Класифікація і загальні закономірності поширення

Тема 4. КОРИСНІ КОПАЛИНИ

Корисні копалини (або мінерально-сировинні ресурси) — це гірські породи й мінерали, які використовують або можуть використовувати в різних галузях господарства. За подальшим використанням у господарстві мінерально-сировинні ресурси поділяють на групи: паливні (горючі), рудні (руди чорних і кольорових металів); нерудні (гірничохімічна й агрохімічна, будівельна і промислова сировина) тощо.

Оскільки територія Україна належить до різних за віком і умовами утворення тектонічних структур, то в їх межах сформувались різноманітні гірські породи, а значить і корисні копалини. Різноманітність геологічної будови зумовлює багатство території України різними групами корисних копалин.

Різні корисні копалини сформувалися у межах різних тектонічних структур і в різних палеогеографічних умовах. Так, паливні корисні копалини — це гірські породи переважно осадового походження, які сформувалися у межах осадового чохла тектонічних западин; рудні корисні копалини є, переважно, гірськими породами магматичними й метаморфічного походження, які сформувалися у межах Українського щита, Вулканічного хребта Карпат, місцями — у межах Донецької складчастої області. Серед нерудних корисних копалин є гірські породи як осадового, так магматичного й метаморфічного походження. Наведіть їх приклади.

В геологічній історії території України були епохи, сприятливі для формування родовищ корисних копалин певного типу. У нижньому протерозої — для залізних осадово-хемогенних, пізніше метаморфізованих руд приурочених до міжблокових зон УКЩ; родовищ графіту, приурочених до гнейсових формацій. У девоні й пермському періодові — галогенних товщ, що відкладались в лагунних умовах, а також мідистих пісковиків. Карбонові відклади надзвичайно багаті горючими корисними копалинами. Верхня юра й нижня крейда характеризувалась континентальними умовами, для яких характерні розсипи та гіпергенні мінерали (каолін, окисли заліза, нікелю, марганцю тощо). До середньокрейдових відкладів приурочені родовища крейди і фосфоритів, еоценових — бурого вугілля; олігоцен-міоценових марганцевих руд, фосфоритів; неогену-галогенів, сірки, оолітових залізних руд; антропогену — розсипів і торфу.

Найкраще Україна забезпечена сировиною для чорної металургії (залізна руда, кам’яне вугілля, флюсові вапняки, вогнетривкі та тугоплавкі глини, формувальні піски). Проте, існують проблеми у зв’язку з тривалістю експлуатації та вичерпаністю найбільш доступних родовищ (в т.ч. коксівного вугілля й залізної руди). Добре забезпечена Україна гірничохімічною сировиною (сіркою, солями натрію, магнію, кальцію, мінеральними фарбами), та будівельною сировиною (бентонітові глини, каолін, скляні піски). Є родовища каменів-самоцвітів та декоративно-виробничого каміння (гранітів, лабрадоритів, мармурів, яшм, джеспілітів тощо).

Більш критичне становище із забезпеченістю нафтою та газом (родовища невеликі, або вичерпані), мало рудопроявів кольорових металів: міді, молібдену, вольфраму, цинку, свинцю. Виявлені порівняно невеликі родовища золота.

Гірничою промисловістю порушено понад 250 тис. га земель. Ресурси більшою мірою використовуються неповно і некомплектно. Майже припинились роботи по рекультивації порушених земель,

В державному кадастрі зареєстровано понад 8 тисяч родовищ корисних копалин.

Паливні корисні копалини утворилися, переважно, в межах тектонічних западин, де були найсприятливіші умови для їх накопичення (табл. 9). До їх числа належать нафта, природний газ, кам’яне й буре вугілля, торф, горючі сланці.

Згадайте, за яких палеогеографічних умов утворилося кам’яне вугілля?

У Донецькому кам’яновугільному басейні (Донбасі) є приблизно 330 вугільних пластів середньою потужністю 0,3—2 м. Вугілля видобувають у шахтах із глибини 1000 і більше метрів. Найбільше значення має коксівне вугілля (використовується для виплавки заліза) та антрацит (метаморфічне вугілля). Але їх запаси порівняно невеликі.

Чим відрізняється Донецька складчаста область від інших частин платформи?

Запаси кам’яного вугілля у Львівсько-Волинському басейні значно менші, але пласти залягають ближче до земної поверхні.

Дніпровський буровугільний басейн розташований у межах малопотужного осадового чохла Українського щита. Вік пластів, у яких розташоване буре вугілля, молодий (палеоген — неогеновий), і вони залягають відносно близько від поверхні. Тому видобуток бурого вугілля проводять переважно відкритим способом (у кар’єрах).

Можна дати на полях маленькі картосхеми: