Перелік питань з дисципліни

1. Українська мова – одна із форм національної культури. Вислови про мову.

2. Мова і суспільство. Функції мови.

3. Престиж мови. Мовна ситуація. Мовна політика.

4. Геноцид – етноцид – лінгвоцид. Основні форми лінгвоциду в Україні та інших державах.

5. Поняття рідної та державної мови. Конституція України про державну мову та мови національних меншин.

6. Україномовні ЗМІ: сучасний стан, проблеми, перспективи, тенденції.

7. Аналіз мовної політики регіональних ЗМІ.

8. Функції мови.

9. Культура мови. Основні комунікативні ознаки культури мовлення. Типи мовлення.

10. Поняття норми. Структурно-мовні типи норм.

11. Літературна норма, її головні ознаки.

12. Українська мовна територія. Місце української мови серед інших мов світу.

13. Мовна свідомість. Мовний етикет. Мовна особистість.

14. Національно-культурна специфіка мовної поведінки. Предмет і завдання етнопсихолінгвістики.

15. Мовна культура в науковому та навчальному спілкуванні.

16. Основні проблеми культури мови в засобах масової інформації.

17. Мистецтво мовлення в масовій комунікації.

18. Сучасні енциклопедії, словники, довідники, їх значення в удосконаленні культури мови журналістів.

19. Фонетика. Мовні звуки, їх характеристика: частота, амплітуда, тривалість і спектр коливання.

20. Звук як фізичне і психофізичне явище. Характеристика звуків мови з психофізичного погляду (висота, інтенсивність, тембр).

21. Мовний апарат людини. Механізм мовлення.

22. Класифікація звуків. Голосні звуки у мовному потоці. Явище асиміляції і дисиміляції приголосних.

23. Чергування звуків при словозміні і словотворенні.

24. Темп. Наголос. Пауза. Ритмічна організація звукового потоку. Інтонація.

25. Фонологія як розділ мовознавства. Поняття фонеми.

26. Функції фонеми. Позиційні чергування фонем..

27. Український правопис. Підсистеми правопису: графіка, орфографія, пунктуація.

28. Предмет лексикології. Слово як одиниця мови. Поняття лексеми.

29. Лексичне й граматичне значення слова. Полісемія (багатозначність слів) та моносемія (однозначність слів).

30. Терміни. Дефініція терміна. Ключові терміни журналістики.

31. Робота над словом у журналістській творчості.

32. Типи лексичних значень.

33. Пряме і переносне значення слів, особливості їх використання в засобах масової інформації.

34. Омоніми, їх типи, особливості використання.

35. Пароніми, їх типи, особливості використання.

36. Синоніми, їх типи, особливості використання.

37. Антоніми, їх типи, особливості використання.

38. Ономастика як наука про власні імена. Антропоніми, топоніми, гідроніми, їх визначення та особливості.

39. Особливості використання ономастичної лексики в газетному мовленні.

40. Групи лексики сучасної української мови за походженням.

41. Власне українська і запозичена лексика. Основні причини запозичень.

42. Слова іншомовного походження. Фонетичні та морфологічні ознаки іншомовних слів.

43. Іншомовні слова в сучасних засобах масової інформації. Критерії використання лексики іншомовного походження.

44. Функціональна та стилістична характеристика різних за походженням слів у журналістських текстах.

45. Загальне поняття про функціональні стилі української мови, їх коротка характеристика.

46. Публіцистичний стиль як основа мовлення засобів масової інформації, його особливості.

47. Роль журналістів у становленні й збагаченні публіцистичного стилю.

48. Мовна культура сучасної української журналістики.

49. Загальновживана, професійна та спеціальна лексика.

50. Професіоналізми і терміни (зіставна характеристика).

51. Діалектна лексика. Жаргонна лексика. Жаргонізми та арготизми (зіставна характеристика).

52. Конфесійна лексика, джерела її збагачення.

53. Стилістично нейтральна лексика. Розмовна та просторічна лексика, їх склад та характер.

54. Емоційно-експресивна лексика, її функції та особливості використання у мові ЗМІ.

55. Неологізація лексики в українських ЗМІ як ознака суспільного поступу.

56. Неологізми. Нові абревіатури в українській пресі. Українська модерна політологічна лексика.

57. Експресивне словотворення в газетних текстах.

58. Мовотворча діяльність журналістів, її роль у збагаченні словникового складу української мови.

59. Вплив суспільно-політичних, економічних, культурологічних факторів на розвиток лексики української мови.

60. Фразеологія як розділ мовознавства про структуру й семантику фразеологічних одиниць.

61. Фразеологізми, їх генетичні, функціональні та структурно-граматичні ознаки. Системні зв’язки у фразеології.

62. Джерела й склад української фразеології.

63. Фразеологічна одиниця і слово. Відтворюваність як основна ознака фразеологічної одиниці.

64. Класифікація фразеологічних одиниць з погляду їх семантичної спаяності.

65. Структурні типи фразеологічних одиниць.

66. Трансформація фразеологізмів у мові мас-медіа. Фразеологізми як мовні кліше в засобах масової інформації.

67. Мовні штампи. Уникнення мовних штампів у ЗМК (у пресі, на радіо, телебаченні).

68. Фразеологізм і контекст. Номінативні функції фразеологізмів.

69. Фразеологізми як засіб емоційного впливу у газетному, теле- і радіомовленні.

70. Історія укладання словників в Україні. Лексикографія і творча праця журналіста.

71. Сучасна українська лексикографія. Загальна характеристика словників.

72. Значення енциклопедій та словників у редакційній практиці. Робота журналістів зі словниками.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна:

1. Білоноженко В.., Гнатюк І. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів. – К.: Наукова думка, 1989. – 153 с.

2. Богдан С. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. – К.: Рідна мова, 1998. – С. 432.

3. Василько З. Значення слова і контекст: лексична сполучуваність // Вісник ЛНУ. Серія філол. – Вип. 34. – Львів: ЛНУ, 2004. – С. 244-250.

4. Волощак М. Неправильно-правильно: Довідник з українського слововживання: За матеріалами засобів масової інформації. – К.: Укр. видавнича спiлка, 2000. – 265 с.

5. Головащук С. Українське літературне слововживання: Словник-довідник. – К.: Вища школа, 1995. – 319 с.

6. Гринчишин Д., Сербенська О. Словник паронімів української мови. –К.: Радянська школа, 1986. – 221 с.

7. Дмитровський З. Телевізійна інформація. Теорія і практика. – Львів: ЛНУ ім. Франка, 2003. – 164 с.

8. Єлісовенко Ю. Культура і техніка мовлення в телерадіожурналістиці // Стиль і текст. – 2001. – Вип. 2. – С. 168-175.

9. Єрмоленко С. Нариси з української словесності: стилістика та культура мови. – К.: Довіра, 1999. – 416 с.

10. Журналист в поисках информации. 2-е изд. – М.: Галерея, 2002. – 131 с.

11. Здоровега В. Теорія й методика журналістської творчості: Навчальний посібник. Львів: ПАІС, 2000. – 268 с.

12. Зубков М. Сучасний український правопис: Комплексний довідник/ За ред. проф. В. Калачника. – Харків: Торсінг, 1999. – 159 с.

13. Ілик Т. Інтержаргон як елемент жаргонної системи української мови // Лінгвістичні студії. Вип. 12. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – С. 196-200.

14. Інтонаційна виразність звукового мовлення засобів масової інформації / А.Багмут та ін. – К.: Наукова думка, 1994. – 143 с.

15. Капелюшний А. Стилістика. Редагування журналістських текстів. – Львів: ПАІС, 2003. – 344 с.

16. Капелюшний А. Стилістика і редагування: Практичний словник-довідник журналіста. – Львів: ПАІС, 2002. – 576 с.

17. Караванський С. Пошук українського слова, або боротьба за національне «Я». – К.: Академія, 2001. – 182 с.

18. Коваль А. Спочатку було слово: крилаті слова біблійного походження в українській мові. – К.: Либідь, 2001. – 346 с.

19. Коломієць М., Регушевський Є. Короткий словник перифраз. – К.: Радянська школа, 1985. – 152 с.

20. Коломієць М. П., Регушевський Є. С. Словник фразеологічних синонімів. – К.: Рад. школа, 1989. – 200 с.

21. Кочерган М. Вступ до мовознавства: Підручник. – К.: Академія, 2002. – 368 с.

22. Кочерган М. Словник українсько-російських міжмовних омонімів («фальшиві друзі перекладача»). – К.: Академія, 1997. – 400 с.

23. Куньч З. Риторичний словник. – К.: Рідна мова, 1997. – 341 с.

24. Культура мови на щодень / Н.Я. Дзюбишина-Мельник, Н.С. Дужик, С.Я. Єрмоленко та ін. – К.: Довіра, 2000. – 169 с.

25. Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та ін. – К.: ВЦ «Академія», 1997. – 752 с.

26. Німчук В. Проблеми українського правопису ХХ – початку ХХІ ст. – К.: Вид-во АН України, 2002. – 113 с.

27. Нова Конституція України (Текст Основного закону. Огляд і коментарі). – К.: Наук. думка, 2001. – 78 с.

28. Новий російсько-український словник-довідник / Укл. C. Єрмоленко, В.Єрмоленко та ін. – К.: Довіра, 1999. – 878 с.

29. Орфографічний словник української мови: Близько 125000 слів. – К.: Довіра, 1999. – 989 с.

30. Орфоепічний словник української мови: В 2-х томах. – К.: Довіра, 2001. – 955 с.

31. Особливості мови і стилю засобів масової інформації: Навч. посібник для фак. журналістики ун-тів. – К.: Вища школа, 1983. – 152 с.

32. Пац. Л., Дубовик Л. Фонетика і фонологія сучасної української мови (теоретико-практичний комплекс). – К.: Вища школа, 2000. – 364 с.

33. Пентилюк М. І. Культура мови і стилістика. – К.: Вежа, 1994. – 240 с.

34. Правопис української мови. – К.: Наук.думка, 1993. – 240 с.

35. Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради. – К.: Либідь, 2001. – 240 с.

36. Пономарів О. Стилістика сучасної української мови: Підручник. 3-є вид., перероб. та доповн. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – 248 с.

37. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування. – Львів: СПОЛОМ, 2001. – 223 с.

38. Радзієвська Т. Текст як засіб комунікації. – К.: Ін-т української мови, 1998. – 194 с.

39. Різун В. Загальна характеристика масовоінформаційної діяльності // Наукові записки Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – К.: Ін-т жур-ки, 2000. – Т. 1. – С. 15-30.

40. Різун В. Літературне редагування: Підручник. К.: Либідь, 1996. – 240 с.

41. Різун В. Мамалига А. Феллер М. Нариси про текст: теоретичні питання комунікації тексту. – К.: Київ.ун-т, 1998. – 108 с.

42. Сербенська О. Культура усного мовлення. Практикум. – К.: ЦУЛ, 2004. – 216 с.

43. Сербенська О., Волощак М. Актуальне інтерв’ю з мовознавцем. – К., 2001. – 204с.

44. Сербенська О. Інноваційні процеси у мові сучасних засобів масової комунікації // Українська періодика: історія і сучасність. – Львів, 2000. – С.232-235.

45. Сербенська О. Уваги до стильових особливостей та правописної практики в сучасних періодичних виданнях // Український правопис і наукова термінологія: проблеми норми та сучасність. – Львів, 1997. – С. 76-84.

46. Скрипник А., Дзятківська Н. Власні імена людей. – К.: Наукова думка, 1986. – 310 с.

47. Словник епітетів української мови / С.П. Бибик, С.Я. Єрмоленко, Л.О. Пустовіт. – К.: Довіра, 1998. – 431 с.

48. Словник іншомовних слів / Уклад.: С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. – К.: Наукова думка, 2000. – 680 с.

49. Словник труднощів української мови / Д.Г. Гринчишин, А.О. Капелюшний, О.М. Пазяк та ін.: За ред. С. Я. Єрмоленко. – К.: Рад. школа, 1989. – 336 с.

50. Словник української мови: В 11 т. /НАН України; Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні – К.: Наукова думка, 1970-1980.

51. Сметанина С. Медиатекст в системе культуры (динамические прцессы в языке и стиле журналистики конца ХХ века). – СПб: Изд-во Михайлова В.А., 2002. – 384 с.

52. Степанов Ю. Язык и метод. К современной философии языка. – М.: Школа «Языки русской культуры», 1998. – 779 с.

53. Степаненко М. Історія української мови. – К.: НАН України, УМІФ. – 1998. – 149 с.

54. Струганець Л. Культура мови. Словник термінів. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – 188 с.

55. Сучасна українська літературна мова /За ред. М. Я Плющ.– К.: Вища школа, 1994.– 414 с.

56. Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; За ред. О. Пономарева. – К.: Либідь, 2001. – 400 с.

57. Сучасна українська літературна мова: Підручник /М.Я. Плющ, С.П. Бевзенко, Н.Я. Грипас та ін.; За ред. М.Я. Плющ. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Вища школа, 2000. – 430 с.

58. Томан І. Мистецтво говорити: Пер.з чеської. – К.: Політвидав, 1989. – 293 с.

59. Тоцька Н. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. – К.: Вища школа, 1995. – 151 с.

60. Ужченко В. Народження і життя фразеологізму. – К.: Наукова думка, 1988. – 217 с.

61. Український правопис / 4-те вид., випр. й доп. – К.: Наукова думка, 1993. – 240 с.

62. Україно-російський і російсько-український фразеологічний словник. – К.: Радянська школа, 1978. – 447 с.

63. Українська мова: Практикум: Навч. посібник / О.М. Пазяк та ін. – К.: Либідь, 2000. – 384 с.

64. Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: В.М.Русанівський та ін. – К.: Українська енциклопедія, 2000. – 492 с.

65. Універсальний словник-енциклопедія (УСЕ). – К.: Ірина, 1999. – 1551 с.

66. Фразеологічний словник української мови: У 2 т. – К.: Наукова думка, 1993.

67. Чабаненко В. Стилістика експресивних засобі української мови. – Запоріжжя: ЗДУ, 1993. – 194 с.

68. Чак Є. Чи правильно ми говоримо? – К.: Освіта, 1997. – 240 с.

69. Чмут Т., Чайка Г. Етика ділового спілкування: Навч. посібник. – К.: Вікар, 2002. – 237 с.

70. Ющук І. Мова наша українська. – К.: Видавничий центр “Просвіта”, 2001. – 145 с.

71. Ющук І. Українська мова. – К.: Либідь, 2004. – 275 с.

72. Яцимірська М. Сучасна українська мова: Пунктуація. – Львів: ЛНУ, 2002. – 285 с.

73. Яцимірська М. Культура мови журналіста як показник його інтелекту // Українська журналістика і національне відродження: Зб. наук. праць. – К.: НМК ВО, 1992. – С. 83-86.

74. Яцимірська М. Культура фахової мови журналіста. – Львів: ПАІС, 2004. – 332 с.

Додаткова:

1. Андрусів С. Страх перед мовою як психокомплекс сучасного українця // Сучасність. – 1995. – №7-8. – С. 34-42.

2. Вакуленко М. Про “складні” проблеми українського правопису (українська латиниця, запозичені слова). – К.: Наук. думка, 1997. – 123 с.

3. Джеймс Галл. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід. – К.:К.І.С., 2002. – 329 с.

4. Єлісовенко Ю., Береза Р. Формування української еліти та її національної самосвідомості: досвід, реалії, перспективи //Вісник державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – 2000. – № 2. – С. 81-85.

5. Жак Гоне. Освіта і засоби масової інформації / Пер. з франц. – К.: К.І.С., 2002. – 208 с.

6. Іванов В., Мелещенко О. Сучасні комп’ютерні технології і засоби масової комунікації: аспекти застосування. – К.: ІЗМН, 1996. – 164с.

7. Кочан І., Токарська А. Культура рідної мови: Збірник вправ і завдань. – Львів: Світ, 1996. – 199 с.

8. Мацько Л. Українська мова в кінці ХХ століття (Зміни в лексиці) // Дивослово. – 2000. – № 4. – С. 15-20.

9. Москаленко А., Губернський Л., Іванов Ф., Вергун В. Масова комунікація. – К.: Либідь, 1997. – 216 с.

10. Палій О. Авторські неологізми у газетному мовлення // Лінгвістичні студії. Вип. 12. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – С. 212-218.

11. Плющ Н. Формули ввічливості в системі українського мовного етикету // Українська мова і сучасність. – К.: Наук. думка, 1991. – С. 244-254.

12. Ставицька Л. Українсько-російська двомовність: соціопсихологічні та лексикографічні аспекти // Дивослово. – 2001. – № 11. – С. 13-16.

13. Ткаченко О. Якщо держава хоче жити... (Про сучасну мовну ситуацію в Україні) // Урок української. – 2001. – № 2. – С. 42-48.

14. Негребецький О. Адаптація чужомовних програм українською // Урок української. – 2000. – №5-6. – С. 15-17.

15. Різун В. Основи масового спілкування як духовного єднання і порозуміння // Вісник Львів. Ун-ту. Сер. Журналістика. – 20001. – Вип. 21. – С. 20-25.

16. Федик О. Мова як духовний адекват світу (дійсності). – Львів: Місіонер, 2000. – 300 с.

17. Шаповалова Г. Експресивні словосполучення як інструмент образного мислення журналіста // Урок української. – 2003. – № 11-12. – С. 21-26.

18. Широков В., Манако В. Організація ресурсів національної словникової бази // Мовознавство. – 2001. – № 5. – С. 3-13.

19. Яцимірська М. Текс-дискурс як комунікативна сутність мовлення ЗМІ // Вісник Львів. Ун-ту. Сер. Журналістика. – 2004. – Вип. 25. – С. 151-157.