Сутність студентського самоврядування

Самоврядування – автономне функціонування будь-якої організаційної структури (підсистеми), правомочне прийняття нею рішень з внутрішніх проблем, включення виконавців у процеси вироблення рішень; колективне управління як участь усіх членів організації, населення в роботі відповідного органу управління. До принципів самоврядування належать: повний демократизм, гласність, відповідальність за рішення, що приймаються, та виконання їх.

Місцеве самоврядува́ння – право та спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання й управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення. Це право здійснюється радами або зборами, члени яких вільно обираються таємним голосуванням на основі прямого, рівного, загального виборчого права й які можуть мати підзвітні їм виконавчі органи. Формами місцевого самоврядування також є збори громадян, референдуми або будь-які інші форми прямої участі громадян, якщо це дозволяється законом.

Студентське самоврядування – форма організації управління студентами різноманітною життєдіяльністю свого колективу на принципах свободи, рівноправності, безпосередньої участі в керівництві його справами.

Студентське самоврядуванняу вищому навчальному закладі визначається як невід’ємна частина громадського самоврядування, що забезпечує захист прав і інтересів осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, й їхню участь в управлінні вищим навчальним закладом, як самостійну громадську діяльність студентів з реалізації функцій управління вищим навчальним закладом, яка визначається ректоратом (адміністрацією), деканатами (відділеннями) та здійснюється студентами згідно з метою й завданнями, які стоять перед студентськими колективами, функціонує з метою забезпечення виконання студентами своїх обов’язків і захисту їхніх прав й сприяє гармонійному розвитку особистості студента, формуванню у нього навичок майбутнього організатора, керівника.

Студентське самоврядування є важливим фактором розвитку та модернізації суспільства, виявлення потенційних лідерів, вироблення у них навичок управлінської та організаторської роботи з колективом, формування майбутньої еліти нації. Опора на ініціативу, активну життєву позицію, ціннісні орієнтації студентства є реальним показником цивілізованості суспільства, утвердження в ньому демократичних начал. Важливо чітко усвідомити, що успішна розбудова української держави залежить від самостійності, самодостатності, незаангажованості, свободи мислення, наполегливої праці кожного молодого громадянина України. Саме цим пояснюється підвищена увага до проблеми студентського самоврядування з боку влади. Участь студентів в управлінні вищим навчальним закладом – це конкретний вияв демократизації вищої школи, утвердження її автономії.

Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської академічної групи, відділення, факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно від контингенту студентів, типу та специфіки вищого навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів вищого навчального закладу.

У студентському самоврядуванні беруть участь особи, які навчаються у вищому навчальному закладі. Усі такі особи мають рівне право на участь у студентському самоврядуванні. Воно здійснюється особами, які навчаються у вищому навчальному закладі:

· безпосередньо;

· через органи студентського самоврядування, що обираються шляхом таємного голосування.

Основні форми органів студентського самоврядування за провідним функціональним призначенням:

· робочі органи (для здійснення поточної роботи);

· нормотворчі органи (для прийняття рішень);

· структурні підрозділи (для роботи за напрямами);

· колегіальні органи управління (для урівноваження одноосібного управління).

Типи органів самоврядування за структурою:

· колегіальні;

· одноосібні;

· структуровані.

Принципи утворення структури органів студентського самоврядування:

· підконтрольність;

· відкрите членство;

· кар’єрне зростання;

· захист від узурпації влади;

· взаємодія між органами студентського самоврядування;

· оптимальна чисельність;

· дієздатність.

Органи студентського самоврядування (за чинним законодавством):

· приймають акти, що регламентують їхню організацію та діяльність;

· проводять організаційні, наукові, культурно-масові, спортивні, оздоровчі й інші заходи;

· сприяють працевлаштуванню осіб, які навчаються в вузі;

· розпоряджаються коштами й іншим майном, що знаходяться на їхньому балансі та банківських рахунках;

· виконують інші функції.

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють студентське самоврядування є:

· Закон України “Про освіту” від 23 травня 1991 року № 1060-XII (зі змінами);

· Закон України “Про вищу освіту” від 17 січня 2002 року № 2984-III (зі змінами);

· Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про державний вищий навчальний заклад” від 5 вересня 1996 року № 1074 (зі змінами).

З метою організаційного та науково-методичного забезпечення впровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах Міністерство освіти і науки України наказом від 03.04.01 р. № 166 затвердило “Положення про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах” (визначається сутність студентського самоврядування, права та обов’язки студентів). Згідно з Положенням, самоврядування у вищому навчальному закладі – це самостійна громадська діяльність студентів із реалізації функцій управління вищим навчальним закладам, яка визначається ректоратом (ад­міністрацією), деканатами (відділеннями) і здійснюється студентами відповідно до мети і завдання, що стоять перед студентськими колективами.

Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція). На таких зібраннях:

· ухвалюють (затверджують) Положення про студентське самоврядування;

· обирають виконавчі органи студентського самоврядування;

· визначають структуру, повноваження, порядок обрання та термін повноважень виконавчих органів студентського самоврядування;

· заслуховують звіт виконавчих органів студентського самоврядування.

Виконавчий орган студентського самоврядування структурного підрозділу вищого навчального закладу обирається на загальних зборах (конференції) студентів цього підрозділу.

Виконавчий орган студентського самоврядування може мати різноманітні форми: студентська спілка, сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентський деканат, рада тощо. Незалежно від форм студентських об’єднань завдання їх однакові.

Згідно зі статтею 38 Закону України “Про вищу освіту”, основними завданнями органів студентського самоврядування є:

· забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема, стосовно організації навчального процесу;

· забезпечення виконання студентами своїх обов'язків;

· сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;

· сприяння створенню відповідних умов для проживання та відпочинку студентів;

· сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об’єднань, клубів за інтересами;

· організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;

· сприяння працевлаштуванню випускників;

· участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.

Студентське самоврядування сприяє задоволенню молодіжних потреб, реалізації студентських інтересів, є середовищем спілкування і взаємодії молоді. Керівники студентських представницьких органів за посадою входять до складу вчених рад вищих навчальних закладів, керівники студентських представницьких органів факультетів – до вчених рад факультетів.

За погодженням з органом студентського самоврядування приймається рішення про:

· відрахування осіб, які навчаються в вищому навчальному закладі, та їх поновлення на навчання;

· переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за державним замовленням, на навчання за контрактом за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб;

· переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за контрактом за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб, на навчання за державним замовленням;

· призначення заступника декана, проректора, які відповідають за роботу із студентами;

· поселення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, в гуртожиток і виселення з нього;

· затвердження рішень з питань студентських містечок і гуртожитків для проживання осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі.

Запровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах є конкретною реалізацією громадянських прав студентів, формування у них почуття відповідальності, вміння вирішувати соціальні, економічні та культурно-освітні проблеми. Водночас студентське самоврядування є дієвою формою самовиховання.

У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством, рішеннями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки та відповідного центрального органу виконавчої влади, в підпорядкуванні якого знаходиться вищий навчальний заклад, статутом вищого навчального закладу.

Органи студентського самоврядування вищого навчального закладу мають користуватися всебічною підтримкою і допомогою власника або уповноваженого ним органу в вирішенні питань забезпечення приміщеннями, обладнанням, документацією, коштами за погодженням із керівником закладу. Зокрема, керівник вищого навчального закладу має всебічно сприяти створенню належних умов для діяльності органів студентського самоврядування щодо:

· надання приміщення, меблів, оргтехніки;

· забезпечення телефонним зв'язком, постійним доступом до мережі Інтернет;

· відведення місць для встановлення інформаційних стендів;

· тощо.

Студентські організації є посередником між адміністрацією вищих навчальних закладів і студентськими колективами. Проте важливо враховувати, що студенти виявляють найбільшу довіру до органів студентського самоврядування. Неформальна ініціатива студентства має значний вплив на молодь, сприяє розвитку здібностей, вирішенню різноманітних проблем у навчанні, проведенні дозвілля тощо.

Студентське самоврядування регламентується Статутом університету і визначається Положенням про студентське самоврядування у вищому навчальному закладі, постановами вченої ради, наказами ректора.

Фінансовою основою студентського самоврядування є кошти, визначені Вченою радою вищого навчального закладу в розмірі не менше 0,5% коштів спеціального фонду вищого навчального закладу. Кошти органів студентського самоврядування спрямовуються на виконання їхніх завдань і повноважень, зокрема, не менш як 30 відсотків коштів мають витрачатися на підтримку наукової діяльності осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі.

Системний підхід до організації студентського самоврядування характеризується тим, що воно охоплює усі сфери життєдіяльності університету: навчально-виховну, науково-дослідну, спортивно-оздоровчу роботу, побут, відпочинок, дозвілля, участь у суспільно-громадському житті.

Студентське самоврядування визначає основні форми і напрями своєї діяльності. Воно стало важливим фактором і умовою вдосконалення навчально-виховного процесу, спрямованим на якісне навчання, сприяння діяльності студентських наукових гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами, працевлаштування випускників, виховання духовності та культури студентів, формування у студентської молоді національно-громадянської позиції, соціальної активності, оволодіння навичками організатора, керівника, формування громадянської політичної культури, становлення особистості нового типу.

Самоврядування у вищому навчальному закладі є підґрунтям, на якому майбутні спеціалісти набувають організаторських і управлінських навичок.