Організація роботи місцевих державних адміністрацій

Місцеві державні адміністрації входять до єдиної системи органів виконавчої влади. Станом на 1 січня 2014 р. в Україні діяли 24 обласних, 488 районних, 2 міських (у містах Києві та Севастополі) та 14 районних у місті державних адміністрацій. Вони є місцевими органами виконавчої влади й входять до єдиної системи органів державної виконавчої влади та в межах своїх повноважень здійснюють виконавчу владу на відповідній адміністративно-територіальній одиниці, а також реалізують повноваження, делеговані їм відповідною радою.

У політико-правовій практиці України інститут місцевих державних адміністрацій уперше було запроваджено у 1992 р. Зако­ном України «Про представництво Президента України». Саме цим Законом було відокремлено місцеві органи виконавчої влади, які бу­ли засновані на базі виконавчо-розпорядчих органів районних і об­ласних рад, від органів місцевого та регіонального самоврядування. Таке відокремлення мало на меті:

а) створити єдину систему виконавчих органів на місцях на чолі з Президентом України;

б) розмежувати функції та повноваження між місцевими дер­жавними органами (адміністраціями) та такою самостійною фор­мою реалізації публічної влади, як місцеве та регіональне самовря­дування.

Із затвердженням Положення про місцеву державну адмі­ністрацію Указом Президента України від 14 квітня 1992 р. відбу­лась деконцентрація державної виконавчої влади на рівень облас­тей та районів, а адміністрації стали системою органів державної виконавчої влади, що утворювалися представниками Президента, підпорядковувалися Президентові та Кабінетові Міністрів України. На місцях з'явилися явища «двовладдя» та протистояння між представниками Президента та головами відповідних рад. У лютому 1994 р. Верховна Рада України прийняла закон, яким після виборів місцевих рад у червні 1994 р. інститут представника Президента скасовувався, а місцеві державні адміністрації повинні були трансформуватися у виконавчі комітети місцевих рад. У липні 1994 р. після виборів Президента систему деконцентрації виконав­чої влади - вертикаль місцевої державної виконавчої влади було відновлено. Унаслідок укладення Конституційного договору (чер­вень 1995 р.) голови обласних та районних рад очолили відповідні місцеві державні адміністрації за сумісництвом. Система місцевих державних адміністрацій на чолі з їх головами була закріплена Конституцією України 1996 р.

Правовий статус місцевих державних адміністрацій установле­но Конституцією України (статтями 118-119), Законом України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р. та інши­ми законами України.

Конституція України передбачає існування взаємовідносин місцевих державних адміністрацій «по вертикалі» (із вище - та нижчестоящими органами виконавчої влади) та «по горизонталі» (із відповідними органами місцевого самоврядування), що пов'язано з особливостями територіальної організації влади в Україні на регіональному (область) та субрегіональному (район) рівнях. Так, місцеві державні адміністрації відповідно до загальних засад побудови та функціонування системи органів виконавчої влади підзвітні й підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Водночас місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повно­важень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами.

Згідно зі ст. 119 Конституції України, місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:

1) виконання Конституції та законів України, актів Президен­та України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконав­чої влади;

2) законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;

3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культур­ного розвитку;

4) підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;

5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;

6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;

7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Місцева державна адміністрація є юридичною особою, має пе­чатку із зображенням Державного Герба України та своїм найме­нуванням, рахунки в установах банків України. На будинку, де розміщується державна адміністрація, підіймається Державний Прапор України та встановлюється вивіска за єдиним зразком, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Законодавство передбачає взаємодію місцевих державних адміністрацій з:

а) Президентом України;

б) Кабінетом Міністрів України;

в) іншими органами виконавчої влади;

г) органами місцевого самоврядування;

д) об'єднаннями громадян;

е) підприємствами, установами та організаціями різних форм власності.

При здійсненні своїх повноважень місцеві державні адміністрації та їх голови відповідальні перед Президентом України, а також перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні й підконтрольні йому.

Місцеві державні адміністрації будують свої взаємовідносини з територіальними громадами, їх органами та посадовими особами, які здійснюють місцеве самоврядування на певній тери­торії. Вони на відповідній території:

а) сприяють у здійсненні місцевим самоврядуванням своїх пов­новажень;

б) допомагають у розв'язанні органами місцевого самовряду­вання питань економічного, соціального та культурного розвит­ку на їх території;

в) створюють умови для зміцнення матеріальної та фінансо­вої бази місцевого самоврядування;

г) контролюють виконання наданих їм законом повноважень органів виконавчої влади на місцях;

д) розглядають та враховують у своїй діяльності пропозиції де­путатів, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.