Тема 5. Неотектоніка, геотектури, морфоструктури

Великі форми рельєфу-гори, височини, низовини утворилися за неотектоніний етап (час після початку останнього стиснення Земля за останні 35... 25 млн. р.). Утворення великих форм рельєфу охарактеризоване в табл.

В межах платформ неотектонічні рухи були порівняно мало інтенсивні (+400.. - 100 м), тому тут утворились різні типи рівнин (мал.). В межах Українського щита і Донецької герцинської складчастої області утворились цокольні рівнини (знайдіть їх приклади на фізичній карті).

Внаслідок тривалих піднять міцні породи фундаменту платформи (цоколя) вийшли тут на поверхню.

В межах плит платформ на пластах порід осадового чохла утворились пластово-денудаційні рівнини (внаслідок активних піднять і денудації пластів осадових порід - дивись геологічний профіль - або пластово-акумулятивні та акумулятивні рівнини (внаслідок слабких піднять або опускань, що зумовили накопичення пухких антропогенових гірських порід поверх більш міцних пластів). Таким чином в межах України є 5 типів платформених рівнин (назвіть їх: охарактеризуйте чинники їх утворення, огляньте райони їх поширення і геологічний профіль)

У межах Середземноморського рухливого поясу неотектонічні рухи були значно інтенсивніші. Зокрема, внаслідок активних піднять (до 2 км) утворилися молоді гори Карпати (переважно складчасто-брилові, на південному заході - вулканічні), оновилися Кримські гори утворені в Кіммерійській неотектонічний цикл.

В той же час опускалися передгірні прогини і западини (на 2..8 км). Опускання тут компенсувались накопиченням осадових порід, що зносились з гір.

Неотектонічний етап триває і понині. В межах платформених структур переважають підняття (2..5 мм за рік). Лише невеликі ділянки опускаються. В Карпатах підняття становлять 2...4 мм на рік, у гірському Криму 1..3 мм за рік.

В межах Середземноморського рухливого поясу, по глибинних розломах протікають горизонтальні рухи земної кори (насуви, розсуви, тощо). В зонах цих розломів проявляється сейсмічна активність (сейсмологія-наука про землетруси).

В межах України виділяють три найбільші сейсмоактивні зони, а четверта розташована поблизу її меж. Саме ця, четверта сейсмоактивна зона гір Вранча, розташована в Румунії, на стику Східних і Південних Карпат, зумовлює найбільш сильні землетруси на південному заході України (7-8 балів). У зв’язку з тим, що вогнища землетрусів розташовані на значних глибинах (80-180 км), сейсмічні хвилі поширюються на велику територію і навіть на Полтавщині їх сила становить 4..5 балів. Останні руйнівні землетруси спостерігались у 1977 і 1987 роках.

Закарпатська сейсмоактивна зона приурочена до Закарпатської западини, по глибинному розлому в межах якої відбувається розсування ділянки земної кори. Землетруси тут відбуваються на незначній глибині (2-12 км), і хоч мають значну силу (до 7 балів), але швидко затухають і не охоплюють велику територію.

Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримській півострів. Землетруси приурочені до глибинного розлому, на північ від якого піднімаються Кримські гори, а на південь опускається Чорноморська глибоководна западина. Вогнища землетрусів на глибині 10-40 км. Бувають землетруси силою 8 балів (був у 1927 році).

Південно-Азовська сейсмоактивна зона розташована в північній частині Керченського півострова: тут можливі землетруси силою до 9 балів. На Керченському півострові є грязьові вулкани (псевдо вулкани).

Вони вивергають не магму, а холодну грязь, горючі гази, часом нафту. Ці вулкани утворюються внаслідок стиснення глин, насичених газами в межах рухливих поясів. На Керченському півострові понад 50 грязьових вулканів, в т.ч. 25-діючих. Найбільший грязьовий вулкан - Джау-Тепе - має відносну висоту 60. Діючих вулканів, що вивергають магму, в Україні немає.

Невеликі вогнища землетрусів спостерігаються в Передкарпатті, Вони приурочені до зони глибинного розлому, по якому Карпатська складчаста споруда насувається на Схід. Можливі також землетруси, зумовлені діяльністю людини (в місцях розробок вугілля, залізної руди: районах великих водосховищ).