Діагностика

Діагностика гіпоксії плоду може бути тільки комплексною. Одним з найбільш простих і поширених методів контролю за функціональним станом плоду під час вагітності та в пологах є реєстрація його серцевої діяльності. У клінічній практиці найбільш часто застосовується КТГ плоду.

Проба з функціональним навантаженням (діагностика хронічної гіпоксії плоду). Вагітна протягом 3-4 хв піднімається і спускається по 2-м сходах. До і після навантаження реєструють серцеву діяльність плоду. При нормальному перебігу вагітності ЧСС залишається в фізіологічних межах 116-160 уд. за хв. При гіпоксії плоду або відзначають монотонність ритму ЧСС, або тахі-або брадикардія.

Окситоциновий тест. Під впливом окситоцину зменшується кровотік в міжворсінчатому просторі, що проявляється зміною ЧСС плоду. Для проведення тесту 1 ОД окситоцину розчиняють в 100 мл 5% глюкози. 1 мл цього розчину містить 0,01 ОД окситоцину. У шприц набирають 5 мл розчину і вводять вагітній в / в зі швидкістю 1 мл в хв. У нормі ЧСС плоду не змінюється. При гіпоксії спостерігається тахі-або брадикардія.

Проби із затримкою дихання на вдиху і на видиху. У нормі затримка дихання супроводжується зміною ЧСС в середньому на ± 7 уд. за хв. Затримка дихання на вдиху викликає урідження, а на видиху - почастіння ЧСС плоду. При гіпоксії спостерігається відсутність цих змін ЧСС.

Холодова проба дає зменшення ЧСС в межах до 10 уд. за хв. При гіпоксії зміни ритму відсутні.

Існують проби з введенням атропіну сульфату, еуфіліну та ін. Атропін легко проникає через плаценту і викликає явища тахікардії, тому його не рекомендують.

До сучасних методів оцінки стану плоду належить УЗД (фетометрія, плацентографія, "Біофізичний профіль"), допплерівська флоуметрія, амніоцентез (рН амніотичної рідини, дельта OD450, рівень гормонів, фосфоліпідів), кордоцентез (показники крові), кардіомоніторинг з комп'ютерною оцінкою отриманих даних, рН крові з шкіри голівки плоду (в пологах).