В результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

економічний зміст основних та оборотних фондів енергетики;

методи оцінки, фізичний та моральний знос основних фондів;

види собівартості енергії;

цінову політику й методи встановлення ринкових цін на паливо, основи побудови тарифів на енергію;

види кошторисних нормативів;

склад і види кошторисної документації;

принципи складання локальних й об’єктних кошторисів, зведеного кошторисного розрахунку;

види та принципи складання договірної ціни;

склад собівартості будівельно-монтажних робіт, її види та шлях зниження;

суть понять “доход”, “прибуток”, “рентабельність” як фінансових результатів діяльності підприємства;

види інвестицій, показники їх загальної і порівняльної ефективності;

виробничі ресурси та ефективність їх використання;

аналіз господарської діяльності енергопідприємств;

вміти:

застосовувати одержану суму знань при розв’язанні практичних задач з економіки енергетики;

працювати з інструктивно-нормативною, спеціальною і законодавчою літературою з питань виробничо-господарської, фінансової, інжинірингової і підприємницької діяльності в енергетиці;

складати кошторисну документацію;

обґрунтовувати ефективність інвестиційних проектів та оцінювати економічну ефективність НТП;

обґрунтовувати найбільш ефективні проектні рішення;

визначати показники ефективності використання ресурсів, що задіяні в енергетиці;

виконувати техніко-економічні розрахунки, пов’язані з різноманітними господарськими ситуаціями;

обґрунтовувати економічну ефективність організаційно-технічних заходів;

застосовувати економічні методи впливу на підлеглих робітників для підвищення ефективності їх виробничих результатів;

визначати собівартість продукції, величину її зниження за рахунок поліпшення технічного і організаційного рівня виробництва.

1 Виробничі фонди в енергетиці та ефективність їх

використання

Для виробництва електроенергії та тепла необхідна наявність і взаємодія трьох елементів: засобів праці, предметів праці і живої праці.

Засоби праці і предмети праці – це засоби виробництва, які беруть участь у виробничому процесі в натуральній і вартісній формі, в сукупності складають виробничі фонди (рис. 1.1), і в свою чергу поділяються на основні та оборотні фонди.

Рисунок 1.1 - Класифікація виробничих фондів

Три суттєвих відмінності існує між основними та оборотними фондами [1]:

1. основні фонди (ОФ) протягом довгого періоду зберігають форму, а оборотні фонди (ОБФ) протягом виробничого циклу втрачають початкову форму;

2. довгий строк служби у ОФ, оборотні ж фонди повністю поглинаються за один обіг;

3. довгий, поступовий перенос вартості на продукцію основними фондами, оборотні ж фонди переносять її повністю за один обіг.

Основні фонди (capital assets) в енергетиці являють собою сукупність матеріально–речовинних цінностей, що діють як в сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері (рис. 1.2). Вони тривалий час беруть участь у процесі виробництва, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їх вартість переноситься на вироблену продукцію (енергію, тепло) поступово, частинами, у міру використання – зносу.