Інституційні основи системи національної економічної безпеки

Тема 11. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА

Економічна безпека в системі національної безпеки України.

Концепція національної економічної безпеки.

Інституційні основи системи національної економічної безпеки

У найпершому наближенні економічна безпека держави означає захищеність всіх рівнів економіки країни від небезпечних дій, які можуть бути як наслідком свідомого впливу будь-якого чинника, так і стихійним напливом ринкових сил. Небезпечними можуть вважатися такі дії, які призводять до погіршення економічного стану країни до критичного рівня.

Поняття економічної безпеки тісно пов’язане з поняттям національної безпеки. Оскільки економіка являє собою одну з життєвоважливих сторін діяльності суспільства, то поняття національної безпеки обов’язково включає в себе надійний захист економіки на випадок можливих зовнішніх чи внутрішніх загроз. Саме тому економічній безпеці в системі національної безпеки повинне належати провідне місце. Адже економічна безпека є фундаментом, базисною основою, на якій ґрунтуються інші види безпек у будь-яких сферах.

Незалежній демократичній державі обов’язково потрібна державна концепція (стратегія) національної економічної безпеки (НЕБ), яка визначає загальні пріоритетні цілі, завдання і механізми захисту життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз.

Методологічна основа побудови такої концепції має бути пов’язана насамперед із визначенням найбільш загальних позицій для кожного періоду часу, серед яких:

- роль і місце України в глобалізованому міжнародному просторі;

- сфери діяльності, на які поширюються життєво важливі економічні інтереси держави;

- характер реальних і потенційних загроз для національних економічних інтересів за сферами діяльності;

- можливості попередження чи нейтралізації цих загроз;

- варіанти заходів забезпечення НЕБ.

Наприклад, найближчими, наступними та кінцевими завданнями забезпечення НЕБ України в умовах ринкової розбудови мають бути відповідно: 1) подолання посткризових процесів; 2) формування умов для створення ресурсів модернізації; 3) входження в постіндустріальний етап розвитку.

Національна економічна безпека — це такий стан економіки та інститутів влади, за якого забезпечується гарантований захист національних інтересів, гармонійний, соціально орієнтований розвиток країни в цілому, достатній економічний та оборонний потенціал навіть за найнесприятливіших варіантів розвитку внутрішніх та зовнішніх процесів.

Загальний стан національної економічної безпеки України в умовах розбудови ринкової економіки і громадянського суспільства є, по-перше, інтегрованим макроекономічним показником соціально-економічного розвитку країни; по-друге, основою для розробки стратегічної державної політики і конкретних заходів її реалізації і, по-третє, вирішальною умовою узгодження та реалізації всієї системи економічних інтересів країни.

Як економічна категорія НЕБ втілює певну сукупність відносин і пов’язаних з ними заходів, що забезпечують здійснення економічного суверенітету, економічне зростання, підвищення добробуту населення в умовах наявності системи міжнародної економічної взаємозалежності. Вона є сукупністю економічних, соціальних, демографічних, екологічних, технологічних, науково-інформаційних відносин. Специфіка НЕБ як категорії полягає в тому, що вона постійно вказує на рівень ефективності функціонування всіх структурних її елементів, що дає змогу вчасно виявити загрози і запобігти небезпеці нанесення збитків державі, економічній системі і національним економічним інтересам з метою забезпечення їх стабільного розвитку і зростання.

НЕБ має внутрішню матеріально-речову основу — досить високий рівень розвитку продуктивних сил, що здатний забезпечити важливу частку натуральних та вартісних елементів розширеного відтворення ВНП; внутрішню соціально-політичну основу — достатньо високий рівень суспільної злагоди щодо довгострокових національних цілей, які дають можливість розробити і прийняти державну стратегію соціального та економічного розвитку.

Система НЕБ не існує сама по собі. Вона пов’язана з економічною безпекою людини та міжнародною економічною безпекою. Тому структурна схема суб’єктів цієї тріади має такий вигляд: людина (особа) — національна держава — світове співтовариство. Безпека людини є складовою безпеки держави, яка, у свою чергу, є складовою міжнародної безпеки. Отже, держава має дбати про забезпечення економічної безпеки своїх громадян, власної та світового співтовариства. Тому перед нею стоїть надзвичайно складне завдання — пов’язати й погодити інтереси кожного громадянина з інтересами держави, а також з інтересами світового співтовариства. У зв’язку з цим вирізняють внутрішній і зовнішній рівні НЕБ.

Якщо національні економічні інтереси України розуміти як сукупні потреби громадян, суспільства та держави, адекватні особливостям соціально-економічного стану країни, рівню її економічного розвитку, місцю в міжнародному розподілі праці, то саме вони повинні визначати всі інші інтереси, що випливають із спільних геополітичних факторів, а також визначати конкретні дії та звершення, що знаходять свій вияв, наприклад, у зовнішньоекономічних доктринах, програмах тощо.

За ступенем соціального значення ці інтереси поділяються на життєво важливі і другорядні, а за тривалістю дії — на довго-, середньо- та коротко-строкові, причому в міру задоволення одних інтересів їм на зміну приходять інші.

За своєю спрямованістю економічні інтереси можуть бути орієнтовані на забезпечення: a) виживання; б) прогресивного розвитку; в) певного ступеня лідерства громадян, суспільства або держави. Особливе значення мають життєво важливі економічні інтереси, такі як сукупність а) та б) — сума потреб, задоволення яких надійно забезпечує існування та можливість прогресивного розвитку людини, суспільства, держави.

До кола життєво важливих економічних інтересів України на сучасному етапі належать:

забезпечення її економічного суверенітету;

побудова правового демократичного механізму державного регулювання економіки;

економічне відродження держави та поліпшення добробуту її народу;

розвиток міжнародних економічних відносин.

Таким чином, головні компоненти системи НЕБ пов’язані з наявністю національно-державних інтересів України і відповідно цілей, які з них випливають. Ці інтереси існують як у межах кордонів країни, так і зовні. Йдеться, насамперед, про підтримку державного суверенітету і самостійного розвитку. Безпека країни безпосередньо пов’язана з суверенітетом.

Основою економічного суверенітету як головної складової дер­жавного суверенітету, і відповідно системи НЕБ, є власність україн­ського народу на своє національне багатство, спираючись на яку уповноважені ним органи самостійно регулюють економіку і зовнішньо­економічну діяльність. Структура економічного суверенітету пов’язана зі структурою економічної системи і охоплює незалежність держави у формуванні та розвитку технологічного способу виробництва, економічних відносин власності і відповідного господарчого механізму.

Економічний суверенітет держави як складова системи НЕБ за сучасних умов є базою для:

1) державного контролю за національними ресурсами, досягнення такого рівня виробництва і якості продукції, який забезпечує її конкурентоспроможність і дає змогу брати участь у світовій торгівлі, коопераційних зв’язках та обміні науково-технічними досягненнями;

2) стабільності і усталеності економіки, які зумовлюють захист власності у всіх її формах, створення надійних умов і гарантій для підприємницької активності;

3) створення сприятливого клімату для інвестицій та інновацій, постійної модернізації виробництва, підвищення професійного, освітнього і загальнокультурного рівня робітників.

Система НЕБ має досліджуватися з передбаченням її розпаду, тобто за критичними умовами й параметрами, які визначають ступінь безпеки системи. При цьому порогом чутливості є рівень безпеки, за якого система починає відчувати наявність змін. Поріг вразливості — це рівень безпеки, за якого система починає розбалансовуватися, тобто зазнає змін, що ведуть до її знищення; поріг розпаду — рівень безпеки, після перевищення якого система зазнає нищівних змін; стан спокою — рівень безпеки, за якого забезпечено розвиток системи.

Зміст національної економічної безпеки держави як системної категорії можна проаналізувати передусім шляхом розкриття таких понять:

1. Об’єкти НЕБ — те, що безпосередньо потребує захисту і на що спрямовані дестабілізуючі дії. Слід зазначити, що проблема НЕБ має як власний об’єкт — економічну систему країни, так і об’єкти, суміжні з іншими можливими сферами країни: військовою, громадською, екологічною, інформаційною, криміногенною та ін.

2. Фізичні об’єкти — представлені матеріальними утвореннями у діапазоні: країна в цілому (держава) — зони та сфери зовнішньоекономічних інтересів.

3. Неречові об’єкти — цінності, потреби, інтереси, плани та ін., елементи суспільної свідомості.

4. Суб’єкти НЕБ — держава в цілому або її структури, які організовують захист об’єктів безпеки.

5. Загрози НЕБ — акції, події, явища або формалізована сукупність факторів, які містять небезпеку і спрямовані на об’єкт захисту.

6. Джерела загроз — локалізовані в часі і в просторі небезпеки; вони можуть бути свідомими або стихійними. У цьому плані вирізняють загрози суб’єктивні і об’єктивні.

7. Параметри НЕБ — показники, які кількісно характеризують безпеку і застосовуються для оцінки, моніторингу і прогнозування НЕБ.

До загальних параметрів НЕБ відносять такі:

збитки — кількісний розмір економічних втрат у разі реалізації загроз;

ризик — гіпотетичний (нормативний або максимальний) збиток, скоригований на ймовірність його реалізації;

рівень НЕБ — інтегральний показник НЕБ, який в загальному ви­гляді показує співвідношення сукупності всіх загроз та потенціалу захисту від них.

Реалізація системи економічної безпеки неможлива без чіткої організаційної структури з обґрунтованим розподілом функцій і повноважень різних органів по вертикалі й горизонталі державної влади.

Згідно з Конституцією України на чолі всієї системи національ­ної безпеки стоїть Рада Національної Безпеки й Оборони України, яку очолює Президент України, котрий координує діяльність усіх органів та інститутів, що входять до цієї системи. Значний обсяг роботи з економічної безпеки зосереджений у структурах Кабінету Міністрів України: Міністерстві фінансів, Міністерстві економічного розвитку та торгівлі та ін. Ці міністерства також контролюють багато питань захисту національних економічних інтересів, пов’язаних із режимами залучення іноземних інвестицій, з експортом капіталу і товарів. Питання валютної безпеки, золотовалютних резервів, регулювання валютного ринку і відповідного курсу у компетенції Національного Банку України. Валютний контроль здійснює також Державна митна служба України. Усі питання, що стосуються стійкості і захищеності державних фінансів, регулювання дефіциту та внутрішньої і зовнішньої заборгованостей, контролює Міністерство фінансів України. Питаннями продовольчої безпеки відають Міністерство аграрної політики та продовольства України та інші суміжні відомства.

Така складна система потребує відлагодженої організаційної концепції, надійних інструментів регулювання і координації, механізмів саморозвитку і самокоригування.