Управління як процес

Управління – особливе відношення між людьми на правовій або організаційній основі; відносини між різними статусами, рівнями адміністративних структур, окремими робочими функціями, що проявляються у вигляді однобічної залежності однієї посади від іншої; безперервний і цілеспрямований процес впливу на керований об’єкт.

Принципи управління (за В. Крижко):

· принцип правової захищеннності управлінського рішення(володіння керівником нормами чинного законодавства, прийняття управлінських рішень з дотриманням нормативно-правових актів);

· принцип оптимізації управління (підвищення ефективності керованої системи);

· принцип найменшого впливу (розумне поєднання централізації та децентралізації упвління);

· норма керованості (кількість посадових зв’язків у системі “керівник-підлеглий”);

· принцип делегування повноважень (передача завдань та повноважень особі, яка приймає на себе відповідальність за їх виконання; розподіл серед працівників завдань, виконання яких необхідне для досягнення цілей закладу);

· принцип відповідностей (відповідність роботи, що виконується, інтелектуальним і фізичним можливостям виконавця);

· принцип автоматичного заміщення відсутнього (чітке налагодження взаємозаміщення в закладі);

· принцип першого керівника (контроль за ходом виконання найважливіших завдань залишається за першою особою закладу);

· принцип одноразового введення інформації (не допускати дублювання то повторів);

· принцип нових завдань (бачення перспектив);

· принцип підвищення кваліфікації (дотримання вимоги системно підвищувати кваліфікаційний рівень).

Типи структур управління:

· лінійна структура (прямий вплив на об’экт управління, зосередження в одних руках усіх функцій управління);

· функціональна структура (створення управлінських підрозділів у межах визначених функцій, витання вирішуються більш компетентно, від керівників підрозділів вимагаються ґрунтовні знання з усіх питань організації діяльності закладу);

· цільова структура (забезпечення повноти лінійних повноважень у рамках проекту);

· матрична структура (створення поряд з функціональними відділами тимчасових проектних груп для вирішення конкретних завдань);

· адаптивна структура (відділення програм і розробок);

· дивізіональна структура (множинність принципів диференціації при створенні відділень).

Основні підходи в управлінні:

· процесний підхід (процес управління є загальною сумою управлінських функцій);

· системний підхід (цілісність у прийнятті рішень);

· ситуативний підхід (використання специфічних прийомі, за допомогою досягається кращий результат у конкретній ситуації).