Перелік питань

3.1. Іноземна валюта та інші активи, виражені в іноземній валюті, - особливості обліку на рахунках бухгалтерського обліку.

3.2. Облік операцій з придбання та продажу іноземної валюти.

3.3. Організація та відображення в обліку міжнародних розрахунків відповідно до умов контракту.

3.4 Облік кредитів банку в іноземній валюті

3.5. Курсові різниці та їх відображення в обліку й звітності.

3.1. Іноземна валюта та інші активи, виражені в іноземній валюті, - особливості обліку на рахунках бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік операцій у іноземній валюті складається насамперед в узагальненні операцій, що здійснюються в різних валютах, шляхом їхньої систематизації та нагромадження на рахунках бухгалтерського обліку в грошовій одиниці України. Для цього, всі операції, розрахунки по який здійснюються в іноземній валюті, перераховуються в еквівалент грошової одиниці України за курсом НБУ. Курс - це перманентні зміни співвідношень валют, в результаті впливу різних факторів. Між датою здійснення зовнішньоекономічної операції, датою складання звітності та датою проведення розрахунків проходить певний проміжок часу і при зміні курсу іноземної валюти до грошової одиниці України виникають курсові різниці.

Відповідно до Класифікатора валют України всі вони поділені на три групи:

Рис.3.1. Розподіл іноземної валюти відповідно Класифікатора валют України на групи

До поточних валютних операцій відноситься:

здійснення переведень з України та надходження в Україну іноземної валюти для розрахунків за експортно-імпортними операціями;

проведення розрахунків за послуги та товари з допомогою пластикових карток по платежах фізичних осіб як резидентів, так і нерезидентів України;

одержання та надання фінансових короткотермінових кредитів;

переводи з України та в Україну дивідендів, процентів, інвестицій, кредитів та інших операцій;

переводи неторгового характеру.

До валютних операцій, пов’язаних з рухом капіталу, можна віднести:

прямі інвестиції, тобто вкладення до статутних фондів підприємств;

портфельні інвестиції, тобто купівля цінних паперів;

надання та одержання довготермінових кредитів.

Розрахунки проводяться у іноземній валюті при ЗЕД.

Для збереження коштів і організації розрахунків з іншими підприємствами підприємства відкривають в установах банків розрахункові (поточні) рахунки При оформленні відкриття розрахункових рахунків підприємство надає в банк наступні документи:

Щоб відкрити поточний валютний рахунок підприємству необхідно подати до відділення банку такі документи:

оригінал або нотаріально завірену копію установчих документів;

свідоцтво про реєстрацію підприємства уповноваженими органами державної влади;

свідоцтва регіонального управління статистики;

нотаріально засвідчену копію про реєстрацію в Міністерстві зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі України;

договір про відкриття банківського рахунку;

картки з взірцями підписів осіб, засвідчених нотаріально.

Транзитний валютний рахунок – це рахунок, призначений для зарахування й наступного розподілу валютної виручки, або оплати постачальнику, при відсутності на підприємстві поточного рахунку в іноземній валюті (при разових операціях).

Поточний рахунок в іноземній валюті – це рахунок, призначений для проведення операцій і зберігання іноземної валюти підприємства.

Депозитний рахунок в іноземній валюті відкривається для зарахування тимчасово вільних валютних коштів з метою одержання відсотків.

Окремий рахунок призначений для тимчасового зберігання коштів для певної мети (корпоративної платіжної банківської картки та іншої мети).

Бухгалтерський облік іноземної валюти на рахунках в установах банків ведеться підприємством на рахунку 312 “Поточний рахунок в іноземній валюті”. До цього рахунка відкриваються такі додаткові субрахунки другого порядку: 3121 “Розподільчий рахунок поточного рахунку в іноземній валюті” і “Поточний рахунок в іноземній валюті”.

Таблиця 3.1.

Операції в іноземній валюті по яких здійснюється перерахунок у національну грошову одиницю України

Зміст операцій в іноземній валюті	Дата, що вважається датою здійснення господарської операції і датою на який здійснений перерахунок.
1. Реалізація продукції, товарів, робіт, послуг і інших цінностей за іноземну валюту: а) при визначенні виторгу від реалізації по продажній вартості відвантаженої продукції і товарів, виконаних робіт і послуг (метод нарахування); б) при визначенні виторгу від реалізації при одержанні платежу (касовий метод)	Дата митного оформлення продажу, товарів і інших цінностей, що їх експортують. Дата підписання документів про фактичне виконання робіт і послуг. Дата зарахування на валютний рахунок чи оприбуткування в касі коштів за умови відвантаження продукції, товарів і інших цінностей, фактичного виконання робіт і послуг.
2. Імпорт сировини, матеріалів, устаткування, товарів, робіт, послуг і інших цінностей.	Дата митного оформлення сировини, матеріалів, устаткування й інших цінностей, що імпортуються. Дата підписання документів про фактичне виконання робіт і послуг.
3. Банківські операції на валютних рахунках	Дата зарахування чи списання валютних коштів за випискою банку
4. Касові операції в іноземній валюті.	Дата прибуткування чи видачі іноземної валюти по касових ордерах, квитанціях обмінного пункту.
5.Погашення заборгованості в іноземній валюті, виданої працівникам підприємства під звіт для проведення передбачених витрат.	Дата затвердження авансового звіту працівника.
6. Формування величини Статутного капіталу при участі іноземних інвесторів.	За курсом, зафіксованому в установчому договорі, але не вище за курс НБУ на дату його підписання.
7. Визначення заборгованості іноземних інвесторів, які є засновниками підприємства, щодо внесків до статутного капіталу.	Дата підписання установчого договору.
8. Складання бухгалтерської звітності.	За курсом на останній день звітного періоду.

Всі операції, пов’язані з рухом іноземної валюти: зарахування на поточний рахунок, списання з нього та інші, оформляються документами:

- зарахування валюти на поточний валютний рахунок - меморіальним ордером банку;

- заявка на продаж валюти, оформляється підприємством, на підставі якої банк складає меморіальний ордер;

- платіжним дорученням при перекладі коштів постачальнику за поставлений товар, підрядчику за виконані роботи тощо.

Кошти в іноземній валюті, зараховані на розподільний рахунок, уповноважений банк або уповноважена кредитно-фінансо­ва установа зобов'язані без доручення клієнта перерахувати на його поточний рахунок не пізніше п'яти банківських днів з моменту зарахування цих коштів на розподільний рахунок. Клієнт зовов’язаний підтвердити надходження коштів на його рахунок і їх належність.

Банк за кожний день при проведенні операцій по валютному рахунку видає виписку з особового рахунка. Виписка складається з двох частин. У одній частині надається інформація про стан і рух коштів в іноземній валюті у другій частині про рух коштів у гривневому еквіваленті за курсом НБУ.

Аналітичний облік ведуть у журналі 1 (при журнальній формі обліку), відомість 1.2 у розрізі видів іноземної валюти за кожним рахунком відкритим в установах банків у валюті рахунку та гривневому еквіваленті за курсом НБУ на основі виписки банку. У оборотну відомість за синтетичними рахунками включаються тільки гривневий еквівалент у сумі.

Особливості обліку іноземної валюти в касі. Ліміт залишків коштів у касі в іноземній валюті не визначаються та не затверджуються. Первинними документами з обліку коштів у касі є прибутковий і видатковий касовий ордер. З кожного виду іноземної валюти відкривається окрема касова книга. Записи сум іноземної валюти проводять у прибутковий і видатковий касовий ордер у валюті операції. Записи у касову книгу проводять у валюті опрації та у гривневому еквіваленті дові дково за курсом НБУ на дату операції.

Одержана іноземна валюта прибуткується в касу підприємства відповідно до прибуткового ордера, а видача по видаткових ордерах, що має дозвільні підписи директора і головного бухгалтера.

Для ведення обліку та звітності з руху іноземної валюти в касі ведеться окрема касова книга з кожного виду іноземної валюти, оформлена по тим же вимогам, що і касова книга для ведення операцій у національній валюті.

По прибуткових і видаткових касових ордерах, після здійснення операцій касир робить запис у касову книгу, другий лист, складений під копірку, як звіт разом з документами приймає під розписку головний бухгалтер (при ручному веденні обліку).

Аналітичний облік ведуть за кожним видом іноземної валюти у журналі 1, відомості 1.1 у валюті операції та гривневому еквіваленті. Робочим планом рахунків для обліку коштів у касі передбачаються субрахунки другого порядку до рахунку 302 Каса в іноземній валюті.

3.2. Облік операцій з придбання та продажу іноземної валюти.

При відсутності у підприємства іноземної валюти для проведення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, підприємство може купити її через Міжбанківський валютний аукціон або шляхом одержання кредиту. Як передбачено постановою НБУ, іноземну валюту, відповідно контракту, можливо тільки купити при наявності у клієнта коштів на розрахунковому рахунку.

З метою забезпечення виконання зобов’язань резедентів перед нерезидентами з оплати продукції, товарів, робіт, послуг та інших майнових прав, для проведення платежів у іноземній валюті за межі України за заявками резидентів комерційні банки купують іноземну валюту.

Для придбання іноземної валюти підприємства подають до установи банку заяву на придбання іноземної влюти, документи, що підтверджують необхідність придбання іноземної валюти, платіжне доручення для перерахування коштів з поточного рахунку в національній валюті, платіжне доручення для перерахування коштів у іноземній валюті для перерахування коштів для погашення зобов’язань перед іноземними постачальниками чи комерційними банками. Розрахунок суми проводиться виходячи з комерційного курсу, а на рахунок сума придбаної іноземної валюти зараховується за курсом НБУ. При придбані іноземної валюти прводиться оплата комісійної винагороди. Розглянемо на прикладі.

Таблиця 3.2

Облік операцій з придбання іноземної валюти

№ п	Зміст операції	Де бет	Кре дит	Сума Дол США/ грн..
	Перераховано грошові кошти на купівлю іноземної валюти за комерційним курсом 8,0 грн. за 1 дол.США у сумі 30 000 дол США (30000 * 8,0 = 240000 грн) Комісія 0,7% (240000 грн * 0,7%: 100% = 1680 грн) Разом 240000+1630=241680, грн
	Перерахована сума збору на обов’язкове пенсійне страхування (відмінено)			-
	Віднесено на витрати поточного періоду сума збору на обов’язкове пенсійне страхування			-
	Нарахована і включена до витрат поточного періоду сума комісійної винагороди банку (0,7%), грн
	Зараховано на валютний рахунок іноземна валюта (курс НБУ 7,8 грн за 1дол. США) 30000 дол * 7,8 =			30000
	Відображено в складі витрат поточного періоду різниця між комерційним курсом і курсом НБУ на момент зарахування валюти на рахунок (240000-234000), грн
	Повернуто на розрахунковий рахунок сума невикористаних грошових коштів			-
	Відображено фінансовий результат, грн
	Відображено фінансовий результат,грн
	Перерахована іноземна валюта нерезиденту			30000

Вартість придбаної іноземної валюти перерахованої в українську валюту за курсом НБУ на дату зарахування іноземної валюти на рахунок підприємства в уповноваженому банку відображається за дебетом рахунку 3122 «Поточний рахунок в національній валюті» і кредиту рахунка 333 «Кошти в дорозі в національній валюті». Всі витрати на придбання іноземної валюти необхідно розподіляти:

комісійна винагорода банку – списується за рахунок адміністративних витрат (дебет рахунку 92 “Адміністративні витрати” або рахунку 84 “Інші витрати”, у випадку не використання рахунків 9 класу);

різниця між комерційним курсом і курсом НБУ – закривається на з кредиту рахунку 333 “Кошти в дорозі в національній валюті” на рахунок 949 “Інші витрати операційної діяльності”.

За дорученням клієнта уповноважений банк зобов’язаний продати іноземну валюту. Продаж іноземної валюти проводиться за комерційним курсом відповідно поданої Заяви на продаж іноземної валюти, платіжного доручення на перерахування іноземної валюти на продаж. У заяві вказується реквізити підприємства і банку, номера рахунків у національній та іноземній валютах, вид і сума іноземної валюти, мінімальний курс за яким підприємство погоджується продати іноземну валюту, розмір комісійної винагороди. Розглянемо на прикладі ці операції.

Таблиця 3.3

Бухгалтерський облік операцій з іноземною валютою

№ п	Зміст операції	Де бет	Кре дит	Сума, $ / грн..
	Надійшли кошти від іноземного контрагента (курс НБУ 7,8 грн за 1 $ США)			20000 / 156000
	30 % іноземної валюти відповідно до заяви та платіжного доручення на продаж			10000/ 78000
	Визначаємо суму доходу від реалізації іноземної валюти (комерційний курс – 7,2 грн за 1 дол США) (10000 дол США * 7,2 = 72000 грн, Сума комісійної винагороди 72000 грн * 0,7%: 100% = 504 грн) Зараховано доходи від реалізації іноземної валюти на поточний рахунок за мінусом комісійної винагороди (72000 – 504 = 71496 грн)
	Списано собівартість проданої валюти
	Відображено фінансові результати

Рахунки 711 доход від реалізації валюти

714- доход від операційної курсової різниці

744- доход від не операційної курсової різниці

719- інші доходи від операційної діяльності

942 –собівартість реалізованої валюти

945- витрати від операційної курсової різниці

949 – інші витрати операційної діяльності

947-втрати не операційної курсової різниці

3.3. Організація та відображення в обліку міжнародних розрахунків відповідно до умов контракту.

Рис.3.2. Особливості міжнародних розрахунків

Розрахунки, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД) - це система організації, регулювання і здійснення платежів у іноземній і національній валютах за грошовими вимогами та зобов'язаннями, які виникають між суб’єктами господарювання України та іноземними суб’єктами господарювання.

Існують різні методи розрахунків, вибір яких може залежати не тільки від суми платежу, але й від інших особливостей здійснення зовнішньо­економічної угоди, рис.3.3.

Міжнародні розрахунки мають ряд особливостей:

регулюються не лише національними нормативними і законодавчими актами, але і міжнародними законами, банківськими правилами і звичаями;

здійснюються в різних валютах;

в країнах із частково конвертованою валютою держава використовує певні валютні обмеження, що безпосередньо впливають на зовнішньоторгові розрахунки.

Рис. 3.3. Методи розрахунків у ЗЕД

Банк-кореспондент - це банк, який виконує доручення інших банків по проведенню платежів на основі кореспондентської угоди.

У разі відсутності коштів у гривнях на розрахунковому рахунку клієнта, банк може надати короткотерміновий кредит.

Всі безготівкові розрахунки, в певній іноземній валюті, здійснюють тільки банки тієї країни, чия іноземна валюта використовується. Тому банки України, які мають ліцензію НБУ на право здійснення операцій в іноземній валюті, укладають кореспондентські угоди з іноземними банками. Але банк посередник, за проведення операцій, утримує із сум, що підлягають перерахуванню певні відсотки як винагороду. Банківські кореспондентські відносини можуть бути прямими і непрямими (з допомогою банку-кореспондента). Прямі кореспондентські відносини передбачають наявність кореспондентських рахунків типу “ЛОРО” і “НОСТРО”. Банківські кореспондентські відносини із застосуванням СВІФТ є прикладом розрахунків через банк-кореспондент.

Аналітичний облік ведеться за кожним із видів рахунків і за кожною валютою.

Методи платежів (форма розрахунків):

1) авансовий платіж;

2) безвідкличний акредитив;

3) оплата після відвантаження;

4) документальне інкасо;

5) торгівля за відкритим рахунком.

Методи розрахунків (засоби платежу). Існують різні методи розрахунків, вибір яких може залежати не тільки від суми платежу, але й від інших особливостей здійснення зовнішньо­економічної угоди:

1) оплата готівкою;

2) чеки;

3) переказні векселі (тратти);

4) банківський переказ.