нею. Іншими словами, фінан­совий контроль поширюється не тільки на безпосередньо фінан­сові, але й на пов'язані з ними господарські відносини. Безпо­середнім предметом фінансового контролю виступають первинні документи, що містять відомості про фінансово-господарську діяльність контрольованого суб'єкта.

Отже, під фінансовим контролем слід розуміти особ­ливу сферу державного контролю, що становить собою діяльність фінансових, органів з виявлення порушень законності, фінансо­вої дисципліни й доцільності під час формування, розподілу й використання державних і муніципальних грошових фондів.

Правове регулювання фінансового контролю здійснюють нормами фінансового права. В юридичній літературі закріпи­лася думка про фінансовий контроль, як інститут Загальної частини фінансового права. Разом з тим не викликає сумніву й інше. Фінансовий контроль належить усім стадіям фінансової діяльності, всім фінансово-правовим підгалузям і інститутам Особливої частини фінансового права. До сказаного варто до­дати, що фінансовий контроль є, мабуть, єдиним структурним підрозділом фінансового права, правові норми якого містяться як у Загальній, так і в Особливій частині, тобто структура фінан­сового контролю досить складна. До Загальної частини фінан­сового права слід віднести фінансово-правові норми, які регу­люють загальні принципи, мету й завдання, організацію та по­рядок здійснення фінансового контролю, характеристику його видів і методів. Щодо фінансово-правових норм, які передба­чають специфіку здійснення фінансового контролю в різних сферах фінансової діяльності, то вони цілком справедливо на­лежать до Особливої частини. Конкретизація ж їхніх специфіч­них завдань і змісту знаходить своє відображення в інституціо-нальних правових актах (наприклад, у Бюджетному кодексі України або Законі України «Про аудиторську діяльність»).