Сутність, класифікація і значення інвестицій

Термін ”інвестиції“ (investments) означає “вкладення коштів”. Без початкових вкладень коштів неможливий початок виробництва та іншої діяльності. Вкладення кош­тів необхідно і для подальшого розвитку виробництва, його розширення, вдос­коналення і диверсифікації.

Відповідно до [9] інвестиції – це всі види грошових, майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької або інших видів діяльності, в результаті яких утворюється прибуток або досягається соціальний ефект.

Під інвестиціями розуміють не тільки довгострокові вкладення в створення і розвиток основних фондів, але й фінансові активи - цінні папери, банківські депозити. Інвестиції бувають як для отримання доходів і прибутку, так і для захисту від інфляції (вкладення в нерухомість, коштовності, антикваріат, витвори мистецтва).

Інвестиції відрізняються від поточних витрат, по-перше, тим, що носять одночасний характер, по-друге, тим, що від моменту вкладення капіталу до отримання віддачі проходить часовий період, який набагато триваліший від того, що має місце в поточному виробництві у вигляді тривалості обороту засобів.

Інвестиції на автомобільному транспорті здійснюються в різних формах і класифікуються за різними ознаками.

За об’єктами вкладень виділяються реальні, фінансові та нематеріальні інвестиції.

Кошти держави, підприємств і фізичних осіб, що направляються на створення, відновлення основних фондів, розширення діючих виробничих потужностей називаються реальними інвестиціями.

Під реальними інвестиціями розуміють вкладення коштів у реальні активи - як матеріальні, так і нематеріальні. Їх ще називають виробничими, так як вони направлені в виробництво, але частіше їх називають капітальними вкладеннями.

Об’єктами реальних інвестицій на автомобільному транспорті можуть бути шляхи сполучення та їх інфраструктура, транспортні комунікації, окремі підприємства та основні засоби підприємств. Співвідношення реальних інвестицій в активну частину основних фондів до загальної суми капітальних вкладень називають технологічною структурою реальних інвестицій. На багатьох підприємствах автомобільного транспорту технологічна структура інвестицій наближається до 100%, тобто об’єктом капітальних вкладень є переважно рухомий склад. Основні фонди виробничого і адміністративно-господарського призначення практично не будують, не купляють, а ті будівлі, споруди і обладнання, які є, використовують або намагаються придбати на умовах оренди.

Метою капітальних вкладень в транспортну галузь є:

- підвищення ефективності автотранспортного виробництва. В цьому випадку інвестиції призначені для зменшення виробничих витрат за рахунок заміни рухомого складу і обладнання на більш нові, більш продуктивні засоби або за рахунок інших міроприємств;

- розширення автотранспортного виробництва. Інвестування коштів у відповідності з цією метою повинно забезпечити збільшення обсягів надання транспортних послуг на вже освоєних сегментах ринку. Як правило, об’єктом інвестування в цьому випадку є рухомий склад;

- створення нових автотранспортних виробництв або технологій. Інвестиції в цьому випадку можуть бути спрямовані на становлення і розвиток нових підприємств, освоєння нових сегментів ринку, надання нових видів транспортних послуг;

- підтримка потужностей діючого автотранспортного виробництва. Інвестиційні кошти направляються на проведення капітальних ремонтів об’єктів, як правило, пасивної частини основних фондів автомобільного транспорту.

Для обліку, аналізу та інших цілей капітальні вкладення на підприємствах класифікуються за цілим рядом ознак.

По напрямках використання капітальні вкладення класифікуються на виробничі і невиробничі. Виробничі капітальні вкладення направляються на розвиток підприємства, невиробничі - на розвиток соціальної сфери.

По нормах відтворення основних фондів розрізняють капітальні вкладення:

- на нове будівництво;

- на реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств;

- на розширення діючих підприємств;

- на модернізацію устаткування;

- оновлення рухомого складу і окремих видів технологічного устаткування для технічного обслуговування та поточного ремонту автотранспортних засобів.

Під фінансовими інвестиціями розуміють вкладення коштів у різні фінансові активи (акції, облігації, ощадні сертифікати, векселі та інші цінні папери), а також в уставні фонди інших підприємств. Такі інвестиції часто називають портфельними інвестиціями через те, що їх основна мета – формування ”портфеля“ цінних паперів, які забезпечують інвесторові стабільний доход незалежно від кон’юктури в різних галузях економіки.

Нематеріальні інвестиції пов’язані з придбанням об’єктів інтелектуальної власності (ліцензій, “ноу-хау” тощо), з проведенням наукових досліджень і розробок. До складу нематеріальних інвестицій включають також вкладення капіталу в підготовку і навчання персоналу на спеціальних курсах та інші види інтелектуальних інвестицій.

Окремо виділяють реінвестиції - грошові кошти, які були отримані у вигляді прибутку від інвестицій і знову використані як довгострокові вкладення; направлення прибу­тку на розвиток виробництва.

За характером участі в інвестуванні виділяються прямі та непрямі інвестиції.

Під прямими інвестиціями розуміється безпосереднє вкладення коштів інвестором в об'єкти інвестування.

Під непрямими інвестиціями розуміється інвестування опосередковане іншими особами (інвестиційними або фінансовими посередниками).

За періодом інвестування розрізняють короткострокові та довгострокові інвестиції.

Під короткостроковими інвестиціями розуміють вкладення капіталу на період, не більше одного року.

Під довгостроковими інвестиціями розуміють вкладення капіталу на період більше одного року.

За формами власності інвесторів розрізняють інвестиції приватні (акціонерні), державні, іноземні та спільні.

За регіональною ознакою виділяють інвестиції в середині країни та за кордоном.

Інвестиції на автомобільному транспорті можуть мати державне, регіональне, галузеве значення і значення для господарюючого суб’єкта.

Державне значення інвестицій пов’язане з розв’язанням проблем державного масштабу і обумовлюється насамперед стратегічною важливістю об’єктів інвестування, які забезпечують безпечне і екологічно стійке функціонування транспортної системи. Наприклад, це будівництво і реконструкція автомобільних шляхів сполучення. Розвиток автомобільних шляхів сприяє створенню умов для розвитку економіки і національних ресурсів, національної безпеки, підвищення рівня життя і ділової активності населення.

Регіональне значення інвестицій визначає вплив на вирішення проблем, які важливі для багатьох підприємств на визначеній території. Наприклад, в південному регіоні країни транспорт займає особливо важливе місце в розвитку експортно-імпортних і транзитних зв’язків України. Інвестування в транспортну інфраструктуру (порти, мультитранспортні термінали тощо) буде сприяти створенню умов не тільки для розширення транзитного потенціалу регіону, але й для створення сприятливих конкурентних умов активізації діяльності українських перевізників.

Значення інвестицій для окремого господарюючого суб’єкта оцінюється з точки зору мети його діяльності на ринку транспортних послуг.

Планування інвестицій, джерела їхнього фінансування

Планування інвестицій на підприємстві - це дуже важливий і складний процес.

Складність цього процесу полягає в тому, що необхідно враховувати різні чинники, у тому числі і непередбачувані, а також ступінь ризику вкладення інвестицій.

Важливість цього процесу для підприємства полягає в тому, що, плануючи інвестиції, воно закладає основи своєї роботи в майбутньому.

Плануванню інвестицій на підприємстві повинний передувати глибокий аналіз економічного обґрунтування вкладення інвестицій.

Інвестувати засоби має сенс:

- якщо підприємство одержить вигоду, більшу ніж від збереження грошей у банку;

- якщо рентабельність інвестицій перевищує темпи інфляції;

- у найбільш рентабельні, з обліком дисконтування проекти;

- якщо забезпечується найбільша економічна вигода з найменшим ступенем ризику.

Планування капітальних вкладень на підприємстві включає два етапи:

- розрахунок необхідного обсягу виробничих інвестицій на рахунковий період.

- визначення джерел фінансування капіталу.

Визначення необхідного обсягу капіталовкладень залежить від економічної ситуації, яка склалась на ринку.

Розрізняють два способи фінансування капітальних вкладень: централізований і децентралізований. При централізованому способі джерелом фінансування капітальних вкладень є державний бюджет. При децентралізованому - це в основному джерела підприємств і суб’єктів підприємницької діяльності.

Всі джерела інвестицій, які використовуються для інвестування коштів, поділяються на наступні групи: власні фінансові кошти; асигнування з державного, регіонального і місцевого бюджету, що надаються на беззворотній основі; різні форми заємних коштів (кредит, лізинг); іно­земні інвестиції, що надаються у вигляді фінансової або іншої участі в капіталі спільних підприємств, а також у вигляді прямих вкладень.