Течії в озерах

Основними причинами течій в озерах є вітер; стік річок, що впадають в озеро; нерівномірний розподіл температури і мінералізації води, а також атмосферного тиску.

Стокові течії виникають під впливом притоку річкових вод в озеро чи відтоку озерних вод у річку, що витікає з озера. В обох випадках утворюється похил водної поверхні в озері, внаслідок чого і відбувається рух води.

Вітрові течії в озерах відзначаються значною несталістю. Це є наслідком мінливості вітрового режиму (напрямку і швидкості вітру), та впливу на течії індивідуальних особливостей самого озера (розмірів озерної улоговини, конфігурації берегів, рельєфу дна). Швидкість вітрових течій в озері вимірюється сантиметрами чи дециметрами за секунду.

Вітер викликає також згінно-нагінні денівеляції рівня: виникаючі перекоси рівня створюють так звані компенсаційні течії, що розвиваються нижче рівня шару води, охопленого вітровою течією, і протилежно йому направлені. великих озерах біля довгих прямолінійних берегів компенсаційна течія має напрямок уздовж берега, а в малих озерах, бухтах, звуженнях – протилежний напрямку вітрової течії. Після припинення вітру на багатьох озерах виникають сейші, що супроводжуються сейшовими течіями. Вітер створює також хвильові течії, які збігаються з напрямком поширення хвиль.

Якщо напрямок стокових і вітрових течій збігається, то утворюються тимчасові або постійні течії, що проходять по всьому озеру (наприклад, в озерах Байкал і Балхаш).

Густині течії можливі лише у великих озерах із чітко вираженою горизонтальною температурною неоднорідністю. В цих умовах виникають горизонтальні градієнти густини, які є причиною перемішування води, тобто сприяють появі густинної циркуляції.