Основні екосистеми біосфери

Всі екосистеми поділяють на природні, антропогенні та антропогенно-природні. На територіях, охоплених людською діяльністю, природних екосистем майже не залишилося, хіба що в заповідниках. До антропогенно-природних екосистем належать лісові насадження, луки, ниви. Ці екосистеми складаються, практично, лише з природних компонентів, однак вони створені і регулюються людьми. Прикладом антропогенних екосистем є міста, промислові центри, села (у межах забудови), у яких переважають штучно створені антропогенні об’єкти і в яких, окрім людей, можуть існувати лише окремі види організмів, що пристосувалися до цих специфічних умов.

За масштабами екосистеми поділяються на мікроекосистеми, мезоекосистеми і макроекосистеми.

Мікроекосистеми – це малі, тимчасові біоценози (синузії), котрі перебувають в обмеженому просторі (трухляві пеньки, мертві стовбури дерев, мурашники тощо).

Мезоекосистеми, або біогеоценози, у котрих біоценози займають однорідні ділянки земної поверхні з однаковими фізико-географічними умовами і межі яких, як правило, збігаються з межами відповідних фітоценозів. Вони є найбільш поширені поміж екосистем.

Макроекосистеми охоплюють чималі території чи водні акваторії, що визначаються характерним для них макрокліматом і відповідають цілим природним зонам. Біоценози таких екосистем називаються біомами. До макроекосистем належать екосистеми тундри, тайги, степу, пустелі, савани, листяних і мішаних лісів помірного поясу, субтропічного і тропічного лісів, а також морські екосистеми. Прикладом глобальної екосистеми є біосфера нашої планети.

За продуктивністю екосистеми поділяються на такі види: екосистеми найвищої продуктивності – тропічні вологі ліси, всі тропіки; екосистеми високої продуктивності – листяні ліси та луки помірної зони; екосистеми помірної продуктивності – степи, чагарники; екосистеми низької продуктивності – пустелі, напівпустелі, тундра.