Природні та антропогенні катастрофи в Україні й світі, їхнінаслідки

За визначенням ВООЗ катастрофа – це будь-яке явище, з яким пов’язана несподівана серйозна і неочікувана загроза для здоров’я суспільства. За походженням катастрофи поділяються на природні, антропогенні (техногенні) і соціальні. Природні катастрофи або стихійні лиха – це природні явища, що мають надзвичайний характер і призводять до порушення життєдіяльності населення, загибелі людей, руйнування й знищення матеріальних цінностей. Стихійне лихо може призвести до техногенних катастроф.

За місцем локалізації розрізняють такі стихійні лиха: літосферні (виверження вулканів, землетруси, цунамі, селі, зсуви); гідросферні (повені, снігові лавини, шторми); атмосферні (урагани, зливи, ожеледь, намерзання, блискавки). Використовується й інша класифікація природних катастроф: метеорологічні (бурі, урагани, смерчі, циклони, посуха, надзвичайна спека); топологічні (повені, обвали, зсуви); телуричні й тектонічні (землетруси, виверження вулканів).

Антропогенні екологічні катастрофи – це катастрофи, що викликані помилковою або навмисною діяльністю людини і закінчуються не лише аварією, але й призводять до забруднення навколишнього середовища, екологічної патології.

Аварії – це небезпечна техногенна подія, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу, завдає шкоди довкіллю. Аварії можуть бути: з викидом хімічних речовин, радіоактивних речовин, пожежо- та вибухонебезпечних речовин; з поширенням небезпечних біотичних речовин, що створює загрозу життю і здоров’ю людей, тварин і рослин. У вітчизняній медицині аварії розглядаються як раптова швидкоплинна надзвичайно небезпечна для здоров’я і життя людини подія, котра може супроводжуватись значною кількістю потерпілих.

За умовами виникнення антропогенні екологічні катастрофи поділяються на: 1) промислові (виробничі – аварії на заводах, електростанціях, атомних електростанціях, шахтах, греблях, тощо); 2) транспортні – автомобільні, на залізничному, авіаційному, водному транспорті; 3) будівельні; 4) військові (вибухи ядерної зброї, запасів снарядів, бомб, хімічної зброї); 5) терористичні За швидкістю виникнення і розвитку антропогенні катастрофи можуть бути повільні (хронічні отруєння, смоги тощо), швидкі (отруєння розвивається до 6 годин), миттєві (аварії, за яких люди гинуть за короткий проміжок часу – до 1 години): масові пожежі, транспортні аварії – зіткнення будь-якого транспорту і його руйнування та загибель людей.

До соціальних катастроф відносяться збройні конфлікти, війни, тероризм, неврожаї, голод, епідемії. Можуть бути комбіновані катастрофи, наприклад, коли стихійні лиха підсилюються техногенним фактором (руйнування АЕС унаслідок землетрусу, нафтосховищ, штучних водойм тощо).

Масштабні (глобальні, регіональні) катастрофи, аварії, пожежі, повені, землетруси спричиняють надзвичайні ситуації. У 2002 році в Україні видано «Державний класифікатор надзвичайних ситуацій». Згідно з цим документом надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на об’єкті або території, спричинені аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження чи іншою небезпечною подією, що призвели до загибелі людей і значних матеріальних втрат.

Ознакою надзвичайних ситуацій є наявність або загроза загибелі людей і тварин чи значне погіршення умов їхньої життєдіяльності, заподіяння великих економічних збитків, значне погіршення стану навколишнього природного середовища.

Розрізняють надзвичайні ситуації техногенного, природного, соціально-політичного та воєнного характеру. Надзвичайні ситуації техногенного характеру – транспортні аварії (катастрофи), пожежі, вибухи з викидами небезпечних хімічних, радіоактивних речовин, аварії на очисних спорудах, у системі нафтового промислового комплексу, електроенергетичних та телекомунікаційних системах тощо. Надзвичайні ситуації природного характеру – небезпечні геологічні, метерологічні, гідрологічні, морські та прісноводні явища, деградація грунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, тварин, масове захворювання сільськогосподарських тварин, землетруси, виверження вулканів, повені, цунамі, селі, снігові лавини, посухи тощо. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру – збройні напади, захоплення і силове утримання важливих об’єктів, викрадення, замахи на життя, захоплення заручників, установлення вибухових пристроїв на підприємствах, транспорті, будинках тощо. Надзвичайні ситуації військового характеру пов’язані із застосуванням звичайної зброї або зброї масового ураження.