Закон вартості: зміст та функції

Закон, що регулює еквівалентний обмін товарів відповідно до кількості втіленого в них суспільно-необхідного робочого часу, називають законом вартості. Він визначає сталі і стійкі зв’язки між товаровиробниками з приводу обміну товарів шляхом купівлі-продажу на ринку.

Механізм дії закону вартості пов’язаний з попитом і пропозицією і тому проявляється через стихійне відхилення цін від вартості товару:

попит > пропозиція ціна > вартість

попит < пропозиція ціна < вартість

попит = пропозиція ціна = вартість

Через механізм цін закон вартості виконує такі функції:

- функцію стихійного регулятора виробництва – завдяки цінам, які постійно змінюються, він сприяє переорієнтації товаровиробників на виробництво необхідної суспільству продукції та послуг.

- функцію рушійної сили розвитку продуктивних сил – обмін, в основу якого покладені суспільно-необхідні витрати праці, стимулює товаровиробників постійно зменшувати індивідуальні витрати виробництва. З цією метою товаровиробники постійно вдосконалюють виробництво, запроваджують нову техніку і технологію, поліпшують якість продукції. Все це сприяє розвитку продуктивних сил, зростанню продуктивності суспільної праці.

- функцію диференціації товаровиробників – ті товаровиробники, у яких індивідуальні витрати вищі за суспільні, розорюються, виштовхуються з ринку, і навпаки, ті, у яких індивідуальні витрати виробництва нижчі, ніж суспільні, розширюють виробництво, збагачуються особисто. Посилюється майнова диференціація, створюються умови для розвитку капіталістичного способу виробництва: товаровиробники, які неефективно працюють, поповнюють армію найманих робітників; інші товаровиробники – створюють клас капіталістів і розширюють масштаби капіталістичних підприємств.