Основні терміни дисципліни

"СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ"

Аналіз (від лат. analysis - розкладання, розчленування) - метод наукового дослідження предметів, явищ тощо шляхом розкладання, розчленування їх (у думці або фактично) на складові частини з метою виявити їх сутність, характерні особливості, важливі риси і властивості та виявити взаємозв’язки між складовими у цілому.

Аналіз системний. Дослідження об’єктів як систем, сукупність взаємозв’язаних компонентів із застосуванням принципів і правил системного підходу.

Аналіз стратегічний - початковий етап розробки стратегії діяльності підприємства, що ґрунтується на дослідженні та оцінці внутрішнього і зовнішнього середовища, в якому знаходиться підприємство і яке дає можливість виявити об’єктивні стратегічні можливості підприємства та обґрунтувати оптимальну стратегію розвитку підприємства.

Аналітичний облік і облік наявності та змін окремих видів і об’єктів господарських засобів та джерел їх утворення з використанням різних вимірників.

Ануїтет. 1. Тип термінової державної позики із щорічним погашенням боргу і сплатою процентів. 2. Певна грошова сума, щороку виплачувана кредитору разом з процентами в рахунок погашення одержаного займу.

Аспекти діяльності підприємства. Економічний, соціальний, організаційний, політичний, правовий та інші.

Бенчмаркінг. Метод сучасного менеджменту, за допомогою якого дана компанія проводить порівняння своєї діяльності з практикою інших компаній з метою здійснення конкретних змін, що дозволяють поліпшити діяльність компанії і підвищити її конкурентоздатність.

Брокери. Посередники при укладанні угод між покупцями і продавцями цінних паперів, товарів, валют та інших цінностей. Діють на фондових і товарних біржах, валютних, страхових, фрахтових ринках за дорученням клієнтів. За виконання посередницьких функцій Б. отримують певну плату. Посередницькі операції виконують брокерські фірми, які мають свої філії. Існують біржові, страхові, судові, валютні і інші брокери. Б., що виконують посередницькі операції з цінними паперами і товарами на біржах, називаються біржовиками.

Величина конкурентної переваги (Кр). Визначається, як добуток показника стратегічної активності керівництва (Sa), спеціалістів та всього персоналу, який вимірюється експертним шляхом на значення стратегічної позиції на ринку:

Визначення мети фірми. Головну мету виділяють з-поміж загальної кількості другорядних. Проектування головної мети дає можливість визначитися з цілою низкою питань: формування переліку основних кількісних та якісних показників, необхідної кількості та асортименту ресурсів, потрібних для досягнення поставленої мети, призначення відповідальних виконавців і встановлення термінів виконання програми.

Визначення місії фірми. Обов’язковий і важливий етап проведення стратегічного аналізу. Саме у визначенні місії викладаються причина існування підприємства і характерні риси, які відрізняють його від інших фірм. Важливим завданням місії є мотивація діяльності працівників підприємства і формування інтересу до нього з боку навколишнього середовища.

Головні питання стратегічного аналізу макросередовища підприємства. Які основні показники характеризують галузь? Яким є рівень конкуренції і вплив кожної з конкурентних сил? Що викликає зміни в галузі? Які підприємства мають найбільш сильні (слабкі) позиції? Чи приваблива галузь з точки зору перспективи одержання прибутку вище середнього?

Головні питання стратегічного аналізу мікросередовища підприємства. Чи підходить діюча стратегія? Які сильні та слабкі сторони підприємства, можливості та прогнози? Чи конкурентоздатне підприємство за витратами? На скільки сильна конкурентна позиція підприємства? Які стратегічні проблеми повинні бути вивчені?

Диверсифікація. (від лат. diversus - різний, віддалений) - розширення номенклатури продукції, що виробляється окремими фірмами та об’єднаннями. Д. виступає у двох формах: 1) розширення асортименту товарів, організація нових видів виробництва в рамках своєї галузі; 2) проникнення у нові галузі та сфери господарювання. Таке можливе як створенням нових підприємств, так і скуповуванням інших фірм або злиття з ними. При цьому великі корпорації поступово перетворюються в багатогалузеві комплекси.

Дисконтування. Процедура, за допомогою якої обраховується сьогоднішній аналог суми, оплачуваної через певний строк при діючій нормі відсотку.

Дистриб’ютор. 1. Розподільча організація. 2. Оптова фірма, оптовий торговець. 3. Брокер, який розмішує цінні папери серед клієнтури. У міжнародних економічних відносинах Д. здійснює в основному імпортні операції, виступаючи як продавець, на основі договору про право на продаж. Д. купує та реалізує товари від свого імені і за свій рахунок, знаходячись переважно у країні імпортера.

Дилер (маклер, джоббер). Особа або фірма, які виступають на біржі від свого імені і здійснюють посередницькі торгові операції - купівлю-продаж цінних паперів, валют, коштовних металів - за власні кошти. Д. можуть укладати угоди між собою, з брокерами, а також безпосередньо з клієнтами.

Економічна стратегія. Сукупність управлінських заходів, спрямованих на підвищення ефективності операційної, інвестиційної, фінансової та інших видів діяльності.

Етапи прийняття стратегічного рішення. Організація процесу прийняття стратегічного рішення потребує дотримання чіткої технології, що складається з кількох етапів: стратегічного аналізу, розробки, прийняття та реалізація стратегії.

Етапи стратегічного аналізу. Стратегічний аналіз поділяється на такі стали: вивчення місії фірми, вивчення мсти фірми, дослідження внутрішнього середовища фірми, дослідження зовнішнього середовища (оточення) фірми, визначення стратегічної позиції.

Завдання стратегії підприємства. Визначення сфери діяльності підприємства і формування стратегічних напрямів; постановка стратегічних цілей і завдань для їх досягнення; формування стратегії для досягнення намічених цілей і результатів діяльності виробництва; реалізація стратегічного плану; оцінка результатів діяльності; у разі необхідності - зміна стратегічного плану або методів його реалізації

Загрози. Можливість появи нових конкурентів; сповільнення росту ринку; зростаючий конкурентний тиск; несприятлива політика держави; зміна потреб і смаків споживачів; несприятливі демографічні зміни.

Методика аналізу SWOT (Strengths, Weaknesses, Opportunities, Threats, що в перекладі означає «сильні і слабкі сторони, можливості та загрози»). Дозволяє побудувати стратегічний баланс негативних і позитивних факторів, що впливають на підприємство як із зовні, так і з середини. Спрямований на визначення у загальних рисах корпоративної стратегії компанії з урахуванням впливу зовнішнього та внутрішнього середовища одночасно.

Можливості. Вихід на нові ринки або сегменти ринку; розширення виробничої лінії; збільшення випуску різноманітної продукції; вертикальна інтеграція; можливість перейти до групи, яка має кращу стратегію; прискорення росту ринку.

Платоспроможність. Здатність суб’єкта господарювання своєчасно і в повному обсязі виконувати свої зобов’язання, що випливають з торговельних, кредитних та інших операцій,

Площини стратегічних рішень. До площини можливих стратегічних рішень входять такі питання; вибір напряму діяльності; вибір пріоритетності ресурсів; вибір головних довгострокових партнерів; вибір організаційної форми партнерства; вибір способів розвитку потенціалу підприємства; вибір можливостей використання сильних сторін підприємства; зниження наслідків виливу загроз зовнішнього середовища; вибір напряму конкурентної та інноваційної антикризової політики.

Прогноз. Науково обґрунтоване судження про можливий розвиток об’єкта аналізу в майбутньому.

Реалізація стратегії. Користуючись інструментами і результатами стратегічного аналізу підприємство розробляє систему оцінок відповідності між тим як виконана робота і тим, що необхідно для ефективної реалізації стратегії. Вона починається з об’єднання різних рішень і дій керівництва щодо організації роботи окремих груп і кожного працівника персонально.

Сильні сторони. Високий рівень компетентності; адекватні фінансові ресурси; висока кваліфікація персоналу; добра репутація у покупців і клієнтів; відомий лідер ринку; винахідливий стратег у функціональних сферах діяльності підприємства; можливості одержання економії від збільшення обсягу виробництва; захищеність від сильного конкурентного тиску; технологія, що відповідає сучасним вимогам; наявність інноваційних здібностей і можливості їх реалізації; переваги в сфері витрат; перевірений часом менеджмент.

Синергія. Ефект системної цілісності, що полягає в отриманні додаткових результатів, які перевищують суму ефектів діяльності елементів до приєднання їх до системи. Є стратегічною перевагою добре організованих підприємств.

Слабкі сторони. Відсутність чітких стратегічних напрямів; погіршення конкурентної позиції; застаріле обладнання; низька прибутковість; відсутність спеціалістів головної кваліфікації і компетентності; вразливість щодо відношення до конкурентного тиску; наявність внутрішніх виробничих проблем; відставання у сфері досліджень і розробок; вузька виробнича лінія; слабке знання ринкової ситуації; неспроможність фінансувати необхідні зміни в стратегії.

Стратегічний потенціал. Визначає, наскільки підприємство забезпечене у якісному і кількісному вираженні людськими, матеріальними та організаційними ресурсами, а функції і проекти підприємства відповідають поставленій меті.

Стратегічний аналіз внутрішнього середовища фірми. Дає можливість порівняти свій фактичний потенціал з його нормативною, необхідною або бажаною величиною. Встановлюється перелік сильних та слабких сторін підприємства, що можуть позитивно або негативно вплинути на стан конкурентної боротьби.

Стратегічний аналіз зовнішнього середовища. Має на меті визначення рівня сприяння стратегічному клімату, або стратегічним умовам, діяльності фірми на ринку. Важливим моментом є встановлення переліку зовнішніх можливостей та загроз.

Стратегічна позиція на ринку. Вимірюється за допомогою показників потенціалу компанії (Рк) та стратегічного клімату зовнішнього середовища (Sk). Добуток цих показників і є основним результатом стратегічного аналізу — значення стратегічної позиції підприємства на ринку (Sp): Рк∙Sk=Sp.

Стратегічна проблема. Це невідповідність між бажаним, відображеним у цілях, станом об’єкта управління та його поточним станом, що склався на певний період часу, а також труднощі, невирішені завдання, вузькі місця, що спостерігаються у функціонуванні підприємства.

Стратегія. Визначення та зміцнення унікальної позиції підприємства, вирішення компромісів і оптимальний набір видів діяльності, що забезпечує зміцнення його позицій, задоволення потреб споживачів та досягнення передбачених цілей.

Стратегічний аналіз. Аналітичні дослідження для обґрунтування управлінських рішень, виявлення можливостей підвищення ефективності виробництва, фінансової та інвестиційної діяльності. Є початковим етапом розробки стратегії діяльності підприємства, яка ґрунтується на дослідженні та оцінці внутрішнього та зовнішнього середовища, в якому знаходиться підприємство.

Стратегічний аналіз підприємства. Це процес визначення критично важливих, головних понять зовнішнього і внутрішнього середовища, які можуть вплинути на здатність підприємства досягати своїх цілей як у коротко так і довготерміновій перспективі.

Стратегічний потенціал. Визначає, наскільки підприємство забезпечене у якісному і кількісному вираженні людськими, матеріальними та організаційними ресурсами, а функції і проекти підприємства відповідають поставленій меті.

Стратегічні цілі. Спрямовані на зміцнення конкурентних позицій підприємства на ринку і довгостроковий розвиток бізнесу.

Стратегія підприємства. Як правило складається з: продуманих цілеспрямованих дій; реакції на передбачуваний розвиток подій та посилену конкурентну боротьбу.

Стратегічне управління. Постійний аналіз і прийняття рішень: чи продовжувати роботу в заданому напрямі, чи вносити зміни? В процесі стратегічного управління всі попередні дії коригуються залежно від трансформації навколишнього середовища або появи нових можливостей, здатних поліпшити стратегію.

Стратегічний вибір. За даними стратегічного аналізу вибір означає пов’язання бізнес-рішення з конкурентоспроможними діями, виходячи при цьому з даних щодо всього підприємства.

Фактори виробничого процесу. Праця, капітал, природні ресурси, підприємницький талант.

Фінансовий леверидж. Використання підприємством залучених коштів, що впливає на зміну дохідності власного капіталу і дає можливість одержати додатковий прибуток на власний капітал.

Фінансова стратегія. Основа для вибору альтернативи, яка зумовлює природу та напрямки організації фінансових стосунків як поза межами, так і всередині підприємства. Фінансові стратегії розробляються у формі плану або програми фінансового розвитку організації з урахуванням необхідних фондів - стратегічних, страхових, тощо для досягнення розроблених стратегій зростання та підвищення конкурентних переваг підприємства.

Франчайзинг. Система договорів, що ґрунтується на наданні великою фірмою малому підприємству свого фірмового знаку в обмін на зобов’язання підприємства продавати продукцію фірми.

Франшиза. 1. Право користування торговельною маркою відомої фірми. 2. Умова страхового договору, яка передбачає звільнення страхувача від відшкодування збитків, що не перебільшують певного розміру.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА