Випуск стічних вод, коли в загальному стоці виробничі забруднення відносяться до однієї групи по лімітуючому показнику шкідливості

Лімітуючий показник шкідливості (ЛПШ) – санітарно-гігієнічний показник, що характеризує гранично допустиму концентрацію речовини з основної якісної сторони. ЛПШ указує, у якому напрямку (при найменших концентраціях) насамперед з'явиться несприятливий вплив виробничого забруднення. В даний час величини ГДК речовин у воді водного об'єкта встановлюються по тій ознаці шкідливого впливу (вплив на здоров'я населення, на органолептичні властивості води або загальний санітарний стан водойми), що характеризується найменшою граничною концентрацією. Тому що ця ознака шкідливості визначає характер найбільш ймовірної несприятливої дії найменших концентрацій кожної речовини, вона одержала назву ознаки шкідливості, що лімітує. У нашій країні прийнята класифікація забруднень по наступних видах ЛПШ: загальсанітарному, органолептичному, токсикологічному і рибогосподарському.

Коли в загальному стоці виробничі забруднення відносяться до однієї групи по ознаці шкідливості, що лімітує, але характеризується різною величиною ГДК і утримуються в стоці в різних концентраціях, облік особливості комбінованої дії повинний здійснюватися по рівнянню:

. (1.7)

Якщо , то розглядаються можливі способи зменшення концентрації кожної з речовин у воді. При цьому в процесі проектування намагаються вибрати ті речовини, концентрацію яких у стоках можна зменшити найбільш доступними способами. Потім знову виконують розрахунок і перевіряють умову

Тоді ефект очищення по кожній групі ЛПШ знаходять, використовуючи формулу:

. (1.8)