Методичні поради до теоретичного вивчення теми. У разі укладення зовнішньоекономічних угод стосовно продаж товарів застосовуються «Міжнародні правила тлумачення торгових термінів» – «Incoterms 2010»

У разі укладення зовнішньоекономічних угод стосовно продаж товарів застосовуються «Міжнародні правила тлумачення торгових термінів» – «Incoterms 2010» (International Commercial Terms), або «Інкотермс 2010» (остання, 7-а редакція була випущена у 2010 році).

Ці міжнародні правила визнані урядовими органами, юридичними компаніями й комерсантами по усьому світу як тлумачення найбільш застосовних у міжнародній торгівлі термінів.

Вони мають рекомендаційний характер, тобто набувають чинність лише тоді, коли у зовнішньоторгових контрактах на них робиться відповідне посилання. Наведені в Інкотермс торгові терміни пояснюють базові умови купівлі-продажу товарів. Ці умови називаються базисними умовами постачань (БУП).

Базисні умови постачань визначають відповідальність сторін щодо поставки товару й визначають момент переходу права власності на товар і ризику його псування чи втрати з продавця на покупця. БУП позначаються початковими літерами слів, що визначають положення вантажу відносно транспортного засобу (англійською мовою). При цьому разом з назвою БУП вказується місце, де здійснюється перехід права власності та ризиків з продавця на покупця (порт, пункт перетину кордону) і рік редакції Інко-термс.

Залежно від ступеня розподілу між продавцем і покупцем зо-бов’язань щодо поставки товару, відповідальності за ризик пошкодження товару чи його повної втрати й інших витрат контрагентів (продавця і по-купця), всі умови Інкотермс розподілені на 11 видів. Вони розміщені по-слідовно один за одним за принципом зростання витрат та відповідальності продавця з доставки товару від його найменших зобов’язань до найбільших.

Для полегшення розуміння всі умови Інкотермс згруповані у 4 групи:

а) група Е містить тільки один вид БУП – EXW, згідно з яким продавець надає товар покупцю зі свого власного складу і тому не несе ніякої відповідальності за можливі подальші ризики щодо товару;

б) група F містить такі БУП (основне перевезення продавцем не оплачене):

1) FCA – франко-перевізник (назва місця призначення);

2) FAS – франко-вздовж борта судна (назва порту відвантажен-ня). Товар повинен бути розміщений вздовж борту судна на пристані в указаному порту відвантаження. Покупець має очистити товар від мита для експорту;

3) FOB – франко-борт судна (назва порту відвантаження). Товар повинен бути переданий через поручні судна;

в) група С – основне перевезення оплачене продавцем:

1) CFR – вартість та фрахт (назва порту призначення);

2) CIF – вартість, страхування та фрахт (назва порту призна-чення);

3) CIP – фрахт/перевезення та страхування оплачені (назва порту призначення);

4) CPT – фрахт/перевезення оплачені (назва порту призначення);

г) група D – прибуття:

1) DAT – поставка на термінал (назва терміналу);

2) DАР – поставка в пункт (назва пункту);

3) DDP – поставка з оплатою мита (назва місця призначення).

Термін «франко», який застосовується при позначенні базисних умов, походить від слова «вільно» та означає, що покупець вільний від усіх витрат з доставки товару до пункту, позначеного за словом «франко».

Умовами Інкотермс для всіх БУП передбачені обов’язки сторін (продавця і покупця), як-от: перевезення, ліцензії, страхування, розподіл витрат, повідомлення (в тому числі електронні), транспортні документи та інші обов’язки.