Опис зварювального апарата

Конструкція й електрична схема апарата забезпечує зварювання імпульсами розрядного струму конденсаторної батареї. У апараті передбачені три варіанти притискання деталі під час зварювання: за допомогою механізму, керованого педаллю, ручного однополюсного інструмента і ручного двополюсного інструмента типу "Пінцет". Механізм стискання деталей, що зварюються, забезпечує постійність і широкий діапазон регулювання зусилля стискання. Ручні інструменти забезпечують стискання зусиллям руки оператора. Подача імпульсу на електроди здійснюється при натисканні на педаль. При цьому конденсаторна батарея розряджається через тиратрон на понижуючий трансформатор, до другої обмотки якого підключені електроди.

Товщина деталей, що зварюються, (по нікелю):

Найбільша – 1,5 мм;

Найменша – 0,1 мм;

Зусилля стискання деталей, що зварюються – 0¸20 кг;

Число ступенів регулювання ємностей конденсаторної батареї – 7;

Тривалість імпульсу струму конденсаторного зварювання – 0,005¸0,01 сек.;

Номінальна потужність апарата – 5 кВА.

Послідовність проведення роботи

1. Включити апарат електроконтактного зварювання:

- Перед ввімкненням перемикачі апарата повинні знаходитись у вимкненому положенні.

- Увімкнути тумблер „Мережа”.

Перемикачем встановити необхідну величину ємності конденсаторної батареї (50, 100, 150, 200, 300, 400 або 600 мкФ).

- Помістити зварювані деталі між плиток і зварювальним електродом.

- Виконати зварювання деталей, натиснувши педаль до упору. При цьому автоматично відбувається цикл зварювання. При одному натисканні на педаль можливе лише однократне протікання зварного циклу.

2. Відпрацювати режим електроконтактного точкового зварювання трьома зварювальними циклами наступні сполучення профілів металів:

а) молібденових дротів з нікелевими дротами;

6) стрічок з молібдену з дротом із нікелю;

в) вольфрамових дротів з нікелевими стрічками;

г) дротів із нікелю;

д) ніхромових дротів з стрічками з молібдену, вольфраму і нікелю;

с) молібденових і вольфрамових дротів один з одним і через нікелеві

прокладки;

ж) стрічки з алюмованого заліза і нікелю з вольфрамом, молібденом і

ніхромом різних профілів.

3. Режими зварювання різних металів оформити у вигляді таблиці, де вказати матеріали, що зварюються, ємність, потужність зварювання й оцінку якості зварювання. Для матеріалів, що добре зварюються, треба досягти якісного з’єднання, при цьому всі невдалі експерименти також обов’язково заносяться в протокол.

4. Методом відриву за допомогою пінцета оцінити якість електроконтактного зварювання різних металів.

5. Вимкнути апарат тумблером „Мережа”.

Увага! Перед початком роботи кожен студент повинен мати протокол та бути теоретично підготовленим.

Вимоги до звіту

Звіт до лабораторної роботи повинен містити результати відпрацювання режимів зварювання різних комбінацій з’єднань металічних матеріалів по таблиці №1. Пояснення дефектів, що виникли, і результатів зварювання.

Увага! Табличні данні, розрахунки, рисунки графіків, осцилограм, висновки повинні бути представлені в рукописному вигляді, без використання комп’ютерної та розмножувальної техніки.

Табл. №1

№	З’єднання	Коефіцієнт трансформації	Ємність	Потужність	Результат експерименту
	Fe–Fe	1. 2. 3. 4.	1. 2. 3. 4.	1. 2. 3. 4.	виплеск пропал деформація непровар якісне з’єднання
	Fe–Al
	Cu–Cu
	Cu–Ni
	Cu–Mo
	Cu–Fe
	Cu–Al
	Ni–Ni
	Ni–Mo
	Ni–Fe
	Ni–Al
	Mo–Mo
	Mo–Fe
	Mo–Al
	Al–Al

Контрольні запитання

1. Що таке електроконтактне зварювання?

2. Види електроконтактного зварювання.

3. Переваги і недоліки електроконтактного зварювання.

4. Параметри електроконтактного зварювання.

5. Вплив сили струму на якість зварювання.

6. Вплив часу зварювання на якість шва.

7. Вплив зусилля стискання на якість зварювання.

8. Зварюваність матеріалів.

9. Особливості зварювання тугоплавких металів.

10. Захист місця зварювання від окислення.

11. Особливості зварювання різнотовщинних металів.

12. Ефект Пельтьє та його роль.

13. Особливості зварювання тонких дротів.

14. Матеріали для зварних електродів.

15. Види зварювальних циклів.

16. Фактори, що визначають величину і положення зварного ядра, при електроконтактному зварюванні.

17. Роль ступеня очистки металів в якості їх зварювання.

18. Дефекти зварювання та їх види.

19. Дефекти зварювання та їх причини.

20. Перелік важко зварюваних електроконтактним зварюванням металів.

21. електроконтактна пайка, її особливості і переваги.

22. Контроль якості з’єднань, отриманих методом електроконтактного зварювання.

Лабораторна робота № 2

ПАЙКА ЯК МЕТОД З’ЄДНАННЯ КОМПОНЕНТІВ ЕЛЕКТРОННИХ ПРИСТРОЇВ

Мета роботи: ознайомлення з технологією пайки електронних компонентів і матеріалами, що використовуються для пайки та придбання практичних навичок лудіння і пайки.

Короткі теоретичні відомості

Монтаж - установка виробу або його складових частин на місце використання.

Електромонтаж - виконання електричного з'єднання ЕРЕ (електрорадіоелементи) або його складових частин, що мають струмопровідні елементи.

У процесі електромонтажу при з'єднанні електричних ланцюгів або підключення до них електрорадіоелементів (транзисторів, ламп, резисторів, конденсаторів, реле, вимикачів, тумблерів, запобіжників тощо), для отримання контактного з'єднання найчастіше застосовують пайку.

Пайка – це технологічна операція, що застосовується для отримання нероз'ємного з'єднання деталей з різних матеріалів шляхом введення між цими деталями розплавленого матеріалу (припою), що має більш низьку температуру плавлення, ніж матеріал (матеріали) деталей, що з'єднуються. При цьому припій змочує деталі з’єднання, затікає в проміжок та заповнює його з подальшою кристалізацією створюючи міжатомні зв'язки.

Лудіння – утворення на поверхні матеріалу металевого шару шляхом плавлення припою, змочування припоєм поверхні з наступною його кристалізацією

Припій - матеріал для пайки і лудіння з температурою плавлення нижче температури плавлення паяних матеріалів.

Sn63 Pb37. Класичний олов’яно-свинцевий сплав для електроніки, що містить 63% олова та 37% свинцю. Придатний для ручного та автоматизованого монтажу, характеризується підвищеною міцністю пайки.

Sn60 Pb38 Си2. Олов’яно-свинцевий сплав 60/38 з добавкою (присадкою) 2% міді, утворює паяні з’єднання на міді підвищеної надійності. Дуже прийнятний для експлуатації при мінусових температурах, для пайки мідних не залужених контактів та дротів.

Sn60Pb38Ag2. Олов’яно-свинцевий сплав 60/38 із присадкою 2% срібла Високочистий припій призначений для пайки посріблених, срібломістких та позолочених контактів, для пайки срібла на кераміці.

Головний недолік олов’яно-свинцевих припоїв - наявність токсичного свинцю.

Безсвинцеві технології

27 січня 2003 введена в дію директива 2002/96/ЕС Європейського парламенту та Ради щодо відходів електричного й електронного обладнання (WEEE). Сучасна радіоелектронна промисловість встала перед фактом організації збору і видалення відходів, що мають у своєму складі важкі метали і вогнезахисні складові. Для успішного вирішення цієї проблеми однією з необхідних умов є перехід на безсвинцеві технології виготовлення електронного обладнання - технології із застосуванням матеріалів, які не містять свинець.

Із 1 січня 2006 року всі електротехнічні і електронні вироби, що поставляються в Європу не повинні мати свинцю та деяких інших шкідливих речовин.

Для електронної промисловості найбільш прийнятний припій для заміни традиційних сплавів Sn63 РЬ 37 і Sn62 РЬ36 Аg2 - Sn95 5AgЗCu0,5, придатний для пайки оплавленням (тобто в пасті) і для пайки хвилею. Наявність міді перешкоджає утворенню інтерметалідів.

Припай Sn96,5 Ag3,5. Сплав, що має найвищу міцність серед безсвинцевих композицій, нетоксичний, використовується в електроніці й у медицині, а також при пайці виробів, що контактують з їжею. Придатний для пайки сталі.

Sn96,5 AgЗ Cu0,5. Найуніверсальніший безсвинцевий припай з відносно низькою температурою плавлення та поліпшеними характеристиками змочуванням.

Sn99 Си1. Сплав для ручної пайки та паяльних ванн (але має вищу температуру плавлення ніж Sn96,5 AgЗ Си0,5), є економічною альтернативою традиційним олов’яно-свинцевим припаям.

У табл. 1 наведені найбільш часто застосовувані при електромонтажу припої.

Пайка можлива тільки в тому випадку, якщо припій змочує з'єднувані деталі. Змочування являє собою молекулярну взаємодію рідини з поверхнею твердого тіла. Вона відбувається, якщо сили притягання між атомами припою і металу більше, ніж між атомами всередині самого припою. Якщо крапля припою не змочує поверхню, то вона має приблизно сферичну форму (рис. 1а). Сила зчеплення припою з поверхнею деталі в цьому випадку дуже мала, і крапля припою легко струшується, не залишаючи слідів на поверхні. При змочуванні крапля припою того ж обсягу має велику поверхню зчеплення з поверхнею деталі (рис.1б, в, г); сила її зчеплення значна, і припій не можна повністю видалити струшуванням.

Важливими властивостями припою є також розтікання і здатність затікати у вузькі проміжки під дією капілярних сил.

Затікання припою в проміжок - заповнення розплавленим припоєм паяного проміжку.

При наявності забруднень на з'єднуваних поверхнях розтікання припою погіршується і можливе утворення не змочуваних зон, що знижує якість пайки.

Табл. 1

Найменування і марка припою	Температура плавлення, ° С	Область застосування
Олов'яно-свинцевий ПОС18		Пайка деталей невідповідального призначення із сталі, міді, латуні
Олов'яно-свинцевий ПОС40		Лудіння і паяння монтажних деталей, дротів
Олов'яно-свинцевий ПОС61		Відповідальна електромонтажна пайка. Для вторинних пайок, розташованих поряд з пайками, виконаними більш тугоплавкими припоями
Олов'яно-свинцево-кадмієвий ПОСК50		Пайка і лудіння відповідальних з'єднань, що не допускають місцевого перегріву (деталі з кераміки, скла і т.д., покриті сріблом)
Сплав Розе (олово, свинець, вісмут) Сплав Вуда (олово, свинець, вісмут, кадмій)	60,5	Застосовується в тих випадках, коли потрібно зниження температури пайки через небезпеку перегріву деталей, а також для вторинних пайок

Рис. 1. Змочуваність поверхні металу: а) відсутність змочуваності; б) повне змочування; в) часткове змочування; г) гарне змочування

Підготовка поверхонь деталей, що підлягають пайці, полягає у видаленні забруднень, іржі, окисних і жирових плівок. На змочуваність і розтікання припою істотно впливає форма шорсткостей (неоднорідностей) поверхні. Якщо нерівності утворюють мережу пересічних канавок, то змочуваність і розтікання припою буде посилюватися капілярною дією канавок.

Таким чином, спосіб зачистки може вплинути на якість пайки. Зачистку з утворенням пересічних канавок отримують наждачною шкіркою (це дає кращий результат, ніж травлення).

Як правило, з'єднувані деталі перед пайкою піддаються лудінню. Лудіння полягає в покритті поверхонь деталей, що з'єднуються тонкою плівкою припою. Гаряче лудіння виконують паяльником або шляхом занурення у ванну з розплавленим припоєм розігрітої поверхні, що потрібно облудити.

При лудінні припій вкриває основний метал, тому при пайці луджених поверхонь з'єднання відбувається при більш низькій температурі.

Для усунення плівки окислів з поверхонь металів і припою при паянні, захисту поверхні металів і припою від окислення в процесі пайки та зменшення сил поверхневого натягу розплавленого припою на межі метал-припій служать спеціальні матеріали - флюси. Правильний вибір флюсу забезпечує якісне з'єднання і суттєво впливає на швидкість пайки. Обраний флюс повинен бути хімічно активний і розчиняти окисли паяних елементів, термічно стабільний і витримувати температуру пайки без випаровування і розкладання, проявляючи хімічну активність в заданому інтервалі температур.

Всі флюси можна розділити на чотири групи:

· активні або кислотні, застосування яких при електричному монтажі радіоелектронної апаратури заборонено;

· антикорозійні;

· безкислотні - на основі каніфолі. Ця група флюсів знайшла найбільш широке застосування при електричному монтажі. Залишки безкислотних флюсів легко видаляються спиртом. Такий флюс має низьку хімічну активність, тому вимагає особливо гарного очищення поверхонь, що з'єднуються, від окисних плівок перед паянням;

· активовані - на основі каніфолі, що мають у своєму складі різні каталізатори (речовини, що підвищують активність флюсу).

Підготовані поверхні вкривають флюсом безпосередньо перед гарячим лудінням або паянням.

Механізм дії флюсу (рис. 2) полягає в тому, що окисні плівки металу і припою під дією флюсу розчиняються, розрихлюються і спливають на його поверхні. Навколо очищеного металу утворюється захисний шар флюсу, що перешкоджає виникненню окисних плівок. Рідкий припій заміщає флюс і взаємодіє з основним металом. Шар припою поступово збільшується і при припиненні нагріву твердішає.

Рис. 2. Схема зони лудіння за допомогою паяльника 1 ‑ наконечник паяльника, 2 ‑ припій, 3 ‑ сплав припою з основним металом, 4 ‑ зона взаємодії припою з основним металом, 5 ‑ флюс, 6 - розчинений окисел; 7 ‑ окисел на поверхні основного металу; 8 ‑ основний метал, 9 ‑ газоподібний флюс.

Марки флюсів та області їх застосування наведені в табл. 2.

Табл. 2.

Тип флюсу	Марка	Склад	Область застосування
Кислотні	Хлористий цинк	Водний розчин хлористого цинку	Деталі з чорних і кольорових металів, що допускають промивку
Антикорозійні	ФІМ	Ортофосфорна кислота, спирт, вода	Деталі з чорних металів, міді та її сплавів, що допускають промивку в гарячій воді
ВТС	Вазелін, триетаноламін, саліцилова кислота, спирт	Монтажні з'єднання, деталі з міді та її сплавів, срібла, платини
Безкислотні КЕ	Каніфоль	Каніфоль натуральна	Для пайки монтажних з'єднань, деталей з кольорових металів і їх сплавів
Активовані	КЄЦ	Каніфоль, хлористий цинк, спирт	Для пайки чорних, кольорових і дорогоцінних металів
Паста № 4	Каніфоль, хлористий цинк, вазелін	Для з'єднань підвищеної міцності. Деталі з чорних і кольорових металів, що допускають ретельну промивку

Для поліпшення якості пайки і підвищення продуктивності праці при монтажі електричних кіл рекомендується застосовувати трубчастий припій з каніфольним наповнювачем. Форми перетину трубчастих припоїв показані на рис. 3. Припій являє собою трубку з олов'яно-свинцевого сплаву, усередині якої поміщений каніфольний флюс. Змінена форма серцевини зменшує ймовірність утворення пустот в трубчастому припої і перерв в подачі флюсу в процесі пайки.

Рис. 3. Трубчастий припій з флюсом

Для пайки в одиничному і дрібносерійному виробництві застосовують паяльники. Два типи електричних паяльників представлені на рис. 4.

Для пайки монтажних з'єднань використовують електричні паяльники з нагрівальним елементом у вигляді спіралі або петлі з ніхромового дроту. Необхідну потужність паяльника вибирають залежно від маси і марки деталей, що з'єднуються.

При монтажі радіоелектронної апаратури припоєм ПОС40 застосовують паяльники потужністю 50, 75, 120 Вт з живленням від мережі змінного струму напругою не більше 36 В. Паяльники на 75 і 120 Вт використовують для пайки з'єднань зі значною масою металу (дроти великого перерізу, кабельні наконечники, корпусні пелюстки та ін.) Для пайки припоєм ПОС61 застосовується паяльник потужністю 35 Вт.

Рис. 4. Типи електричних паяльників: а) паяльник із зовнішнім обігрівом, б) імпульсний паяльник; 1 ‑ мідний стрижень, 2 ‑ нагрівач з ніхромового дроту, 3 ‑ кожух, 4 ‑ виводи, 5 ‑ корпус, 6 ‑ слюдяна або азбестова ізоляція; 7 ‑ наконечник

За конструкцією електричні паяльники бувають трьох типів: молоткові, торцеві і Г-подібні. Всі вони мають суттєві недоліки: більшу втрату часу на розігрів жала, окислення жала, так як воно постійно підігріте, непродуктивна витрата електроенергії.

Від цих недоліків вільний імпульсний паяльник, жалом якого є V-подібний мідний теплопровід, що нагрівається петлею з ніхромового дроту протягом 0,5 – 2 с, з'єднаний з вторинною обмоткою понижуючого трансформатора. Конструктивно паяльник оформлений у вигляді пістолета, в кожусі якого знаходиться трансформатор. При натисканні на курок включається в мережу первинна обмотка трансформатора, а у вторинній обмотці індукується струм низької напруги в декілька сот ампер і паяльник нагрівається до необхідної температури.

При проведенні процесу пайки важливо витримувати необхідну температуру. Знижена призводить до недостатньої рідкотекучості припою і поганого змочування поверхонь, що з'єднуються. Значне збільшення температури викликає обвуглювання флюсу до активації їм поверхонь спаю. Оптимальна температура пайки Т_п залежить від Т_пл, (плавлення припою):

Т_п = Т_пл + (40 ÷ 80)°С.

Залежно від теплоємності з'єднання вибирають потужність паяльника. При правильному підборі потужності падіння температури його робочого стрижня Т_с не повинно бути більше 20 ÷ 40°С, тобто

Тс = Тп + (20 ÷ 40)°С.

Для проведення високоякісної пайки температуру робочого стрижня паяльника необхідно контролювати і, при необхідності, регулювати. Для цього в промисловості застосовують паяльники з автоматичним регулятором температури або з автоматичною подачею припою.

При правильно обраній температурі паяльника припій повинен швидко плавитися, але не стікати з робочої частини паяльника (жала), а каніфоль повинна не згоряти миттєво, а залишатися на жалі у вигляді киплячих крапельок.

Якість монтажних з'єднань багато в чому залежить від правильності заточення жала паяльника. Найбільш зручною формою жала вважається чотиригранна. Поверхня повинна бути рівною, без раковин, очищеної від нагару і добре залуженою.

Пайка монтажних з'єднань повинна забезпечувати надійність електричного контакту і необхідну механічну міцність. Поверхня деталей, що підлягають паянню, перед монтажем треба піддати гарячому лудінню переважно припоєм, застосовуваним при паянні. Припій і флюс для пайки повинні вибиратися в залежності від матеріалів, які паяються, нагрівання елементів монтажу (температура регламентується виробником) і робочих температур. В якості основних слід застосовувати припої марок ПОС61 і ПОС61М. В якості основного флюсу - 30-відсотковий розчин каніфолі марок А і В у спирті, або кускову соснову каніфоль марки А і Б. Кількість флюсу, що наноситься на місце пайки - мінімальна. Рясне змочування флюсом неприпустимо. Час пайки і лудіння виводів електрорадіоелементів не повинен перевищувати величину, зазначену у технічних умовах пайки для елементів конкретних типів. При відсутності таких обмежень тривалість процесу пайки або лудіння не більше 5 с. Поверхню паяних з'єднань слід очищати тканиною з безворсового матеріалу (наприклад, бавовняною бяззю) або пензликом, змоченим спиртом або спирто-бензиновою сумішшю. Очищати паяні з'єднання треба після кожної пайки. У разі застосування спирто-бензинової суміші повинні бути вжиті заходи, що виключають можливість займання парів бензину.

Опис матеріалів та інструментів

1. електропаяльник;

2. кусачки;

3. пінцет;

4. припій марки ПОС61;

5. каніфоль соснова кускова;

6. шліфувальна шкурка;

7. монтажний мідний дріт;

8. дроти з заліза, алюмінію, молібдену...

9. лупа або мікроскоп.

Послідовність проведення роботи

1. Вивчити теоретичну частину лабораторної роботи.

2. В разі потреби провести операцію лудіння жала паяльника. (Розігріти паяльник, напилком придати потрібну форму жалу паяльника, при цьому зішліфувати окалину, а потім швидким рухом вмочити жало в каніфоль та в припій. Перевірити рівномірність покриття припоєм. В разі несуцільного покриття попередні дії повторити).

3. За допомогою кусачок відрізати монтажний багатожильний мідний провід необхідної довжини та на його кінчику зняти приблизно 3 – 4 мм ізоляції.

4. В разі потреби зняти ножем окисли з провідників та залудити його. (Провід кладеться на каніфоль та притискається паяльником, щоб каніфоль розплавилась та покрила дроти проводу, далі така ж операція повторюється з припоєм. Потім залужений провід кладеться на рівну поверхню, його кінчик трохи прижимається паяльником. При цьому сам провід прокручується навколо осі, щоб його дроти рівномірно скрутились та ізоляція не деформувалась від перегріву.)

5. Аналогічні операції повторити з залізним, алюмінієвим та вольфрамовими провідниками.

6. Залужені провідники впаяти в макетницю, та спаяти, де це можливо, між собою.

7. Результати занести в таблицю 3.

Табл. 3

№	Матеріал	Результат, якість з’єднання, дефекти
	Cu-Cu
	Fe-Cu
	Al-Cu
	W-Cu
	Fe-Fe
	Fe-Al
	Fe-W
	Al-Al
	Al-W
	W-W

5. Розпаяти з’єднання на макетниці.

6. Провести випайку та впайку елементів з виданої друкованої плати.

7. В висновках до роботи дати опис отримання паяних з’єднань пар матеріалів та описати, якщо це можливо, методики проведення паяних з’єднань тих пар матеріалів, де отримати з’єднання не вдалося.

8. Оформити звіт про виконану роботу.

Увага! Перед початком роботи кожен студент повинен мати протокол та бути теоретично підготовленим.

Вимоги до звіту

Звіт до лабораторної роботи повинен містити результати спаювання різних комбінацій металічних матеріалів відповідно до таблиці №3, яка повинна бути заповнена в процесі роботи. Пояснення дефектів, що виникли, і результатів спаювання. В висновках до роботи проводиться опис отримання паяних з’єднань пар матеріалів та описати, якщо це можливо, методики проведення паяних з’єднань тих пар матеріалів, де отримати з’єднання не вдалося.

Увага! Табличні данні, розрахунки, рисунки графіків, осцилограм, висновки повинні бути представлені в рукописному вигляді, без використання комп’ютерної та розмножувальної техніки.

Контрольні питання

1. Що входить у поняття "електричний монтаж"?

2. Які фізичні явища лежать в основі процесу пайки?

3. Як якість і стан поверхонь з'єднуваних деталей впливає на якість паяного з'єднання?

4. Яке призначення флюсу? Які вимоги висуваються до флюсу для отримання якісного з'єднання?

5. Механізм дії флюсу.

6. У чому полягає технологічний процес лудіння? Яке його призначення?

7. Які типи електричних паяльників ви знаєте?

8. Для чого необхідно контролювати температуру пайки? Яким чином може здійснюватися цей контроль?

9. Яку величину складає допустимий час пайки і лудіння виводів електрорадіоелементів?

10. Яким чином можна визначити якість змочування поверхні припоєм?

11. Що забезпечує кращу підготовку поверхні до паяння: механічна очистка поверхні або хімічне травлення і чому?

12. У чому перевага імпульсного паяльника?

13. Які флюси застосовуються при електричному монтажі?

14. Що таке припій?

15. Які характеристики припою мають найбільше значення при паянні?

16. Що таке "трубчастий припій"? У чому його переваги?

17. Припій якої марки найбільш часто застосовується при електромонтажній пайці?

18. Як визначається необхідна температура нагріву паяльника?

19. Як визначається необхідна потужність паяльника?

20. Переваги та недоліки переходу до безсвинцевих припоїв.

21. Як впливає процентний вміст припою на його якість.

22. Дефекти паяного з’єднання. Що впливає на їх утворення?

23. Як впливає процентний вміст припою на його якість?

Література

1. Государственный стандарт.союза ССР. Пайка и лужение. Основные термины и определения ГОСТ 17325—79. Издание официальное. Государственный комитет СССР по стандартам. Москва.

2. Хряпнин В.Е. Справочник паяльщика. М.: Машиностроение, 1981.

3. Справочник по пайке. Под. редакцией И.Е. Петрунина 3-е изд., преработ и доп. М.: Машиностроение, 2003. 480с; с ил.

4. Конструкторско-технологическое проектирование электронной аппаратуры: Учебник для вузов. – М.: Изд. МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2002. – 528 с. URL: http://slil.ru/22574041/529407141/Konstruktorsko-tehnologicheskoe_proektirovanie_elektronnoj_apparatury.rar

5. Технология приборостроения: Учебник / Под общей редакцией проф. И.П.Бушминского. – М.: МГТУ им. Н.Э.Баумана. URL: http://www.engineer.bmstu.ru/res/RL6/book1/book/metod/tpres.htm

6. DIRECTIVE 2002/95/EC OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL of 27 January 2003 on the restriction of the use of certain hazardous substances in electrical and electronic equipment. Official Journal of the European Union, 13.2.2003, L 37/19.

7. Smith, G.R. & J.I. Martinez (2003), Lead in December 2002. Mineral Industry Survey, United States Geological Survey http://minerals.usgs.gov/minerals.

8. JEDEC STANDARD Marking, Symbols, and Labels for Identification of Lead (Pb) Free Assemblies, Components, and Devices. JESD97 MAY 2004.

9. JOINT INDUSTRY STANDARD Moisture/Reflow Sensitivity Classification for Nonhermetic Solid State Surface Mount Devices. IPC/JEDEC J-STD-020C July 2004. www.nemi.org/projects/ese/lf_assembly.html

10. “Napoleon's Buttons and Lead-free Soldering” Ronald C. Lasky, Lead-free Electronics Magazine November, 2004

11. Whisker Evaluation of Tin-Plated Logic Component Leads. Douglas W. Romm, Donald C. Abbott, Stu Grenney, and Muhammad Khan. Texas Instruments Application Report SZZA037A - February 2003

12. Lead Free Hand Soldering. Lee Whiteman. A publication of the National Electronics Manufacturing Center of Excellence. April 2005