Зовнішнє протипожежне водопостачання

Влаштування водопостачання здійснюється у відповідності зі СНиП 2.04.02-84^* „Водоснабжение. Наружные сети и сооружения. Нормы проектирования”.

Залежно від напору розрізняють водопровідні системи низького тиску та системи високого тиску.

Водопроводи високого тиску поділяються на водопроводи постійного високого тиску і водопроводи високого тиску, в яких тиск створюється під час пожежі.

Найбільше розповсюдження знайшли водопроводи низького тиску.

Мінімальний вільний напір у мережі водопроводу низького тиску населеного пункту на вводі в будинок повинен прийматися: при одноповерховій забудові не менше, ніж 10 м; при більшій поверховості – на кожен поверх слід додавати 4 м

Для населених пунктів з кількістю жителів до 5 тис. осіб та невеликих об’єктів допускається приймати пожежогасіння з ємкостей (резервуари, природні та штучні водойми).

Кількість пожежних резервуарів повинна бути не менше двох, при цьому в кожному з них повинно зберігатися 50 % об’єму води на пожежогасіння.

Пожежні резервуари або водойми обладнують під’їздами для одночасної роботи двох пожежних насосів і розміщують за умови обслуговування ними будівель, що знаходяться в радіусі:

· при наявності пожежних автомобілів – 200 м;

· при наявності мотопомп – 100–150 м, в залежності від типу мотопомп.