Відомі такі види набутої пам’яті: рухова, образна, емоційна і символічна (словесна та логічна)

Рухова пам’ять – це пам’ять на позу, положення тіла, професійні та спортивні навички, життєві звички.

Зорова та слухова пам’ять є образною пам’яттю, коли інформація сприймається і фіксується через відповідні органи чуття.

Емоційна пам’ять визначає відтворення певного чуттєвого стану при повторному впливі тієї ситуації, а якій цей емоційний стан виник уперше.

Символічна пам’ять поділяється на словесну і логічну.

Характерна риса словесної пам’яті, яка формується слідом за образною, - точність відтворення.

Логічна пам’ять виявляється у запам’ятовуванні лише смислу тексту.

Миттєва пам’ять – це форма збереження інформації впродовж незначної миті, інформацію не можна затримати в пам’яті, відтворити. Час збереження сліду інформації в миттєвій пам’яті – 10...60 сек.

Час збереження короткочасної пам’яті – декілька хвилин. До неї потрапляє частина миттєвої пам’яті.

В короткочасній пам’яті інформація перекодовується і потрапляє до проміжної пам’яті та зберігається там, поки не з’явиться можливість перевести її на довготривале утримання. Час збереження інформації у проміжній пам’яті становить години. Проміжна пам’ять очищається у сні.

Щоб пізнати таємниці навколишнього світу, потрібне мислення.

Мислення – це найвища форма відображення реальності та свідомої цілеспрямованої діяльності людини, направленої на опосередкування, абстрактне узагальнення явищ навколишнього світу, суті цих явищ і зв’язків між явищами. Найважливіше значення в процесі мислення мають слова, мова, аналізатори.

Вся розумова діяльність (судження, умовиводи, розуміння, формування понять) складається з розумових операцій: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, абстракції і конкретизації.