Кругообіг кисню

Кисень – найпоширеніший елемент у біосфері і головна складова живої речовини (рис. 8). В атмосфері близько 21 % кисню (2,8·10¹⁴ – 1,2·10¹⁵ тонн). У тілі людини міститься 62,8 % кисню. Швидкість кругообігу кисню в біосфері – час, упродож якого кисень проходить через живу речовину – 2000 років.

Кисень необхідний для дихання усім живим організмам (окрім деяких мікроорганізмів). Людина у стані спокою під час дихання поглинає приблизно 16 г кисню за годину, при виконанні фізичної роботи поглинання кисню значно збільшується. Кисень витрачається на окиснювальні процеси простих речовин, що уторюються при розпаді складних органічних речовин. В атмосфері кисень з окисом вуглецю утворює вуглекислий газ. Без кисню не зміг би сформуватися озоновий шар. Головним джерелом атмосферного кисню є зелені рослини. У процесі фотосинтезу на суші виробляється 53∙10⁹ тонн кисню в рік, в океанах і морях – - 414∙10⁹ тонн в рік.

Рис. 8. Кругообіг кисню

У літосфері кисень фіксований у вигляді алюмосилікатів, кремнезему, карбонатів, сульфатів, оксидів феруму тощо. Частково кисень утворюється шляхом дисоціації озону при дії сонячної радіації у верхніх шарах атмосфери. У лісовому середовищі виділення кисню в атмосферу відбувається головно у кроні дерев, де зосереджена основна маса зеленого листя. Процес фотосинтезу і дихання є зрівноваженим. Проте, надмірно використовується кисень за умов інтенсивної індустріалізації і забруднення довкілля. Для підтримання балансу споживання і продукування кисню необхідно збільшувати зелені насадження з урахуванням їхніх киснезбагачувальних властивостей. Відомо, що 1 м³ листя різних дерев упродовж річної вегетації виділяє неоднакову кількість кисню: найбільшу виділяє бузок, осика, граб, ясен, дуб, найменшу – жостір.