Література. 1. Стручков В.И. Общая хирургия

Основна

1. Стручков В.И. Общая хирургия. М., 1985.

1. Каплан В.И. Руководство по травматологии для мединститутов. М., 1984.
2. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія з анестезіологією, основами реаніматології та доглядом за хворими. Київ. – Здоров’я. – 1999. –с.616.
3. Юмашов В.Т. Травматология. М., 1982.
4. Матеріали лекцій.

Додаткова

1. Трубников В.И. Руководство по травматологии. М., 1985.

1. Чаплин В.Д. Руководство по травматологии и ортопедии в 2-х томах.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА № 6

до практичного заняття на тему:

“Опіки. Опікова хвороба”

Актуальність теми: опікова травма і опікова хвороба, що виникає після неї, характеризується великим діапазоном порушень функцій внутрішніх органів, набуваючи характеру тотальної патології організму. Це зумовлено складністю громіздкістю лікування опіків, що в свою чергу зумовлює необхідність прийняття участі в процесі лікування лікарів найрізноманітніших спеціальностей, застосування широкого арсеналу медикаментозних засобів лікування, використання багатьох специфічних засобів і методів діагностики і обстеження хворих, застосування особливих хірургічних інструментів і оперативних втручань. Перераховані фактори і обставини вимагають єдності поглядів на цей вид патології, як з точки зору клініки так і з точки зору організації лікування обпечених. Знання прийнятих в наш час основних методів і принципів діагностики, надання медичної допомоги і лікування хворих з термічною травмою є дуже актуальним для кожного лікаря незалежно від того, спеціалістом якої галузі він є.

Навчальні цілі:

Знати: поняття про “опік”, класифікацію опіків, “опікову хворобу”, патогенетичні механізми місцевих і загальних змін при опіках і опіковій хворобі, місцеве лікування опіків та загальне опікової хвороби.

Вміти: Визначити площу опіку та глибину ураження. Прогнозувати опіки. Надати першу долікарську допомогу при різного виду опіках. Визначати загальну схему лікування опікової хвороби. Провести перев’язку опікової рани.