Облік витрат операційної діяльност

До витрат операційної діяльності підприємства відносяться собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати.

Для узагальнення інформації про собівартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг призначений рахунок 90 „Собівартість реалізації”, якій має наступні субрахунки:

- 901 „Собівартість реалізованої готової продукції”

- 902 „Собівартість реалізованих товарів”

- 903 «Собівартість реалізованих робіт та послуг”

- 904 «Страхові виплати»

За дебетом субрахунку 901 „Собівартість реалізованої готової продукції” відображають фактичну собівартість реалізованої готової продукції яка визначається відповідно до П(С)БО 16 „Витрати”, за кредитом – списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79”Фінансові результати”.

Для накопичення інформації про витрати, що входять до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) Планом рахунків передбачено застосування рахунків:

23 «Виробництво»;

91 «Загальновиробничі витрати».

Рахунок 23 «Виробництво» призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції. Облік на цьому рахунку ведеться в розрізі видів виробництв, статей витрат і видів або груп продукції, що виробляється, або в розрізі підрозділів підприємства та центрів витрат і відповідальності.

Безпосередньо на дебет рахунку 23 «Виробництво» відносять:

- прямі матеріальні витрати (вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу продукції, яка виробляється; вартість купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат). Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих в процесі виробництва:

Дебет 23 «Виробництво»

Кредит 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

- прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві продукції, виконаних робіт або наданих послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат):

Дебет 23 «Виробництво»

Кредит 66 «Розрахунки за виплатами працівникам»

- інші прямі витрати (всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, зокрема, відрахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; плата за оренду земельних і майнових паїв; амортизація; витрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрати на виправлення такого технічно неминучого браку):

Дебет 23 «Виробництво»

Кредит 65 «Розрахунки за страхування»

Кредит 13 «Знос (амортизація) необоротних активів

Кредит 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» та інші рахунки.

- розподілені загальновиробничі витрати

Дебет 23 «Виробництво»

Кредит 91 «Загальновиробничі витрати»

- розподілені на основне виробництво витрати допоміжних виробництв

Дебет 23 «Виробництво»

Кредит 23 «Виробництво», аналітичний рахунок «Допоміжне виробництво»

- втрати від браку продукції (робіт, послуг)

Дебет 23 «Виробництво»

Кредит 24 «Брак у виробництві»

За кредитом рахунку 23 «Виробництво» фактична виробнича собівартість завершеної виробництвом продукції списується на рахунок готової продукції:

Дебет 26 Готова продукція»

Дебет 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва»

Кредит 23 «Виробництво»

Облік загальновиробничих витрат. Облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допоміжного виробництва, а також витрат на утримання та експлуатацію машин і устаткування ведеться на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати».

За дебетом рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» відображається сума визнаних витрат, за кредитом – щомісячне, за відповідним розподілом, списання на рахунки 23 «Виробництво» та 90 «Собівартість реалізації».

Аналітичний облік ведеться за місцями виникнення, центрами і статтями (видами) витрат.

До складу загальновиробничих витрат включаються і відображаються в обліку:

- витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами,дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо:

Дебет 91 «Загальновиробничі витрати»

Кредит 66 «Розрахунки за виплатами працівникам»

Кредит 65 «Розрахунки за страхування»

Кредит 372 «Розрахунки з підзвітними особами»

Кредит 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

Кредит 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»

- амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення

Дебет 91 «Загальновиробничі витрати»

Кредит 131 «Знос основних засобів»

Кредит 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»

- амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення

Дебет 91 «Загальновиробничі витрати»

Кредит 133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів»

- витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення

Дебет 91 «Загальновиробничі витрати»

Кредит 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» (якщо ремонтні роботи виконані підрядним способом)

Кредит 23 «Виробництво» (якщо роботи виконані господарським способом)

Кредит 655 «Розрахунки за страхуванням майна»

Кредит 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»

- витрати на удосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо)

Дебет 91 «Загальновиробничі витрати»

Кредит 66 «Розрахунки за виплатами працівникам»

Кредит 65 «Розрахунки за страхування»

Кредит 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

Кредит 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»

Кредит 20 «Виробничі запаси»

- витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень

Дебет 91 «Загальновиробничі витрати»

Кредит 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»

- витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничому персоналу; відрахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції (робіт, послуг)

Дебет 91 «Загальновиробничі витрати»

Кредит 66 «Розрахунки за виплатами працівникам»

Кредит 65 «Розрахунки за страхування»

Кредит 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

Кредит 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»

- витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища

Дебет 91 «Загальновиробничі витрати»

Кредит 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

- інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; оплата простоїв тощо

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.

Змінні загальновиробничі витрати – витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до обсягу діяльності.

Підприємства самостійно визначають перелік та склад змінних та постійних загальновиробничих витрат.

Змінні загальновиробничі витрати в повному обсязі включаються до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) в періоді їх виникнення.

Постійні загальновиробничі витрати – витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.

Розподіл постійних та змінних загальновиробничих витрат на продукцію (роботи, послуги), що виробляються підприємством, здійснюється по-різному:

- змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожний об’єкт витрат з використанням бази розподілу, виходячи з фактичної потужності звітного періоду;

- постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожний об’єкт витрат з використанням бази розподілу за нормальної потужності.

В якості бази розподілу можуть бути взяті години праці; заробітна плата; обсяг діяльності; прямі витрати тощо.

Для встановлення величини постійних загальновиробничих витрат, які підлягають віднесенню до складу виробничої собівартості, необхідно запланований на одиницю бази розподілу норматив постійних витрат помножити на фактично досягнутий обсяг діяльності.

Таким чином, постійні загальновиробничі витрати будуть включені до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) в повному обсязі тільки в тому випадку, якщо фактична сума таких витрат буде рівною або менше встановленого нормативу, розрахованого виходячи з нормальної потужності. В даному випадку постійні загальновиробничі витрати списуються з кредиту рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» в дебет рахунка 23 «Виробництво» в повної сумі.

Якщо фактичний розмір постійних загальновиробничих витрат перевищує розрахований норматив, до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) підлягає віднесенню тільки частина постійних загальновиробничих витрат в межах такого нормативу. Інші витрати, які залишились нерозподіленими, визнаються витратами в періоді їх виникнення і включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг). Ці витрати списуються в дебет рахунка 90 «Собівартість реалізації» незалежно від моменту реалізації готової продукції.

Для визначення суми розподілених і нерозподілених постійних загальновиробничих витрат підприємству необхідно:

- встановити показник нормальної потужності підприємства (очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва);

- обрати базу розподілу загальновиробничих витрат (обсяг виробництва готової продукції в натуральному вимірі; години праці обладнання; години праці робітників тощо);

- визначити загальну планову величину загальновиробничих витрат (з розбивкою на змінні і постійні);

- Розрахувати норматив змінних і постійних загальновиробничих витрат на одиницю бази розподілу;

- розрахувати загальну суму постійних загальновиробничих витрат шляхом вирахування з суми загальновиробничих витрат, які фактично склались у звітному періоді (в цілому по підприємству, при цехової структурі – по цеху), їх змінну величину;

- порівняти фактичну величину постійних загальновиробничих витрат з нормативом і у випадку перевищення здійснити їх розподіл.

Загальна сума розподілених і нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Приклад 9.9.

Підприємство визначило, що нормальною потужністю для нього є випуск 18000 виробів за рік, в тому числі у січні та лютому – по 1500 виробів щомісяця. Планові загальновиробничі витрати оціночно становитимуть 108000 грн. в тому числі постійні – 36000грн., змінні – 72000грн.

Планова норма розподілу постійних загальновиробничих витрат, виходячи з цих даних, складає:

36000 грн.: 18000 = 2 грн./од.

Планова норма розподілу змінних загальновиробничих витрат, виходячи з цих даних, складає:

72000 грн.: 18000 = 4 грн./од.

Фактичні показники за відповідні звітні періоди наступні (табл.9.3):

Таблиця 9.3