Стратегія прямого інвестування

Фірма здійснює стратегію прямого інвестування у виробництво в іншій країні шляхом придбання існуючого чи створення нового підприємства.

Прямі інвестиції здійснюються шляхом передачі капіталу із однієї країни в іншу, але кпітал не завжди являється єдиним внеском інвестора чи єдиним засобом придбання акціонерної власності. Фірма-інвестор може надати технологію, кваліфіковані кадри і ринки в обмін на частку участі в капіталі зарубіжної фірми.

Існує два варіанти стратегії прямого інвестування:

1.Придбання частки власності в діючому підприємстві;

2.Створення нового підприємства.

Кожен варіант має свої переваги і недоліки, стає більш вигідним при певних умовах.

Придбання частки власності в діючому підприємстві забезпечує такі переваги: збереження колишніх обсягів виробництва і рівня цін на ринку; відсутність проблем, які характерні для стартового періоду нового підприємства; більш легка фінансова ситуація; тому що фінансові ресурси не зв’язані на період створення нового підприємства; при необхідності простіше одержати доступ до місцевого капіталу.

Крім того участь у власності є способом одержання репутації і вже відомої торгової марки, що має значення для массових споживчих товарів.

Створення нового підприємства за кордоном

Перелічені вище переваги придбання частки власності в уже діючому підприємстаі не завжди можуть бути реалізованими. Можливі проблеми при цьому: низька кваліфікація персоналу, складні трудові відносини, які важко змінити; негативна репутація існуючих товарних марок; неефективні виробничі потужності; невигідне розташування відносно потенційних ринків.

В багатьох країнах існують державні обмеження на участь іноземних компаній у власності місцевих підприємств. Все це заставляє потенційних інвесторів прймати рішення про будівництво “з нуля” нового підприємства (виробничого чи збирального)

Переваги і ризики прямого інвестування:

По мірі накопичення компанією досвіду виробничої діяльності на зарубіжному ринку вона одержує можливість зниження витрат на сировину, робочу силу, інші фактори вирбництва, може розраховувати на пільги, які надаються урядом.

Створення нових робочих місць сприяє формуванню позитивного іміджу компанії в країні перебування.

За рахунок постійної роботи з органами влади, споживачами, місцевими постачальниками і дистриб'юторами компанія адаптує свою подукцію до потреб ринку.

Компанія повністью контролює інвестиції та проводить виробничу, товарну, цінову, збутову, комунікаційну політику, яка найкращим чином відповідає її стратегічним цілям.

Стратегія прямого інвестування забезпечує доступ до необхідних ресурсів, проникнення на нові підприємства і ринки збуту, синхронизацію обсягів виробництва і розмірів попиту.

Основний недолік прямого інвестування полягає в тому, що компанія не застрахована від погіршення ринкових умов, девальвації валюти, експропріації її власності у випадку політичних потрясінь, інших ризиків, характерних для міжнародних стратегій.