Короткий опис деяких світових стандартів медичних даних

Стандарт НL7 (Нealth Level 7) призначений для полег­шення взаємодії комп'ютерних додатків у закладах охорони здоров'я, обміну зовнішніми даними. Використовується не тільки в США, айв Австрії, Австралії, Великобританії, Німеч­чині, Ізраїлі, Канаді, Японії та ін.

Стандарт DІСОМ (Digital Imaging and Communications in Medicine) є медичним стандартом, що інтенсивно розви­вається і служить для передачі радіологічних цифрових зобра­жень та іншої медичної інформації між комп'ютерами.

Стандарт DІСОМ описує паспортні дані пацієнта, умови проведення дослідження, положення тіла в момент отримання зображення тощо, щоб надалі можна було здійснити медичну інтерпретацію зображення. Стандарт дає змогу організувати цифровий зв'язок між різним діагностичним та терапевтич­ним обладнанням. Робочі станції, комп'ютерні та магнітно-ре­зонансні томографи, мікроскопи, ультразвукові сканери, за­гальні архіви, хост-комп'ютери, розташовані в одному місті або кількох містах, можуть "спілкуватися" один з одним на ос­нові з DІСОМ використанням відкритих мереж за стандартни­ми протоколами (мал. 2).

Наприклад, зображення, отримане із застосуванням комп'ютерного томографа (мал. 3), передається за допомогою стандарту DІСОМ, який набув значного поши­рення в США, Японії, Німеччині та інших країнах.

В останні десятиріччя зусилля фахівців зосереджено в двох основних напрямах: стандартизація медичної термінології та стандартизація передачі записів в електронну історію хвороби, оскільки запис історії хвороби, що був зрозумілий з помилкою, може коштувати пацієнту життя. Найбільших успіхів досягли дві англомовні країни — США та Великобританія. У першій було розроблено Уніфіковану систему медичної мови UMLS та обширну номенклатуру медичних термінів SNOMED, у другій — Клінічні коди Ріда RСС (див. додаток 1).

В Україні на сьогодні не існує вітчизняних аналогів перера­хованих вище стандартів. Хоча в окремих медичних центрах ведеться робота з уніфікації способів зберігання, використан­ня медичних даних та ефективного електронного обміну ними, проте ці способи не є загальноприйнятими, універсальними. Перехід від національних стандартів подання медичних даних до світових є проблемою сучасної медичної інформатики.

Говорити про створення єдиної системи світових стандартів даних у медицині рано, проте ця проблема перебуває на етапі вирішення. Сьогодні найвідомішою та найпоширенішою є Між­народна статистична класифікація хвороб, травм та причинсмерті (МКХ), яка періодично (1 раз у 10 років) переглядається під керівництвом ВООЗ¹. МКХ-10 прийнято державами світу. Це нормативний документ, що забезпечує міжнародну порів­нянність матеріалів. У ній використано алфавітно-цифрову ко­дову систему. За основу кодування взято арабські цифри та ла­тинський алфавіт.

Наприклад, вітряна віспа — В01, гострий ВІЛ-інфекційний синдром — В23.0, безсимптомний інфекційний статус, спри­чинений ВІЛ, — Z21, гострий гепатит А — В15, гострий гепа­тит В — В16, туберкульоз органів дихання — А15.2, рання стадія сифілісу — А51 і т. д.

МКХ-10 вирішує лише частину проблем стандартизації да­них, вона є початком в освоєнні глобального інформаційного простору всесвітньої охорони здоров'я. Таким чином, до черго­вих завдань сьогодення та майбутнього медичної інформатики належать розробка та упровадження міжнародних стандартів подання медичної інформації, особливо клінічної та лабора­торної, з подальшим доведенням їх до рівня регіонів.