Класифікація глобальних проблем

Класифікація глобальних проблем передбачає їх розгляд по 3-х сферах:

І сфера – глобальні проблеми у сфері взаємодії природи і суспільства:

- надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством тощо;

- раціональне природокористування і збереження навколишнього природного середовища;

- раціональне використання ресурсів Світового океану, мирне освоєння космічного простору;

- утилізація відходів життєдіяльності тощо.

ІІ сфера – глобальні проблеми у сфері суспільних взаємовідносин:

- відвернення світової термоядерної війни і забезпечення стабільного миру;

- подолання економічної відсталості частини регіонів і країн світу;

- попередження локальних, регіональних та міжнародних конфліктів;

- ліквідація наслідків світових та локальних криз;

- роззброєння і конверсія військового виробництва тощо.

ІІІ сфера – глобальні проблеми у сфері розвитку людини та забезпечення її майбутнього:

- пристосування людини до умов природного і соціального середовища, що змінюється під впливом НТР;

- подолання епідемій, тяжких захворювань;

- культурно-моральні проблеми втрати довіри до соціальних інститутів, нестабільності сім’ї та зв’язку поколінь;

- боротьба з міжнародною злочинністю, наркобізнесом, тероризмом;

- проблеми демократизації та охорони прав людини тощо.

Класифікація глобальних проблем не означає, що вони відокремлені одна від одної. Межі між сферами мають умовний характер. Так, наприклад, ІІІ сфера концентрує та посилює увесь комплекс глобальних проблем.

Самміт тисячоліття, що відбувся у вересні 2000р. у Нью-Йорку, визначив нагальні потреби людства за такими показниками: рівень доходів; продовольче забезпечення та харчування; охорона здоров’я і смертність; стан репродуктивного здоров’я; житловий фонд – базові житлові вигоди та комунальні послуги; освіта; тендерна рівність; охорона довкілля.

Наростання антропогенного навантаження на довкілля зумовлює різке загострення екологічної ситуації в глобальному масштабі, наближає світове співтовариство до критичної межі в його взаємовідносинах з природою, яка втрачає відтворювальний та асиміляційний потенціал.