Тема 8. Товарні запаси та товарне забезпечення торговельного підприємства

Важливе місце у забезпеченні безперебійної та ефективної роботи підприємств торгівлі посідають товарні запаси.

Товарні запаси – це маса товарів, які знаходяться в сфері обігу в процесі переміщення від виробника до споживача та призначені для наступного продажу. Їх поділяють за такими ознаками:

за призначенням (запаси поточного зберігання, сезонного зберігання, дострокового завозу, цільового призначення);

за місцем формування (у роздрібній, гуртовій торгівлі, у дорозі);

за асортиментною структурою (92 товарні групи – 35 продовольчі, 57 непродовольчі);

у залежності від попиту (що відповідають попиту, неходові, залежані, завезені понад норму);

від моменту їх оцінки (початкові або вхідні – З_п; вихідні – З_к; середні – ; планові або прогнозні);

по відношенню до нормативу (в межах нормативу або нормальні, понаднормативні або аномальні).

Розмір товарних запасів та швидкість їх обертання залежить від цілого ряду чинників. Умовно їх поділяють на зовнішні та внутрішні.

До зовнішніх чинників відносять: співвідношення між попитом і пропозицією, стан конкуренції, ритмічність виробництва товарів, рівень споживання окремих товарів, рівень інфляції, ритмічність постачання товарних ресурсів, стан дисципліни поставок та інші.

До внутрішніх чинників можна віднести: місцезнаходження торгового підприємства, обсяг його обороту, спеціалізацію підприємства, площу торгового залу та форми обслуговування, стан складського господарства, фінансовий стан підприємства, організацію та частоту заводу товарів, організацію комерційної роботи та рівень управління.

Основні завдання аналізу товарних запасів:

виявити відповідність їх нормативу;

оцінити зміни у обсязі та структурі товарних запасів;

виявити обґрунтованість їх розміщення по підприємствам.

Після оцінки товарних запасів в сумі обчислюють показники товарооборотністі (ефективності їх використання), зокрема:

Тривалість одного обороту (О) (у днях) –

(8.1)

де О – оборотність товарних запасів у днях;

– середній товарний запас за період, тис. грн.;

Д – кількість днів у періоді;

Т – товарооборот за період, тис. грн.

а також – кількість оборотів (К_о) (швидкість обігу)

, або (8.2)

Результати аналізу товарних запасів використовують для ефективного управління ними, а також в процесі їх планування та нормування.

Нормування товарних запасів передбачає використання різних методів (рис. 8.1).

Рис. 8.1. Методи нормування товарних запасів

У практичній роботі набув поширення метод техніко – економічних розрахунків, згідно з яким норму запасів товарів (у днях) визначають за елементами відповідно до процесу їх формування:

Н = П + Р + З + С, (8.3)

де Н – норма товарного запасу, дн.;

П – час на підготовку товарів до продажу (по продовольчим товарам до 0,5 дн., по непродовольчим – 1,5 – 3 дн.);

Р – робочий запас (постійно наявний у торговій залі);

З – запас, пов'язаний з частотою завезення товару (запас поточного поповнення);

С – страховий (гарантійний запас).

Страховий запас товарів має сприяти забезпеченню безперебійної торгівлі у разі коливань попиту або постачання. Визначається у відсотках від торгового запасу (Р +1/2 З), експертним шляхом або у наступних розмірах: по продовольчим товарам – 100 %, по непродовольчим – 50 %.

Завершальним етапом у процесі управління планування товарооборотом підприємства є розробка, та обґрунтування його товарного забезпечення.

Товарне забезпечення обороту – це підпорядкована генеральній меті підприємства діяльності із закупівлі та доставки на підприємство товарних ресурсів необхідного обсягу, асортименту та якості.

Планування товарного забезпечення роздрібного товарообороту підприємства включає ряд етапів (рис. 8.2):

Рис. 8.2. Етапи формування товарного забезпечення обороту підприємства

Обсяг необхідного надходження товарів (у тис. грн.) розраховують по окремих товарних групах, а також по підприємству в цілому за формулою:

(8.4)

де НТ – надходження товарів за планом у роздрібних цінах;

ТО – план товарообороту;

В – очікуване вибуття товарів (уцінка, сезонний розпродаж, природнє вибуття та ін.);

ТЗ_К – планова сума товарних запасів на кінець періоду;

ТЗ_П – фактична сума товарних запасів на початок періоду.

На підставі планового обсягу надходження товарів визначається плановий обсяг їх закупівлі за формулою:

ОЗ = (8.5)

де ОЗ – обсяг закупівлі товарів у закупівельних цінах;

Р_ВП – плановий рівень валового прибутку, у % до обороту, що склався.

Після визначення цих показників в цілому і у розрізі товарних груп здійснюють пошук і вибір партнерів та організацію економічних зв’язків із ними. При цьому враховують:

забезпеченість гарантій обслуговування;

можливість консультацій і вирішення конфліктів;

терміни укладання угод та дотримання умов;

відстань від постачальників;

надійність товаропостачання;

рівень цін продажу;

актуальність товарної продукції;

персональність і традиційних зв’язків.

Для оцінки ефективності комерційних угод із закупівлі товарів необхідно результати цієї угоди у вигляді прибутку порівняти з втратами на неї.

Розрізняють номінальний і реальний чистий прибуток від угоди. Вони обчислюються за формулами:

П_н = ВП – МВ – ФОП – ОП, (8.6)

де П_н – номінальний чистий прибуток;

ВП – сума валового прибутку від угоди;

МВ – сума матеріальних витрат;

ФОП – сума витрат на оплату праці;

ОП – сума обов’язкових платежів (податків, відрахувань);

П_р = П_н – Д_ВТ (8.7)

де П_р – прибуток реальний;

Д_ВТ – втрати доходу від угоди (внаслідок затримки у постачанні товарів та інфляційних процесів).

Після цього визначають рентабельність комерційної угоди (номінальну або реальну), наприклад:

Р_н = , (8.8)

де Р_н – рентабельність номінальна у відсотках;

ВО – витрати обігу, що пов’язані з угодою.

Завершують розрахунки товарного забезпечення роздрібного обороту складанням балансу надходження і використання товарних ресурсів та розрахунком ступеню товарного забезпечення (С_ТЗ) за формулою:

С_ТЗ = , (8.9)

де Р – ресурси товарів наявні;

П – потреба у товарних ресурсах.

Чим ближче цей показник до 100 %, тим вища забезпеченість ресурсами товарообороту підприємства.

У цілому регулювання товарообороту та товарних запасів має забезпечувати збалансованість між попитом і пропозицією:

І_Н > І_Т > І_ТЗ > І_П , (8.10)

де І_Н – індекс надходження товарних ресурсів;

І_Т – індекс товарообороту підприємства;

І_ТЗ – індекс товарних запасів;

І_П – індекс попиту населення.