Прибуток як економічна категорія. Види прибутку

У ХХ столітті в економічній літературі утвердились такі підходи до трактування економічної природи прибутку:

1. Прибуток як винагорода за ризик (американський економіст Ф. Найт).

2. Прибуток як винагорода за новаторство (австро – американський дослідник Й. Шумпетер).

3. Прибуток як наслідок економічної влади, що виникає в результаті обмеження конкуренції (американський економіст Е. Чемберлін, англійська дослідниця Дж. Робінсон).

В сучасній економічній теорії прибуток трактується як виражений у грошовій формі дохід підприємця на вкладений капітал, як різниця між загальною виручкою від реалізації (валовим доходом) і сукупними витратами фірми.

Існуваннядвох підходів до визначення витрат фірми (бухгалтерського та економічного) зумовлює наступну класифікацію прибутку:

1. Бухгалтерський прибуток визначається як різниця між валовим доходом (виручкою від реалізації продукції) та бухгалтерськими (зовнішніми) витратами виробництва.

2. Економічний прибуток визначається як різниця між валовим доходом та економічними (зовнішніми і внутрішніми) витратами виробництва.

3. Нормальний прибуток – мінімальний дохід, який стимулює підприємця продовжувати справу, залишаючись у певній сфері бізнесу (входить до складу внутрішніх витрат).

4. Чистий прибуток – прибуток, який залишається у розпорядженні підприємця після розрахунків з бюджетом за податковими та обов’язковими платіжними зобов’язаннями.

5. Монопольний прибуток – прибуток фірми, яка займає монопольне становище на ринку.