Ефективність застосування технічних засобів митного контролю та критерії її оцінки

Розробка та створення технічних засобів для будь-якого напрямку діяльності потребує попереднього формування вимог, основною з яких є якість. Якість продукції формується як су­купність властивостей продукції, що визначає можливість і ефективність її використання за прямим призначенням та ви­користання у суміжних галузях діяльності.

Якість характеризує потенційні властивості продукції. Якщо той чи інший засіб використовується за призначенням, його використання вже є результативним. Коли результативність можна прирівняти до потенційних можливостей, можна гово­рити про ефективне використання технічних засобів.

Отже, висока якість технічного засобу ще не означає ефек­тивність його використання. З іншого боку, потрібно розрізня­ти поняття "ефективне використання технічного засобу" і "ефективність технологічного процесу із застосуванням техні­чного засобу". Наприклад, навіть ефективне використання за­собу з низькою продуктивністю не забезпечить ефективності усього технологічного процесу митного контролю.

Ефективність використання технічного засобу оцінюють за певними критеріями. Серед цих критеріїв розрізняють част­кові критерії, узагальнюючі критерії, комплексні критерії.

Часткові критерії ефективності найчастіше збігаються з техніко-експлуатаційними параметрами. Іноді один з техніко-експлуатаційних параметрів може бути визначальним (наприк­лад, кількість аркушів, що здатний копіювати копіювальний апарат за одиницю часу). У цьому випадку частковий критерій наближається до узагальнюючого. Але тільки наближається до узагальнюючого, тому що, наприклад, для того ж самого копію­вального апарату можна враховувати і можливість апарата ро­бити зменшені чи збільшені копії документів, копіювати доку­менти форматів А4, АЗ чи навіть А2.

Узагальнюючий критерій - це функція декількох часткових критеріїв. Визначення цієї функції в аналітичному вигляді -дуже важлива задача. Якщо цю задачу вдається вирішити, з'яв­ляється можливість цілеспрямованого управління процесом використання технічного засобу за призначенням в оптималь­ному режимі.

Ще більш складно визначити аналітичний вираз комплек­сного критерію, який застосовується для всебічної оцінки ефек­тивності використання технічного засобу. Комплексний кри­терій передбачає встановлення аналітичного виразу основних часткових критеріїв і всіх узагальнюючих критеріїв ефектив­ності Взагалі ця задача є подібною до задачі визначення комп­лексного показника якості чи визначення конкурентоспромож­ності виробу в частині, що стосується якісних чинників впливу.

Підвищення ефективності роботи окремих служб та підрозділів митної системи базується на аналізі і синтезі тех­нологічних процесів, що в цих підрозділах здійснюються. Аналіз технологічних процесів, що здійснюються в митній сис­темі, дозволяє виділити дві групи процесів:

♦ виробничі процеси;

♦ інформаційні процеси.

Це виділення, проте, є чисто умовним, оскільки практично ці два процеси є щільно пов'язаними між собою. Інформаційні потоки відображають суть роботи в галузі; вірність та своє­часність обробки інформації, документування, відображення, збереження, доведення до відповідних підрозділів та службо­вих осіб, керівництва суттєво впливають на ефективність ви­робничого процесу; більше того, інформаційні процеси, збері­гаючи специфічність і складність, часто є складовими частинами виробничих технологічних процесів.

Виробничі процеси в митній системі поділяються на основні та додаткові (рис. 2.1). Основний технологічний процес забезпечується цілою низкою допоміжних процесів. Відмова одного з допоміжних процесів ускладнює виконання основного процесу. Відмова декількох допоміжних процесів може зірвати увесь основний процес.

Інформаційні процеси часто відіграють роль допоміжних процесів. Для здійснення цих процесів застосовуються спе­цифічні технології, технічні та програмні засоби. Технології інформаційних процесів залежать від змісту інформації, що обробляється, значимості інформації, її кількості, вимог до її оперативності, достовірності, ступеню секретності тощо. Ці по­казники інформаційних потоків визначаються саме основним технологічним процесом.

Ефективність технологічного процесу характеризується пев­ними кількісними критеріями. Кожен технологічний процес має свої особливі критерії ефективності.

Обґрунтований вибір критерію ефективності та розрахунок показників ефективності функціонування є достатньо складним завданням. Наприклад, ефективність діяльності митної системи взагалі та ефективність діяльності окремих структурних підрозділів митної системи може оцінюватися через такі критерії:

♦ імовірність виявлення недозволених до вивезення чи ввезення через митний кордон об'єктів (в теорії виявлення ви­користовують також терміни "імовірність вірного виявлення" і "імовірність пропуску цілі). Цей критерій застосовується для оцінювання ефективності діяльності окремої митниці чи усієї галузі (митної системи);

♦ пропускна спроможність митниці (чи усієї митної сис­теми взагалі);

♦ середній час обслуговування пасажирів та вантажів у мит­ниці чи в усій системі взагалі;

♦ сума попереджених економічних збитків державі за ок­ремою митницею чи усією системою взагалі (за визначений інтервал часу);

♦ коефіцієнт економічної ефективності митниці чи мит­ної системи, який визначається як відношення попереджених економічних збитків державі до загальних витрат на утриман­ня цієї митниці чи системи взагалі. На наш погляд, застосуван­ня такого критерію не зовсім виправдане. Уявіть собі, що через митницю протягом місяця переміщуються товари без порушень митних правил. У цьому випадку коефіцієнт економічної ефек­тивності митниці дорівнює 0, що зовсім не відповідає дійсній ефективності діяльності. Напевно критерій економічної ефек­тивності митниці повинен базуватися на інших складових її діяльності, наприклад, на перерахованих протягом певного часу коштах в державний та місцеві бюджети.

Ефективність технічних засобів митної системи може оці­нюватися як внесок конкретного технічного засобу у покращен­ня показників діяльності за перерахованими критеріями. Для технічних засобів митного контролю можна застосувати усі п'ять перерахованих критеріїв, заперечуючи, проте, що п'ятий критерій є критерієм економічної ефективності.

Для цих критеріїв стосовно технічних засобів митного кон­тролю доцільно ввести відношення:

Кр/Ктз,

де: Кр - значення критерію у ручному режимі (без застосу­вання технічних засобів митного контролю);

Ктз - значення критерію у режимі застосування технічних засобів митного контролю.

Наприклад, для випадку із виявленням виробу із золота серед інших подібних за зовнішніми ознаками виробив, що вже розглядався, критерій ефективності застосування детектора типу "Проба" становить 0,5/0,95 = 0,526.

В загальному випадку значення цього критерію залежить від досвіду, кваліфікації службової особи, ступеню втоми, його чес­ності, відповідальності (чисельник) і можливостей технічного засобу митного контролю (знаменник). Чим вищими є відповідні можливості технічного засобу, закладені в принцип його дії та конструктивні особливості, тим ближчим до нуля буде значення цього критерію. Відзначимо, що подібним чином веде себе і третій критерій; критерії 2, 4 і 5 апріорі повинні бути більшими за одиницю.

Від критеріїв перейдемо до чинників, що дозволяють досяг­ти найвищих значень цих критеріїв.

Ефективність використання технічних засобів залежить від:

♦ умов експлуатації (встановлення, режим живлення, пра­вильність експлуатації, своєчасність і повнота проведен­ня технічних оглядів та регламентних робіт);

♦ кваліфікації та досвіду спеціалістів, що безпосередньо ви­користовують технічні засоби в технологічному процесі.

Деякі спеціалісти вважають, що ефективність використання технічного засобу залежить від надійності цього засобу. Що ефективність використання технічного засобу залежить від створення резервної лінійки технічних приладів. Це було б справедливо, якби мова йшла б про ефективність технологіч­ного процесу, а не про ефективність використання окремого технічного засобу. Навпаки, встановлення резервного комплек­ту технічних засобів формально погіршує ефективність їх ви­користання, оскільки підвищується значення критерію оціню­вання ефективності його використання (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Залежність ефективності використання технічних засобів від їх резервування

Якщо використати як критерій ефективності імовірність пропуску цілі, то в режимі без резерву (вихід І) для приладу типу "Проба" він становить 0,05. Максимальна ефективність використання приладу Т31 в цьому режимі може досягти 1 (0,95/0,95). В режимі з резервуванням критерій ефективності зростає (теоретична імовірність пропуску цілі зменшується до 0,0025). Максимальна ефективність використання технічного засобу може досягти лише значення 0,952 (0,95/0,9975), що не підтверджується твердження про те, що резервування підвищує ефективність використання технічного засобу.

Невірно іноді трактуються і показники, що характеризують і саме поняття ефективності використання технічного засобу, оцінюючи цю ефективність через коефіцієнт збереження ефек­тивності:

Кзб = Етз/Ктз, (2.3)

де: Етз - реальна ефективність використання технічного за­собу за показником, що оцінюється. З аналізу цього відношен­ня випливає, що ні про яке збереження ефективності технічного засобу тут не йдеться. Коефіцієнт (2.2) характеризує до­сягнуту ефективність використання, тому його так і доцільно називати: коефіцієнт досягнутої ефективності використання технічного засобу.

4. Обслуговування та ремонт ТЗМК.

Ефективне використання всіх технічних засобів, які пере­даються у митні органи, їх достатня кількість, умови експлуа­тації та зберігання, визначення реальних потреб митної систе­ми у тих чи інших засобах, а також вміння персоналу застосовувати їх у своїй роботі потребують постійного контро­лю і перевірок з боку ДМСУ.

Метою перевірок є визначення:

♦ структури митного органу на час перевірки;

♦ відповідності рівня оснащеності митного органу норма­тивним положенням;

♦ технічного (фізичного) стану технічних засобів та веден­ня технічної документації;

♦ умов експлуатації, сервісного обслуговування та зберіган­ня технічних засобів;

♦ відповідності використання технічних засобів за їх при­значенням та закріпленням за відповідними підрозділа­ми митного органу;

♦ рівня професійної підготовки персоналу із використання технічних засобів;

♦ відповідності діяльності відділу технічних засобів митно­го контролю та зв'язку положенню про відділ.

Перевірка митних органів із використання технічних засобів здійснюється спеціалістами ДМСУ за відповідними наказами або розпорядженнями Голови ДМСУ або його заступників. Наказ доводиться до начальника відповідного митного органу.

Під час перевірки особа, уповноважена здійснювати пере­вірку, повинна мати при собі:

♦ наказ або розпорядження про перевірку;

♦ табель оснащеності митного органу;

♦ звітні документи про попередню перевірку;

♦ звітні документи, які надійшли від, митної установи в пе­ріод між перевірками;

♦ Типове положення про ВТЗМКЗ, штатний розклад та Типовий штатний розклад.

Для проведення перевірки ДМСУ може зобов'язати началь­ника митного органу підготувати:

♦ технічну та бухгалтерську документацію на всі технічні засоби, які є на балансі митного органу;

♦ положення про ВТЗМКЗ та інші відділи, а також поса­дові інструкції;

♦ технічні засоби, які є на балансі митного органу.

Начальником митного органу своїм наказом призначається особа відповідальна за проведення перевірки у митному органі та її організацію.

Перевірки митних органів із використання технічних засобів проводяться за необхідністю, але не рідше одного разу на два роки.

Структура митного органу та дислокація його підрозділів значною мірою визначає кількість, типи та умови експлуатації обладнання, яке постачається митниці. Тому важливим етапом перевірки є уточнення реальної структури митниці (відділи, пости, дільниці), їх розміщення та режими роботи, а також пер­спективи розвитку митного органу

На ефективність технологічних процесів митної служби людський фактор має значний вплив. На людину покладаєть­ся найбільш відповідальна функція - прийняття рішення. У цьому випадку вирішальне значення має відповідальність, ком­петентність, рівень професійної підготовки особи.

Значна кількість технологічних процесів в митній системі України недостатньо автоматизована або недостатньо забезпе­чена необхідними технічними засобами. Деякі технологічні операції поки що взагалі не можуть бути спрощені чи приско­рені за допомогою технічних і програмних засобів. З цієї при­чини невисокою залишається пропускна спроможність мит­ниць, проявляються помилки в роботі особового складу, що негативно впливає на ефективність митного контролю.

Розглядаючи технологічний процес митного контролю, мож­на виділити три ситуації, коли митний контроль виявляється неефективним:

♦ технічні засоби митного контролю не забезпечили по­трібної імовірності виявлення порушення митних правил;

♦ інспектор внаслідок недостатньої кваліфікації чи незадо­вільного психофізіологічного стану фізично об'єктивно виявився неспроможним виявити порушення митних правил;

♦ інспектор допустив зловживання службовим становищем і навмисно дозволив порушити митні правила.

У перших двох випадках можна вести мову про удоскона­лення технічних засобів митного контролю, розробку і впровад­ження більш ефективних методів контролю. У третьому випад­ку діє людський фактор. Виправляти такі ситуації можна тільки силовими методами, роботою з кадрами.

Людський фактор вплинув на ефективність митного конт­ролю і у другому випадку. В умовах напруженої роботи інспек­торів змінюється їх психофізичний стан протягом робочої зміни, що впливає на пропускну спроможність лінії контролю (зниження продуктивності праці інспектора) і на параметр за­кону розподілу імовірності помилки в роботі інспектора.

Протягом робочої зміни інспектора митниці чітко прослідковується три фази:

♦ поступове входження в робочий стан, коли працез­датність з часом підвищується, а кількість помилок змен­шується;

♦ компенсація, коли людина забезпечує найвищу продук­тивність праці і допускає найменшу кількість помилок;

♦ фаза втоми, коли продуктивність може різко зменшити­ся а кількість помилок зрости. Ця фаза є найбільш небез­печною. Тривалість робочої зміни інспектора потрібно планувати так, щоби ця фаза практично виключалася.

Отже, тривалість робочої зміни повинна визначатися:

♦ допустимим рівнем зниження продуктивності праці;

♦ допустимим рівнем збільшення ймовірності помилки;

♦ порядком організації роботи митної служби;

♦ ступенем забезпечення технологічного процесу технічни­ми засобами

Технічні засоби митного контролю у виконанні технологіч­них функцій, їх експлуатаційно-технічні характеристики по­винні забезпечувати контроль:

♦ ручної поклажі, багажу пасажирів і транспортних служ­бовців;

♦ окремих предметів ручної поклажі та багажу;

♦ міжнародних поштових відправлень;

♦ середньогабаритних вантажів;

♦ легкових автомашин, автопричепів і мікроавтобусів;

♦ контейнерів і великогабаритних вантажів;

♦ вантажних автомобілів, трайлерів і рефрижераторів.

Під час організації митного контролю можна використову­вати декілька моделей обслуговування пасажирів і вантажів, які враховують потрібну достовірність контролю, максимально до­пустимий час перебування об'єкта перевезень в зоні контролю, вартість системи.

Перевіряючи відповідність рівня оснащення митного орга­ну нормативним положенням, встановлюють наявну кількість технічних засобів, порівнюючи результати перевірки з табелем оснащеності для даного митного органу та відповідними бух­галтерськими документами. Особлива увага приділяється пе­ревірці звітних документів митниці, яка передавалися до ДМСУ в період між перевірками.

За результатами перевірки уточнюється необхідна кількість та типи технічних засобів для корекції табелю оснащеності та подальшого забезпечення цього митного органу ТЗМКЗ.

Кожний технічний засіб (незалежно від їх загальної кількості та місця розташування) перевіряється на комп­лектність та працездатність за всіма функціями. За резуль­татами перевірки робиться відмітка про технічний стан у фор­мулярі технічного засобу.

Необхідно перевірити правильність ведення формуляру, а також вчасність проведення ремонтів та правильність списан­ня технічних засобів, які підлягають ремонту або строк експлуатації яких вичерпано (якщо це передбачено регламентуючими документами).

На кожну функціонуючу радіостанцію подаються:

♦ дозвіл інспекції електрозв'язку на право експлуатації ра­діостанції, яка входить в радіомережу митниці;

♦ список осіб, які мають право доступу до мікрофону раді­останції;

♦ перелік відомостей, дозволених до відкритої передачі ра­діозв'язком в митних установах;

♦ схема радіозв'язку митниці;

♦ інструкція з використання засобів радіозв'язку в митних установах;

♦ наказ про призначення осіб відповідальних за реєстрацію радіостанцій, експлуатацію, обслуговування та ремонт;

♦ журнал обліку осіб, попереджених та проінструктованих про відповідальність за необхідність додержання дозволе­ного переліку відомостей, які можуть передаватись радіо­телефонним зв'язком.

На митниці повинен забезпечуватись режим зберігання радіостанцій, що виключає доступ до них сторонніх осіб.

Умови експлуатації та зберігання технічних засобів повинні відповідати вимогам обумовленим відповідними технічними доку­ментами (інструкціями, паспортами, рекомендаціями тощо).

Обстеження приміщень митниці здійснюють на предмет:

♦ відповідності санітарним нормам;

♦ наявності пожежної сигналізації;

♦ наявності охоронної сигналізації;

♦ наявності захисного заземлення електричних та електрон­них ТЗМК, що живляться від мережі змінного струму;

♦ якості енергопостачання;

♦ наявності сейфів та спеціальних шаф для зберігання спец­іальних технічних засобів.

Технічні засоби, які централізовано розподіляються в митні органи, призначаються для використання у конкретних підроз­ділах та для здійснення конкретних функцій, що регламенту­ються та визначаються відповідними директивними документами. Під час перевірки необхідно переконатися, що технічні засоби фактично закріплені за відповідними підрозділами, що повинно підтверджуватись директивними документами митно­му органу. Персонал, що безпосередньо використовує відповідні засоби у своїй роботі, повинен підтвердити свою компе­тентність у їх застосуванні у повному обсязі їх функцій.

Необхідно перевірити наявність та правильність ведення журналу видачі технічних засобів у підрозділи митниці, тобто у технологічні дільниці, згідно з табелем оснащеності митниці, а також закріплення та фактичну наявність кожного технічно­го засобу за конкретною особою митниці.

У ВТЗМКЗ повинні бути всі необхідні документи, що рег­ламентують правила використання, обслуговування та збері­гання технічних засобів, які є на озброєнні митниці. Кожний зразок техніки повинен бути документально закріплений за конкретною особою, яка повинна володіти (і це потрібно пе­ревірити) безпечними прийомами експлуатації у всіх режимах роботи).

Перевіряється наявність Положення про ВТЗМКЗ та поса­дових інструкцій на кожного співробітника відділу, визначають­ся напрями діяльності та безпосередні задачі, які вирішуються персоналом відділу.

За результатами перевірки складається загальний акт, який підписується особою, що уповноважена здійснити пере­вірку, особою, що є відповідальною за перевірку від митного органу та начальником митного органу.

В акті відображають основні етапи перевірки, дії особи, упов­новаженої здійснити перевірку, а також докладне описання стану технічних засобів та рівня підготовленості персоналу митної установи з їх використання.

Акт передається у відповідні підрозділи ДМСУ для узагаль­нення стану оснащення митної системи України спеціальними технічними засобами митного контролю та зв'язку, для визна­чення стану справ у відповідному митному органі та для фор­мування підсумкових документів про діяльність конкретних митних органів та посадових осіб.