Критерії (підстави) розподілу юридичних норм по галузях права

Розрізняють два основних критерії розподілу правових норм по галузях права: предмет правового регулювання і метод правового регулювання.

Предмет правового регулювання – це певний вид якісно однорідних суспільних відносин, урегульованих нормами даної галузі права. Наприклад, предметом регулювання галузі трудового права є трудові відносини. Майнові відносини – предмет регулювання цивільного права.

Метод правового регулювання – це певний засіб регулювання однорідних суспільних відносин даною галуззю права. У загальнотеоретичній юридичній науці, при аналізі системи права, поняття “предмет правового регулювання” дає відповідь на питання, що регулює право в особі даної галузі права – певний вид якісно однорідних суспільних відносин, а поняття “метод правового регулювання” дає відповідь на питання, як регулює дані суспільні відносини відповідна галузь права. Предмет правового регулювання виступає в якості вихідної об'єктивної підстави об'єднання норм права в галузі права. Вибір засобів регулювання походить від предмета регулювання, тобто залежить від виду регульованих суспільних відносин, їхньої якісної певності.

Логіка речей припускає неоднакові засоби регулювання різноманітних суспільних відносин, неоднакові підходи законодавця до їхнього регулювання. Серед засобів правового регулювання суспільних відносин розрізняють: дозвіл, зобов’язання, заборона.

У різноманітних галузях права співвідношення застосовуваних засобів регулювання неоднакове, і визначається характером регульованих суспільних відносин. Так, в адміністративному праві домінує використання зобов’язань, у кримінальному праві – заборон, цивільному праві – дозволів. Водночас у таких галузях права як екологічне, фінансове, інформаційне важко визначити пріоритет того чи іншого методу регулювання. Тут доцільно характеризувати метод регулювання як комплексний, загальна мета якого – забезпечення оптимального режиму реалізації суб’єктами суспільних відносин своїх прав і свобод, виконання юридичних обов’язків.

Окрім зазначених підстав формування певної галузі права і законодавства, доцільно також враховувати і такі: формування певної сфери суспільних відносин, що потребує нормативно-правового впливу на систематичній основі; накопичення нормативно-правового масиву, що спрямовується на однорідну сферу суспільних відносин; утворення в межах певної однорідної системи норм інституційних правових утворень (комплексу взаємопов’язаних інститутів права); розвиток первинних форм систематизації нормативно-правового матеріалу.