Склад і призначення кошторисної інвесторської документації

роботи.

інвентарю.

– локальні кошториси.

ментації.

виконання.

Головне призначення кошторисів – визначення ціни будівельної продукції. Кошторис є основним і незмінним документом, на підставі якого здійснюється планування інвестицій, фінансування будівництва та розрахунки за виконані роботи між замовником і підрядником.

На підставі кошторисів визначається ТЕП проекту, здійснюється вибір варіантів проектних рішень і проектування організації будівництва, встановлюється розмір і ефективність інвестицій.

Кошторисна документація використовується у практиці економічної роботи будівельних організацій (при розробленні річних та оперативно-виробничих планів, при оцінці їх виконання, аналізі виробночо-господарської діяльності будівельної організації і т.д.).

5. Порядок складання локальних кошторисів та відомостей ресурсів до них.

Локальні кошториси складаються у поточному рівні цін на трудові і матеріально-технічні ресурси за формами, наведеними ДСТУ Б Д1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» (№1 – на будівельні роботи), №2 – на придбання устаткування), на підставі відомостей обсягів робіт, складеним по робочим кресленням та призначений для визначення кошторисної вартості робіт у складі прямих витрат та загальновиробничих витрат.

У зв'язку з тим, що в прямих витратах може бути не врахована вартість деяких матеріалів (конструкцій), вони поділяються на закриті та відкриті.

Закриті одиничні розцінки враховують усі витрати, передбачені РЕКН. Відкриті одиничні розцінки не враховують витрати на деякі матеріали, вироби й конструкції, найменування, технічні характеристики і норми витрат яких указані у відповідній кошторисній нормі під шифром ресурсу „За проектом”.

До деяких неврахованих матеріалів, виробів і конструкцій указано тільки найменування, а технічні характеристики та норми витрат їх приймаються за проектними даними (робочими кресленнями).

При складанні локального кошторису неврахована вартість таких матеріалів, виробів та конструкцій повинна враховуватись окремим рядком після відповідних відкритих одиничних розцінок.

Розцінки бувають основ ні та додаткові.

Основна розцінка враховує склад та умови виконання робіт, прийнятих в РЕНК.

Якщо склад та умови виконання робіт відрізняються від складу та умов виконання, прийнятих в РЕНК, то при складанні локального кошторису наступним рядком враховуються ці відмінності додатковою розцінкою.

У разі відсутності в чинних збірниках РЕКН необхідних конструкцій і робіт, проектна організація розробляє відповідні індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми, які затверджуються у складі проектної документації.

Стосовно особливостей окремих видів будівництв локальні кошториси складаються:

а) по будинках, будівлях і спорудах на:

- будівельні роботи;

- внутрішні санітарно-технічні роботи;

- внутрішні електромонтажні роботи;

- монтаж технологічного устаткування та інші роботи;

- придбання устаткування меблів, виробничого та господарського інвентарю.

б) по загальномайданчикових роботах на:

- вертикальне планування;

- улаштування інженерних мереж;

- колій та доріг;

- благоустрій та озеленення території та інш.

У складі локальних кошторисів окремі конструктивні елементи будинку,будівлі споруди, як правило, групуються у розділи.

Порядок розташування робіт та їх групування у розділи мають відповідати технологічній послідовності проведення робіт. Виходячи із згаданих принципів групування локальний кошторис на види робіт можуть мати такі розділи:

а) “будівельні роботи”:

- земляні роботи;

- фундаменти;

- стіни;

- перекриття;

- перегородки;

- сходові марші та площадки;

- підлоги;

- дах і покрівля;

- віконні заповнення і балконні двері;

- дверні заповнення;

- Внутрішнє опорядження;

- зовнішнє опорядження;

- вбудовані меблі; інші роботи;

- інші розділи;

б) “ спеціальні будівельні роботи”:

- фундаменти під устаткування;

- спеціальні основи;

- канали і приямки;

- обмурування;

- хімічні захисні покриття тощо;

в) “ внутрішні санітарно-технічні роботи”

- водопровід;

- каналізація;

- опалення;

- вентиляція та кондиціювання повітря тощо;

г) “ монтаж устаткування”:

- монтаж технологічного устаткування;

- технологічні трубопроводи тощо.

Крім того, при складанні локальних кошторисів, як правило, слід виділяти в окремі розділи роботи, що належать до підземноїчастини будови (розділ А) та надземної частини будови (розділ Б).

Припускається складання на один і той же вид робіт двох і більше локальних кошторисів при проектуванні складних будівель та споруд, при розробленні документації кількома проектними організаціями а також при формуванні кошторисної вартості по пускових комплексах.

Кошторисна вартість на будівництво житлових будинків з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського призначення визначається за локальними кошторисами, що складаються окремо для житлової та нежитлової частин будинку та визначається як сума кошторисної вартості житлової та нежитлової частин.

Віднесення витрат до для житлової та нежитлової частин здійснюється згідно ДСТУ Б Д1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» (п. 5.4.14).

У тих випадках, коли відповідно до проектних даних здійснюється розбирання конструкцій, знесення будівель та споруд, в наслідок чого виникає можливість отримання матеріалів, виробів та конструкції, придатних для повторного застосуввання, або провадиться супутнє добування матеріалів (камінь. гравій, ліс тощо), то за підсумком локального кошторису довідково наводяться окремим рядком зворотні суми, що враховують реалізацію таких матеріалів.

Вартість таких конструкцій визначається за поточними цінами як за нові але із застосування усередненого коефіцієнту зносу 0,5 крім тих, на яких ціни реалізації можуть бути визначені.

.

За підсумком ЛК визначається кошторисна заробітна плата, кошторисна трудомісткість та середній розряд робіт. Підсумки локальних кошторисів використовуються для складання об’єктного кошторису.

кування.