Сучасна екологічна криза. Шляхи виходу з екологічної кризи

Екологічна криза – це напружений стан взаємовідносин між суспільством та природою, який виникає унаслідок невідповідності розвитку продуктивних сил і ресурсно-економічних можливостей біосфери, і характеризується посиленням впливу людини на природу та різким збільшенням впливу зміненої людиною природи на суспільний розвиток. За таких умов загострюються протиріччя між економікою й екологією та порушується здатність до саморегуляції біосфери.

Основними причинами сучасної екологічної кризи є демографічний вибух, обмеженість запасів природних ресурсів, зміна природного середовища внаслідок антропогенного впливу, забруднення і деградація навколишнього середовища (рис. 15).

Рис. 15. Причини екологічної кризи та шляхи виходу з неї

Нині чисельність населення на Землі становить 7 млрд. чоловік. Навіть найчисленніші ссавці, які розводить людина (велика рогата худоба, вівці, свині), не наближаються до такого порядку чисельності. Поміж диких тварин тільки окремі види найрозповсюдженіших дрібних гризунів і птахів (миші, пацюки, горобці) нараховують мільярди особин. Чисельність видів тварин у природі обмежується можливостями середовища. Зазвичай, дрібні тварини мають більшу чисельність у порівнянні з видами великих тварин. Для ссавців існує досить чітка негативна кореляція між масою тіла й числом особин. Сучасна чисельність видів найближчих родичів людини – людиноподібних мавп – близько 10⁴. Таким чином, наведена чисельність людства на кілька порядків перевищує екологічно доцільну.

перші попередження екологів про те, що висока чисельність населення Землі і зростання забруднення навколишнього середовища є сприятливими умовами для мутацій збудників захворювань, появи високо вірулентних штамів, з’явилися більше 50 років тому. Поява вірусу СНІД й SARS (атипової пневмонії) є підтвердженням того, що людина не може знаходитись за межами дії законів екології. Ці збудники мають потенціал, здатний викликати скорочення чисельності населення на Землі та промислового виробництва. Останнім часом лікарі відзначають появу мутантних форм збудників «традиційних» захворювань людини (туберкульоз). Неабияку роль у цьому зіграло масове застосування протитуберкульозних препаратів. Людина не змогла перемогти хворобу, а тепер необхідно боротися зі зміненим, небезпечнішим збудником туберкульозу.

Унаслідок складних геологічних, кліматичних процесів за участю біологічних факторів, верхній тонкий шар літосфери перетворився на ґрунт, у якому відбувається значна частина обмінних процесів між живою й неживою природою. Роль ґрунту в житті людини є важливою. Людина одержує із ґрунту все необхідне для забезпечення свого існування. Ґрунт найважливіше джерело харчових продуктів. Розвиток господарської діяльності людини призвів до деградації ґрунту, його забруднення й зміни хімічного складу. Значні втрати земель (прискорення вітрової та водної ерозії, засолення ґрунту) пов'язані із сільськогосподарською діяльністю. У світі знищується 5 - 7 млн. га орних земель щороку. Упродовж ХХ століття лише за рахунок прискореної ерозії ґрунтів втрачено 2 млрд. га родючих земель.

До розвитку промисловості більша частина енергетичних потреб людини задовольнялася із джерел, що зазвичай поповнювалися з рослинних і тваринних харчових продуктів, води, енергії вітру, Сонця. Тривала експлуатація таких ресурсів спричинила чималі зміни природної рівноваги, наприклад, вирубування лісів призвело до їхнього зникнення на великих територіях.

Зростання енергетичних витрат за останні два століття стало можливим завдяки використанню традиційних джерел енергії: вугілля, нафти й газу. Невідновлювані ресурси становлять більше 90 % всіх енергетичних запасів планети (табл. 2).На думку більшості фахівців за сучасних темпів споживання ці джерела вичерпаються упродовж кількох сторіч. Нині особливу увагу надають залученню альтернативних джерел енергії, котрі значно послаблюють рівень забруднення навколишнього середовища, зменшують екологічні наслідки антропогенної діяльності. Ці джерела енергії (геліоенергетика, енергія вітру, одержання біогазу, гідроенергетика, геотермальна енергія) є поновлюваними й майже нешкідливими для довкілля, і можуть забезпечити достатню кількість енергії для задоволення потреб усього людства. На поверхню Землі щорічно надходить енергія сонячного випромінювання, що перевищує щорічне світове споживання людством у 15 тис. разів.

Таблиця 2.