Пожежне водопостачання

Кожна тваринницька ферма повинна бути забезпечена водою на випадок гасіння пожежі. Для використання води річок та інших природних джерел, розташованих поблизу ферми, необхідно влаштувати пожежні під’їзди (пірси), укріплення берегів, забезпечуючи забір води пожежними автомобілями. При відсутності або віддаленості природних джерел води від тваринницьких ферм необхідно влаштувати (будувати) штучні джерела води – пожежні водойми (копанки) і ставки.

Ємність кожної пожежної водойми визначається необхідними розходами води на пожежогасіння, але не повинна бути менше 50м³. Радіус обслуговування водоймою при наявності автонасосу повинен дорівнювати 200м, а при наявності пожежної мотопомпи – 100–150м.

Параметри елементів пожежної водопровідної мережі розраховують за умови потреби води одночасно на зовнішнє і внутрішнє пожежогасіння будівель і споруд. Необхідну кількість води приймають відповідно до СНіП 2.04-2-84 і СНіП 2.04.01-85. Вона залежить від ступеня вогнестійкості будівель, їх категорії та об’єму будівель (таблиця 4.5.).

Як видно з таблиці, розрахункова потреба води на зовнішнє пожежогасіння коливається в межах 5–40 л/с. Для сільських населених пунктів витрати води на зовнішнє пожежогасіння становлять 5, 10, 15 л/с залежно від кількості жителів – до 500, 5000 і 20000 відповідно.

Об’єм води (W) розраховують з потреби витрати води на зовнішнє (Q_з) і внутрішнє (Q_в) пожежогасіння (л/с), розрахункової тривалості пожежі (t, год.) і кількості одночасних пожеж (n):

W = (Q_з + Q_в) ^. t ^. n.

Таблиця 4.5