Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Позначення масштабу



Масштаб позначається великою буквою „М” та цифровим значенням масштабу (М 1:І, М 2:1, М 1:5). Таке позначення виконують в текстових документах, технічних вимогах.

На кресленнях масштаб проставляють в основному написі, форма 1, в графі „6” в якій проставляється числове значення масштабу без букви „М”, коли масштаб відноситься до всього зображення на фор­маті. Коли на форматі є виконаний розріз або виносний елемент в іншому масштабі ніж основне зображення то над розрізом або винос­ним елементом проставляють буквене позначення розрізу або винос­ного елементу, а в дужках числове значення масштабу без букви „М” А-А (4:1), Б (5:1).

Правило нанесення розмірів

Незалежно від масштабу в якому виконане креслення, розміри на зображенні проставляють дійсної величини (рис. 60).

Рис. 60
У кресленні зустрічаються дві характерні задачі, пов’язані з масштабом:

1. Визначити масштаб, в якому накреслено пластинку (рис. 61). Для цього вимірювальною лінійкою визначають розмір сторони АВ, який дорівнює 30 мм. Справжня величина цього відрізка становить 300 мм. Тоді поділивши 300 на 30 отримаємо 10 тобто величина 300 зменшена в 10 разів. Отже, масштаб, в якому виконано креслення, становить М 1:10.

       
   
Рис. 62
 
Рис. 61
 


2. Визначити справжні величину відрізка „а” і „в”, якщо позначе­но масштаб М 1:2,5 (рис. 62). Вимірюванням знаходять, що величина відрізка а” дорівнює 18 мм. Звідси справжня величина відрізка „а” становитиме 18 х 2,5 = 45мм. Аналогічно знаходять величину відрізка „в” (в = 20 х 2,5 = 50 мм.).

2. Нанесення розмірів

Загальні положення

Розміри на кресленнях слід проставляти згідно ГОСТ 2.307-68. Розмірні числа з основою для визначення величини зображуваного виробу та його елементів.

Розміри поділяють на лінійні та кутові. Лінійні розміри простав­ляють в міліметрах, не зазначаючи одиниці вимірювання, а кутові – у градусах, хвилинах і секундах з позначенням одиниці вимірювання.

Кожен розмір проставляють на кресленні тільки один раз. Повторю­вати розміри на різних зображеннях однієї деталі не дозволяється. Загальна кількість повинна бути мінімальною, але достатньою для того, щоб за цим кресленням можна було виготовити виріб, і прокон­тролювати якість його виготовлення.

Розміри, що характеризують три найбільших виміри предмету –довжину, висоту і ширину (товщину), називають габаритними і завж­ди повинні проставлятися на зображенні виробу.

Виносні та розмірні лінії

Розміри на кресленнях показують розмірними числами, виносними та розмірними лініями.

Виносні лінії та розмірні рекомендують наносити поза контуром зображення, розміщуючи їх по можливості справа і знизу від зобра­ження.

Рис. 63
в
б
а
Виносні лінії проводять перпендикулярно до прямолінійної ділянки предмету і при проставлені розміру хорди (рис.63 а,б,в).

Виключення становить випадок зображений на (рис. 64).

 
 
Рис. 64


При нанесенні розміру дуги виносні лінії проводять паралельно бісектрисі кута (рис.65), розміру кута радіально (рис. 66).

Рис. 65

 
 
Рис. 66


Виносні лінії повинні виступати за межі розмірних ліній на 2...5 мм. (рис. 66), і можуть бути продовженням ліній видимого контуру, осьових, центрових, а іноді й ліній невидимого контуру.

Розмірні лінії, прямолінійних елементів проставляють паралель­но до даного елементу, довжини дуги; паралельно дузі, величини кута дугою з центром в вершині даного кута.

Розмірні лінії слід наносити по можливості поза контуром зоб­раження; при чому віддаль від розмірної лінії до ліній контуру, осьових, центрових та інших, а також віддаль між паралельними роз­мірними лініями повинна бути 7...10 мм. (рис. 66).

При декількох паралельних розмірних лініях потрібно уникати взаємного перетину виносних і розмірних ліній. Лінія меншого роз­міру, повинна бути розміщена ближче до контуру зображення ніж роз­мірна лінія більшого розміру (рис. 67).

 
 
Рис. 67


Якщо зображення виконане з розривом, то розмірна лінія не розривається (рис. 68).

 
 
Рис. 68


Лінії контуру, осьові, центрові та виносні лінії, а також їх про­довження не повинні використовуватись як розмірні лінії.

Стрілки

Розмірні лінії закінчуються стрілками, які впираються вістрям у лінії контуру, виносні лінії, осьові і центрові лінії.

Рис. 69
Величина стрілок залежить від вибраної товщини основної су­цільної лінії (рис. 69). У випадку недостатнього місця для стрілок на кінцях короткої розмірної лінії її продовжують, а стріл­ки наносять із зовнішньої сторони (рис. 70).

Якщо для нанесення стрілок нема місця на розмірних лініях, розміщених ланцюжком, то їх можна замінити точками або штрихами проведеними під кутом 45° (рис. 71).

Рис. 72
Рис. 71
Рис. 70
Якщо стрілка перетинає лінію видимого контуру або винос­ну, то в цьому місці ці лінії допускається переривати (рис.72).

Розмірні числа

Розмірні числа проставляють над розмірною лінією, паралельно до неї і якомога ближче до її сере­дини. Розмірні числа пишуть роз­міром стандартного шрифту 3,5 або 5, витримуючи на кресленні один розмір шрифту.

Рис. 73
Якщо є декілька паралельних або концентричних розмірних ліній на невеликій відстані одна від одної, розмірні числа проставляють в шаховому порядку (рис.73).

На (рис. 74) показано, як наносити числа лінійних розмірів при різних нахилах розмірних ліній. При вертикальних розмірних лініях цифри розміщують так, щоб вони читалися справа, при похилих розмірних лініях їх розміщують основами донизу. У межах заштри­хованих кутів 30° треба по можливості не ставити розмірних чи­сел; якщо ж це зробити потрібно, то відповідні розмірні числа наносять над поличкою лінії-виноски.

Рис. 75

Рис. 74


На (рис.75) показано, як проставляють кутові розміри. Звер­ніть увагу на те, що в зоні, розташованій вище горизонтальної центрової лінії, розмірні числа пишуть над розмірними лініями з бо­ку їх опуклості, а в зоні, розташованій нижче горизонтальної цен­трової лінії, над розмірними лініями, але з боку вгнутості.

Як і для лінійних розмірів, не рекомендується ставити розмір­ні числа в заштрихованій зоні. Якщо це потрібно, розмірні наносять на горизонтально розміщені полички лінії-виноски.

Якщо величина кута невелика то розмірні числа дозволяється виносити на поличку незалежно від зони розташування.

Якщо над розмірною лінією не вистачає місця (рис. 76) розмірні числа наносять або на продовженні розмірної лінії, або виносять на поличку, розміщену паралельно основному напису крес­лення. Вибір того або іншого способу залежить від зручності чи­тання креслення.

Не дозволяється розділяти або переносити розмірні числа будь-якими лініями креслення або наносити ці числа у місцях перетину роз­мірних, осьових або центрових ліній.

Контурну лінію для нанесення розмірних чисел розривати заборо­нено.

Рис. 76
Якщо розмірне число наносять на заштрихованому полі креслен­ня, то штриховку в місці написання розмірного числа витирають (рис. 73).

Правила застосування знаків перед розмірними числами при нанесенні розмірів на кресленнях

Радіуси

Перед розмірним числом величини радіуса пишуть велику букву „R” (рис. 77). Розмір висоти букви і розмірного числа однакові.

Розмірну лінію проводять з центра дуги (рис. 78), ця лінія має тільки одну стрілку, яка впирається в контур дуги.

Якщо на кресленні треба показати розміри, що визначають поло­ження центра дуги радіуса, то центр показують перетином центрових або виносних ліній (рис. 79).

Рис. 78
Рис. 77
Рис. 79

       
 
Рис. 80
 
Рис. 81


При значній величині радіуса дозволяється наближати центр до дуги кола, а розмірну лінію виконувати із зломом під кутом 90° (рис. 80). Якщо немає потреби фіксувати координати центра дуги, то роз­мірну лінію радіуса можна не доводити до центра або навіть змі­щувати її відносно центра. Невеликі радіуси зовнішніх або внутріш­ніх заокруглень наносять так, як показано на (рис. 81).

Нанесення розмірів діаметрів

Перед розмірним числом діаметра ставиться знак „Ø”. Висота штриха дорівнює розміру шрифту розмірного числа і проводиться під кутом 60...70°. Діаметр кола знаку береться дещо менше розмірного числа (рис.82). Розмір діаметра можна наносити при допомозі ви­носних та розмірної лінії (рис. 83), розмірною лінією проведе­ною в середині кола (рис. 83) або виносними і розмірною лінією на проекції де коло зображене відрізком (рис. 84).


При нанесенні розміру діаметра в середині кола розмірну лінію проводять під кутом 30...45° до центрових ліній.

Допускається проведення розмірних ліній з обривом (рис. 85).

а
б
Рис. 86
Якщо для написання розмірного чис­ла в середині кола не вистачає міс­ця, то розміри наносять так як пока­зано на рис. 86 а. Коли не вис­тачає місця і для стрілок, то розмі­ри діаметра кіл проставляють так, як показано на рис. 86 б. Якщо на кресленні з декілька однакових отворів, то їх розмір вказується один раз, а їх число пишеться перед розмірним числом або під поличкою лінії-виноски (рис. 87). При нанесенні розмірів еле­ментів, рівномірно розміщених по колу, замість кутових розмірів, визначаючих взаємне розміщення елементів (наприклад, отворів), вка­зують тільки їх кількість (рис. 88).

       
 
Рис. 87
 
Рис. 88


Сфера

Рис. 89
Перед розмірним числом діаметра або радіуса сфери проставляють знак „Ø” або „R”; слово „Сфера” не пишуть (рис. 89) (R20, Ø34). Допускається писати слово „Сфера” або знак „O”, коли за креслен­ням важко відрізнити сферичну поверхню від інших. У таких випад­ках слід писати: „Сфера R25”, „Сфера Ø60” (рис. 89) або „OR15”. Діаметр знаку „О” дорівнює розміру розмірного числа.





Дата публикования: 2015-09-18; Прочитано: 2458 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.013 с)...