Форми міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем

Глобальні проблеми неможливо вирішити на рівні окремих країн. Потрібен єдиний міжнародний механізм їх розв’язання і регулювання, визначення міжнародних правових та економічних норм.

Великі надії у вирішенні глобальних проблем покладаються на ООН, МВФ, СОТ, регіональні і галузеві організації, котрі мають великий досвід координації міжнародних зусиль, використання ресурсів, регулювання міжнародних економічних зусиль.

В матеріалах ООН про розвиток людини в епоху глобалізації передбачається досягнення семи основних цілей, у контексті кожної з яких необхідна взаємодія на національному і міжнародному рівнях у наступних формах:

- удосконалення діяльності, спрямованої на розвиток людського потенціалу, коригування політики з урахуванням нових реалій глобальної економіки;

- зменшення загрози турбулентності фінансових потоків та пов’язаних із ними втрат;

- активізації міжнародного співробітництва в галузі боротьби з глобальними загрозами щодо безпеки людини;

- нарощування діяльності з розробки нових технологій для забезпечення розвитку людини, ліквідації злиденності;

- припинення процесів маргіналізації та подальшої поляризації багатства і бідності;

- ліквідації диспропорцій у структурах глобального регулювання;

- формування ціліснішої та демократичнішої системи глобального регулювання.

Головна передумова успішного вирішення глобальних проблем – розгляд їх у взаємопов’язаній цілісності, тісному переплетенні економічних, політичних, соціальних, культурних, технологічних, екологічних, психологічних та інших процесів.

Передумови вирішення глобальних проблем:

- парадигмальний прорив у суспільній свідомості, нові концептуальні підходи до розуміння перспектив розвитку людства;

- переосмислення суті економічної безпеки держав, які реалізують різні моделі демократичного суспільства;

- досягнення консенсусу з питань, що стосуються головних контурів нового суспільного порядку в ХХІ ст.;

- синтез, взаємозбагачення і доповнення оцінок, стратегій і програм розвитку світового співтовариства, які висуваються різними країнами, науковими школами тощо;

- перегляд і перебудова системи міжнародних відносин на засадах загальнолюдських цінностей, пріоритетності розвитку творчого потенціалу людської особистості;

- формування нового світопорядку, створення єдиного механізму регулювання на глобальному рівні, міжнародних процедур і механізмів, які відповідають потребам забезпечення гідного майбутнього людства;

- об’єднання зусиль і ресурсів людства на основі усвідомлення важливості та невідкладності розв’язання глобальних проблем, єдності інтересів і спільної відповідальності перед майбутніми поколіннями.

Основними формами міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем виступають:

- реалізація спільних проектів і програм;

- передача технологій;

- виділення кредитів;

- участь у видобуванні та перерозподілі природних ресурсів;

- реформування системи ціноутворення на світові природні ресурси;

- надання країнам, що розвиваються, доступу на світовий ринок;

- загальнопланетарні та регіональні угоди під егідою ООН та інших міжнародних організацій.

Водночас необхідно враховувати, що незважаючи на міжнародний резонанс, глобальні проблеми сприймаються в різних країнах світу диференційовано, через призму національних інтересів та індивідуальних поглядів політичних лідерів і спільнот.

Контрольні запитання і завдання до самостійної роботи.