V. За характером водообміну озера поділяються на безстічні та стічні

Безстічні озера – це озера, які не мають ні поверхневого, ні підземного стоку, а витрачають воду лише на випаровування. Це Каспійське та Аральське море, озера Іссик-Куль, Балхаш, Чад та ін.

Стічні озера – це озера, із поверхні яких вода витрачається на поверхневий, підземний стік та на випаровування. Це озера Байкал, Онезьке, Ладозьке та ін. Серед стічних озер виділяються проточні озера – це озера, через які здійснюється транзитний стік річок. Це озера Чудське, Зайсан, Сарезьке.

Окрему групу складають озера з перемінним стоком – це озера, які мають стік під час водопілля та паводків, а в межень належать до безстічних озер, бо водотоки, які з них витікають, пересихають.

VΙ. За співвідношенням складових витратної частини водного балонсу: стокові – це озера, у яких стік перевищує випаровування з їхньої поверхні – у_ст > Z_оз, випаровуючі, у яких випаровування перевищує стік – у_ст < Z_оз. Стокові озера, характерні для зони достатнього й надмірного зволоження, а випаровуючі – для зон недостатнього зволоження.

VІΙ. За співвідношенням складових прибуткової частини рівняння водного балансу озера поділяють на три типи: приточні, коли притік із водозбору переважає над опадами (у_пр > х_оз), нейтральні, коли притік із водозбору ~ опадам (у_пр ~ х_оз), дощов і, коли опади переважають над притоком (у_пр < х_оз).

УШ. За ступенем солоності прісні – уміст солі до 1г/кг (або 1 ‰); солонуваті - солоність від 1 до 25 ‰ (розташовані в зоні степів та напівпустель); солоні – уміст солі дорівнює солоності вод Світового океану (від 25 до 50 ‰) та соляні, або мінеральні – солоність понад 50 ‰.

IХ. За хімічним складом води: гідрокарбонатні, із переважанням іонів НСО‾₃ (більшість прісних озер); сульфатні, із переважанням сірчаних сполук (характерні такі води для солонуватих озер) і хлоридні, із переважанням іонів Cl‾ (характерні для солоних озер).

Х. За умовами живлення водних організмів (трофічними умовами) озера поділяють на:

оліготрофні – це глибокі озера, які бідні на рослинний планктон та поживні речовини, із незначною мінералізацією (окрім кальцію) і рівномірним розподілом кисню влітку та взимку;

евтрофні озера – це водойми з великим умістом поживних речовин; зазвичай неглибокі, добре прогріваються влітку, із великим умістом органічних речовин та зі зменшенням кисню до дна;

дистрофні озера – це озера, які бідні на поживні речовини; поширені в сильно заболочених районах; мінералізація води незначна, вміст кисню знижений, тому що витрачається на окислення органічних речовин;

мезотрофні озера – це озера із середніми трофічними умовами.