Порядок виконання роботи. 1. Ознайомтеся із теоретичними відомостями до роботи

1. Ознайомтеся із теоретичними відомостями до роботи.

2. Запустити навчальну програму Connection і ознайомитись з роботою протокольного стеку ТСР/ІР.

3. В командній стрічці введіть команду ipconfig /all. Запишіть у звіт результати виконання даної команди.

4. У командному рядку ведіть команду exit, щоб вийти із командного рядка.

5. Зробіть висновки до лабораторної роботи та здайте звіт.

Контрольні питання

1. Назвіть функції транспортного рівня?

2. Що таке сегментація/реасемблювання даних?

3. Які протоколи транспортного рівня Ви знаєте, перечисліть їх відмінності?

4. Перечисліть послідовність дій, які включає в себе процес зв’язку?

5. З якими додатками працює протокол TCP/UDP?

6. Який порт використовує протокол DHCP, FTP, POP3, SMTP, Telnet, SNMP?

7. Назвіть діапазон потрів транспортного рівня, які із них зарезервовані(відомі)?

8. Для чого використовується команда ipconfig /all?

Лабораторна робота №7. Дослідження принципів роботи протоколів прикладного рівня: FTP, SMTP, POP3, IMAP, HTTP.

Тема роботи: Дослідження роботи мережевих протоколів прикладного рівня FTP, SMTP, POP3, IMAP,HTTP.

Мета роботи: Дослідити принципи роботи та призначення протоколів прикладного рівня.

Теоретичні відомості.

Прикладний рівень (англ. Application layer) — верхній (7-й) рівень моделі OSI, забезпечує взаємодію мережі й користувача. Цей рівень дозволяє додаткам користувача, таким як оброблювач запитів до баз даних, доступ до файлів, пересилання електронної пошти отримувати доступ до мережних служб. Також відповідає за передачу службової інформації, надає додаткам інформацію про помилки.

Протоколи прикладного рівня визначають процедури організації взаємодії прикладних процесів (програм) різних мережевих комп'ютерів і форми подання інформації за такої взаємодії. За ознаками взаємодії прикладних процесів виділяють два типи прикладного програмного забезпечення: програма-клієнт та програма-сервер. Протоколи прикладного рівня зорієнтовано на конкретні прикладні завдання. Серед традиційних послуг, котрі забезпечують протоколи прикладного рівня з сімейства TCP/IP, сьогодні найпопулярнішими є електронна пошта — протоколи SMTP та POP3, передача файлів — FTP та TFTP, емуляція віддаленого терміналу — TELNET тощо.

Протокол передачі файлів

Протокол передачі файлів (FTP) забезпечує простий обмін файлами між комп'ютерами. Вузол, на якому виконується програмне забезпечення FTP-клієнта, звертається до FTP-сервера, який виконує різні функції управління файлами, в тому числі вивантаження і завантаження файлів.

FTP-сервер забезпечує обмін файлами між клієнтом і пристроями. За допомогою FTP-сервера клієнт може також керувати файлами віддалено, наприклад, за допомогою команд видалення або перейменування файлів. Для цього служба FTP використовує два порти обміну даними між клієнтом і сервером.

Запити на запуск сеансу FTP передаються на сервер через порт призначення 21. Після відкриття сеансу зв'язку сервер переключиться на порт 20, через який виконується передача файлів даних.

Програмне забезпечення FTP-клієнта вбудовано в операційну систему комп'ютера, а також в більшість веб-бровзерів. В автономних FTP-клієнтів передбачено цілий ряд зручних функцій управління через графічний інтерфейс.

FTP - протокол із встановленням з'єднання, в якому обмін даними між процесами FTP-клієнта і сервера здійснюється по TCP-з'єднанні. Реалізація FTP передбачає поділ функцій між інтерпретатором протоколів (PI) і процесом передачі даних (DTP). При передачі файлів PI і DTP існують паралельно як два взаємодіючих процеси. В результаті протокол FTP вимагає встановлення двох з'єднань між клієнтом і сервером: одне з'єднання використовується для передачі керуючої інформації і команд, а друге - для безпосередньої передачі вмісту файлів.

Інтерпретатор протоколу (PI)

PI грає роль основного керуючого з'єднання між FTP-клієнтом і FTP-сервером. Він встановлює TCP-з'єднання і передає керуючу інформацію серверу. До керуючої інформації відносяться команди, використовувані, зокрема, для переміщення по ієрархії каталогів, перейменування і перенесення файлів. Керуюче з'єднання, або керуючий потік, залишається відкритим до закриття користувачем. Процедура підключення користувача до FTP-сервера складається з п'яти етапів:

Крок 1. Користувальницький PI відправляє запит з'єднання серверного PI на відомий порт 21.

Крок 2. Серверний PI повертає відгук, і з'єднання вважається встановленим.

Крок 3. Після відкриття керуючого TCP-з'єднання серверний PI починає виконувати послідовність входу в систему.

Крок 4. Користувач вводить облікові дані за допомогою користувальницького інтерфейсу і проходить аутентифікацію.

Крок 5. Після цього починається процес передачі даних.

Процес передачі даних

DTP - окрема функція передачі даних. Ця функція приводиться в дію тільки в тому випадку, якщо користувач в явному вигляді запитує передачу файлів на FTP-сервер або з FTP-сервера. На відміну від сполуки PI, яке залишається відкритим постійно, з'єднання DTP автоматично закривається після закінчення передачі файлу.

FTP підтримує встановлення з'єднання для передачі даних в двох режимах: активному і пасивному.

Активне з'єднання для передачі даних

В активному з'єднанні для передачі даних клієнт ініціює запит до сервера і відкриває порт для очікуваних даних. Безпосередній процес передачі даних починається після того, як сервер підключиться до клієнта на цьому порту.

Пасивне з'єднання для передачі даних

В даному випадку FTP-сервер відкриває довільний порт джерела (з номером вище 1023). Сервер пересилає свою IP-адресу та номер цього довільного порта FTP-клієнтові в керуючому потоці. Потім сервер очікує підключення до нього FTP-клієнта, щоб почати передачу файлів.

Постачальники послуг Інтернету зазвичай підтримують пасивні підключення до своїх FTP-серверів. Міжмережеві екрани часто не допускають встановлення активних FTP-з'єднань з вузлами у внутрішній мережі.

Рис.7.1. Передача даник по протоколу FTP