Порядок обрання та припинення повноважень Президента

Загальні засади обрання Президента України визначаються Конституцією України (ст.103), а більш детально порядок обран­ня визначається спеціальним законом про вибори Президента України. В Україні йде динамічний процес формування власної державності і політичної системи та засвоєння демократичних способів організації діяльності державного механізму. Тому вибо­ри Президента в Україні кожного разу проходять на основі нового закону про вибори Президента.

Наведемо деякі загальні засади, які фактично є незмінними. Президент України обирається безпосередньо виборцями. Такий спосіб обрання глави держави, як правило, використовується в державах із президентськими та близькими до президентських формами правління, де реалізується модель «жорсткого поділу влад». Це пов'язано з тим, що подібна модель передбачає необхідність формування виконавчої гілки влади непарламентським шляхом (так, у президентських республіках виконав­ча влада здійснюється безпосередньо главою держави, а у квазіпрезидентських - урядом та іншими органами виконавчої влади, які формуються главою держави) з тим, щоб забезпечити її автономність відносно законодавчої гілки влади. Під час обговорення конституційної реформи 2004 року стверджувалось, що ця реформа сприятиме переходу від президентсько-парламентської республіки до парламентсько-президентської. Але ми бачимо, що, незважаючи на те, що відповідно до змін Конституції у 2004 році у майбутньому уряд України буде формуватись парламентом, все ж таки Президент і далі обиратиметься всенародно. Тобто маємо в Україні некласичну модель парламентсько-президентської республіки із сильним президентом.

Згідно з Конституцією України, вибори Президента України здійснюються на основі загальних принципів виборчого права України - вільних виборів, загального, рівного та прямого вибор­чого права шляхом таємного голосування.

Конституція України встановлює додаткові, порівняно з вибо­рами народних депутатів чи місцевими виборами, обмеження що­до пасивного виборчого права громадян при виборах Президента України:

по-перше, підвищується віковий ценз (з 18 років на місцевих виборах та 21 року при виборах народних депутатів України до 35 років при виборах Президента України). Це обумовлено тим, що діяльність глави держави потребує значного життєвого та політич­ного досвіду, належного освітнього рівня, здатності до вирішення складних політичних, правових, економічних та соціальних проб­лем, а це, у свою чергу, досягається з відповідним віком;

по-друге, при виборах Президента України встановлюється ценз осілості - десять останніх перед днем виборів років прожи­вання в Україні. Це обмеження обумовлене тим, що глава держа­ви має бути досить добре обізнаний з різними аспектами суспіль­ного життя країни, його мають добре знати виборці;

по-третє, встановлюється заборона одній і тій самій особі обиратися Президентом України більше ніж два строки підряд. Обрання на третій чи четвертий термін також можливе, але лише після перерви;

по-четверте, Президентом України може бути обраний лише громадянин України, що володіє державною мовою.

Вибори Президента України можуть бути черговими, позачер­говими (достроковими) і повторними. Чергові вибори проводяться у зв'язку із закінченням конституційного строку повноважень Президента України. Позачергові вибори проводяться у зв'язку - достроковим припиненням повноважень Президента. Повторні вибори Президента України проводяться у випадках: 1) якщо до виборчого бюлетеня для голосування було включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і жодного з них не було обрано; 2) якщо всі кандидати на пост Президента України, включені до виборчого бюлетеня, до дня виборів або до дня повторного голосування зняли свої кандидатури.

Дату проведення виборів визначає Верховна Рада у постанові про призначення виборів. Чергові вибори відповідно до Консти­туції проводяться в останню неділю останнього місяця (до змін Конституції у грудні 2004 року - в останню неділю жовтня) п'ято­го року повноважень Президента України.

Висування й реєстрація кандидатів на пост Президента. На виборах Президента у 2004 році громадяни України мали пра­во висувати кандидатів на пост Президента України через політичні партії та їх виборчі блоки, а також шляхом самовисування. На вибо­рах Президента до 2004 року висувати кандидатів могли також збори громадян (за місцем роботи, за місцем проживання тощо).

Реєстрація кандидата у Президенти України здійснюється Центральною виборчою комісією після подання до неї встановле­ного законом про вибори Президента комплекту документів. Відповідно до виборчого закону на виборах Президента у 2004 році законодавство вимагало підтримки кандидата на пост Президента України шляхом збирання п'ятисот тисяч підписів, в тому числі не менш як по двадцять тисяч підписів у кожному з двох третин регіонів України (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ і Севастополь).

Результати виборів Президента встановлює Центральна вибор­ча комісія на підставі протоколів територіальних виборчих комісій не пізніше як на десятий день із дня виборів.

Обраним Президентом України вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Вибори Президента України можуть бути визнані недійсними, якщо в їх ході або при підрахунку голосів мали місце порушення, що суттєво вплинули на підсумки голосування.

Повідомлення про результати виборів Президента України публікується Центральною виборчою комісією не пізніш як на третій день після підписання протоколу про результати виборів.

Строк повноважень Президента України - п'ять років. Новооб­раний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, із моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Вер­ховної Ради України. Урочиста церемонія вступу на посаду глави держави отримала назву інавгурація. Президент України, обраний на позачергових виборах, складає присягу в п'ятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів. Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Конституційного Суду України.

Свої обов'язки Президент України виконує до вступу на пост новообраного Президента. Проте Конституція України (ст.108) передбачає можливість і дострокового припинення повноважень Президента України у разі: а) відставки; б) неможливості викону­вати свої повноваження за станом здоров'я; в) усунення з поста в порядку імпічменту; смерті.

Умови та процедура відставки Президента України досі не от­римали повної та чіткої регламентації у Конституції та в чинному законодавстві України.

Звичайно, під відставкою розуміють залишення державної посади особою, що її займає, за власним бажанням або усунення її з цієї посади у передбачених законом випадках. Відставка висту­пає важливою формою політичної відповідальності органів державної влади та посадових осіб, проте вона може стати резуль­татом як особистих причин, так і об'єктивних наслідків. Наприк­лад, відставка Кабінету Міністрів України унаслідок прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінетові Міністрів України або добровільна відставка міністра у зв'язку з його незгодою з політикою уряду.

Аналіз положень статей 108, 109 Конституції України дає змо­гу зробити висновок, що під відставкою Президента України слід розуміти залишення поста Президента України винятково з влас­ної ініціативи і при забезпеченні повної добровільності прийняття такого рішення. Відставка Президента України набуває чинності з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Верховної Ради України. Неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я згідно зі ст.110 Конституції України має бути встановлена на засіданні Верховної Ради України й підтверджена рішенням, яке прийняте більшістю від її конституційного складу на підставі письмового подання Верховного Суду України, - за зверненням Верховної Ради України й медичного висновку. Неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я, означає такий стан здоров'я Президента України, внаслідок якого він не може виконувати свої обов'язки не лише на час обговорення цього питання Верховною Радою України, але не зможе їх виконувати і в майбутньому.

За загальною світовою практикою, Президент України як гла­ва держави не несе політичної або юридичної відповідальності за свої дії. Юридична невідповідальність гарантується інститутом недоторканності, а політична - інститутом контрасигнатури, під чим розуміють скріплення акта Президента України підписом Прем'єр-міністра України та міністра, відповідального за акт та його виконання. Проте, в особливих випадках Президент України підлягає відповідальності, що передбачено ст. 111 Конституції України, - він може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.

Інститут імпічменту виступає надійною гарантією проти зловживання владою та порушення главою держави Конституції й законів держави.

Конституція України та Регламент Верховної Ради України передбачають досить складну процедуру імпічменту. Так застосу­вання процедури імпічменту можливе за умови: 1) наявності висновку Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину; 2) наявності висновку Конституційно­го Суду України щодо додержання конституційної процедури розслідування й розгляду справи про імпічмент.

Президент України має право заявити про відмову від участі в процедурі імпічменту, що тягне за собою припинення його пов­новажень на підставі, передбаченій ст. 109 Конституції України (відставка Президента України).

Сама процедура імпічменту включає три стадії: 1) ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту більшістю від конституційного складу Верховної Ради України; 2) прийняття Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу рішення про зви­нувачення Президента; 3) прийняття Верховною Радою України не менш як трьома четвертими від її конституційного складу рішення про усунення Президента України з поста.

Для проведення розслідування Верховна Рада України створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Спеціальна тимчасова слідча комісія має право користуватися всіма засобами встановлен­ня істини: допитувати свідків, вимагати й досліджувати (вивчати) документи, проводити експертизи, слідчі експерименти тощо.

Усунення Президента України з поста автоматично припиняє виконання ним своїх обов'язків, він утрачає недоторканність та може бути притягнений до юридичної відповідальності як звичай­ний громадянин.

У разі дострокового припинення повноважень Президента України виконання обов'язків Президента України на період до обрання й вступу на пост нового Президента України покладаєть­ся на Прем'єр-міністра України. При цьому, Прем'єр-міністр України у період виконання ним обов'язків Президента України не може здійснювати його повноваження в повному обсязі, як це передбачено у статті 112 Конституції України.

Таким чином, загальні засади обрання Президента та припи­нення його повноважень визначені Конституцією України. Детальний порядок організації й проведення виборів та встанов­лення їх результатів визначені законом про вибори Президента.