Організація роботи Кабінету Міністрів України

Органами виконавчої влади в Україні є:

· Кабінет Міністрів України;

· міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

· місцеві органи виконавчої влади.

Організація роботи названих органів виконавчої влади містить:

а) утворення, набуття і припинення повноважень названих виконавчих органів;

б) завдання і функції виконавчих органів;

в) їх повноваження;

г) форми і методи їх діяльності.

Кабінет Міністрів України є вищим колегіальним органом загальної компетенції у системі органів виконавчої влади, який спрямовує, координує і контролює діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади. Статус Кабінету Міністрів України обумовлений змішаною формою правління, яка передбачає його відповідальність перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольність і підзвітність Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України. Відповідальність Кабінету Міністрів України має політичний характер і зводиться до можливостей парламенту прийняти резолюцію недовіри Кабінетові Міністрів України, що також має наслідком його відставку. Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраною Верховною Радою України.

Прем’єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України мають право заявити Верховній Раді України про свою відставку.

Відставка Прем’єр-міністра України, прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України мають наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України. У цих випадках Верховна Рада України здійснює формування нового складу Кабінету Міністрів України у строки і в порядку, що визначені цією Конституцією.

Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою України або відставку якого прийнято Верховною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України, займаючи вище керівне місце у системі органів виконавчої влади: а) забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; б) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; в) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної у тому числі амортизаційної, податкової, структурно-галузевої політики; політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, охорони здоров’я, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; г) розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України, охорони довкілля; д) забезпечує розвиток і державну підтримку науково-технічного та інноваційного потенціалу держави; е) розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання; є) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону; ж) здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності та національної безпеки України, громадського порядку, боротьби із злочинністю, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; з) організовує і забезпечує провадження зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; и) спрямовує та координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, здійснює контроль за їх діяльністю; і) утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади; й) призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем’єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України.

У своїй діяльності Кабінет Міністрів України керується принципами: верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості.

Роботою Кабінету Міністрів України керує Прем'єр-міністр України, який спрямовує її на виконання Програми діяльності уряду, схваленої Верховною Радою України, та інших завдань, покладених на Кабінет Міністрів України. Прем'єр-міністр України спрямовує та координує діяльність Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, міністрів, керівників інших цент­ральних та місцевих органів виконавчої влади.

Основною організаційною формою роботи Кабінету Міністрів України є його засідання.

Порядок денний засідання Кабінету Міністрів України скла­дається з трьох основних розділів:

1) Концептуальні засади реалізації урядової політики (проекти концепцій нормативно-правових актів).

2) Проекти нормативно-правових актів (законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів).

3) Інформація, звіти.

Засідання Кабінету Міністрів України проводяться під голову­ванням Прем'єр-міністра. Засідання Кабінету Міністрів вва­жається правомочним, якщо на ньому присутні більше ніж половина посадового складу Кабінету Міністрів України. У разі якщо міністр не має змоги взяти участь у засіданні Кабінету Міністрів України, з правом дорадчого голосу в засіданні бере участь заступник міністра. Кабінет Міністрів України за пропозиціями членів Кабінету Міністрів України визначає інших осіб, які мають право брати участь у його засіданнях з правом дорадчого голосу.

Рішення Кабінету Міністрів приймаються на засіданнях Кабінету Міністрів України шляхом голосування більшістю голосів від посадового складу Кабінету Міністрів України. За умови рівного розподілу голосів вирішальним є голос Прем'єр-міністра України.

Для забезпечення ефективної реалізації своїх повноважень, координації дій центральних та місцевих органів виконавчої влади, а також для вирішення оперативних питань Кабінет Міністрів може утворювати постійні й тимчасові робочі органи (комітети, комісії, робочі групи тощо). До складу постійних і тим­часових робочих органів залежно від покладених на них завдань включаються представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, а також за їхньою згодою народні депутати України, представники інших органів, не підвідомчих Кабінетові Міністрів України, суб'єктів підприємницької діяльності, гро­мадських організацій, науковці та інші фахівці.

Постійно діючим робочим органом Кабінету Міністрів України є Урядовий комітет, який формується з числа членів Кабінет Міністрів України, а головою комітету за посадою є Перший віце-прем'єр-міністр або Віце-прем'єр-міністр.

До основних завдань Урядового комітету віднесене формуван­ня та проведення державної політики у відповідній сфері згідно із стратегією, визначеною Кабінетом Міністрів України.

Діяльність Кабінету Міністрів України забезпечує Секретаріат Кабінету Міністрів України, до основних завдань якого належить: а) організаційне; б) експертно-аналітичне; в) правове; г) ма­теріально-технічне та інше забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України. На Секретаріат покладається підготовка засідань Кабінету Міністрів та матеріалів, що на них розгляда­ються. Структура Секретаріату не може бути побудована за галу­зевим принципом. Секретаріат діє на підставі Положення, яке затверджується Кабінетом Міністрів України у відповідності до Регламенту Кабінету Міністрів.

Правовою основою організації і діяльності Кабінету Міністрів України є норми Конституції України, міжнародних актів, які ратифіковані парламентом України, Закону України «Про Кабінет Міністрів України», актів Президента України, інших нормативних актів: зокрема, Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 8 липня 2009 р. № 712; Положення про Секретаріат Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2009 р. № 850; постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2010 р. № 1151 «Деякі питання Секретаріату Кабінету Міністрів України» (з наступними змінами) та ін.

Територіальною основою діяльності Кабінету Міністрів України є територія України.

Матеріально-фінансовою основою діяльності Кабінету Міністрів України є рухоме й нерухоме майно, що забезпечує реалізацію його функцій і повноважень, та фінансово-бюджетні кошти, які він має у своєму розпорядженні. Відповідно до Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» № 783-ХІУ від 30.06.99 р. фінансове забезпечення діяльності уряду здійснюється виключно за рахунок коштів, передбачених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Порядок формування Кабінету Міністрів України умовно можна поділити на два етапи: призначення Прем'єр-міністра України та призначення інших членів Кабінету Міністрів України.

І. Процедура призначення Прем'єр-міністра України має декілька стадій:

1. За пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, в строк не пізніше ніж на п’ятнадцятий день після надходження такої пропозиції Президент України подає до Верховної Ради України письмове подання про надання згоди на призначення на посаду Прем'єр-міністра України, до якого додаються: а) відомості про громадянство; б) відомості про освіту; в) відомості про трудову діяльність і автобіографія; г) декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції"; д) відомості про перебування у складі керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку; е) відомості про судимість кандидата.

Усі відомості подаються державною мовою і власноручно підписуються кандидатом на посаду Прем'єр-міністра України.

2. Розгляд кандидатури на посаду Прем'єр-міністра в парламенті. Верховна Рада України розглядає подання Президента України про надання згоди на призначення на посаду Прем'єр-міністра України не пізніше ніж у 5 -денний строк з дня внесення такого подання до Верховної Ради України.

До розгляду питання на пленарному засіданні Верховної Ради України кандидат на посаду Прем'єр-міністра України за пропозицією депутатських фракцій зустрічається з депутатськими фракціями та відповідає на їхні запитання.

Голосування у Верховній Раді України щодо призначення Прем’єр-міністра України проводиться у поіменному режимі. Рішення про призначення Прем’єр-міністра України приймається у формі постанови Верховної Ради України.

У разі відхилення Верховною Радою України кандидатури на посаду Прем’єр-міністра України Президент України вносить на розгляд Верховної Ради України подання про призначення на зазначену посаду в порядку, встановленому частинами другою, четвертою та п’ятою цієї статті.

Особа, призначена Прем’єр-міністром України, вступає на посаду в порядку, встановленому статтею 10 Закону України „Про КМУ”. Після прийняття постанови Верховної Ради України про її призначення до вступу на посаду новопризначений Прем’єр-міністр України набуває повноважень проводити всі необхідні консультації щодо формування складу Кабінету Міністрів України та вносити подання, зазначені у частині першій статті 9 ЗУ „Про КМУ”.

II. Члени Кабінету Міністрів України, крім Прем’єр-міністра України, Міністра оборони України і Міністра закордонних справ України, призначаються на посаду Верховною Радою України за поданням Прем’єр-міністра України.

При формуванні нового складу Кабінету Міністрів України новопризначений Прем’єр-міністр України вносить до Верховної Ради України подання про призначення членів Кабінету Міністрів України відповідно до вимог Конституції України та ЗУ „Про КМУ”. У цьому поданні пропонується повний посадовий склад Кабінету Міністрів України.

Подання Прем’єр-міністра України, зазначене у частині другій цієї статті, стосовно персонального складу Кабінету Міністрів України може вноситися єдиним списком. Подання щодо окремих кандидатур на посади, зазначені у поданні щодо посадового складу, може вноситися окремо.

Міністр оборони України і Міністр закордонних справ України призначаються на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України.

Подання про призначення членів Кабінету Міністрів України, зазначені у частинах першій та четвертій цієї статті, щодо кандидатів на відповідні посади вносяться разом з:

1) відомостями про громадянство;

2) відомостями про освіту;

3) відомостями про трудову діяльність і автобіографією;

4) декларацією про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції";

5) відомостями про перебування у складі керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку;

6) відомостями про судимість кандидата.

На кожну посаду члена Кабінету Міністрів України вноситься одна кандидатура.

Кандидат на посаду члена Кабінету Міністрів України за пропозиціями депутатських фракцій до розгляду питання про його призначення на пленарному засіданні Верховної Ради України може зустрічатися з депутатськими фракціями та відповідати на їхні запитання.

Верховна Рада України розглядає подання та призначає на посаду членів Кабінету Міністрів України. Верховна Рада України приймає рішення з цього приводу у формі постанови. Рішення щодо призначення членів Кабінету Міністрів України може прийматися як списком, так і щодо окремих посад. Рішення Верховної Ради України щодо призначення члена Кабінету Міністрів України приймається за його присутності.

Кандидатура на посаду члена Кабінету Міністрів України вважається відхиленою, якщо Верховна Рада України не прийняла рішення про її призначення на посаду члена Кабінету Міністрів України.

У разі відхилення Верховною Радою України кандидатури на посаду члена Кабінету Міністрів України Прем’єр-міністр України, а у випадках, установлених Конституцією України, - Президент України вносить подання про призначення на посаду члена Кабінету Міністрів України в порядку, визначеному статтею 9.

Призначення на вакантну посаду члена Кабінету Міністрів України (крім Прем’єр-міністра України) здійснюється в порядку та з урахуванням вимог, передбачених ч.ч. 1, 3 - 10 статті 9 ЗУ „Про КМУ”.

Постанова Верховної Ради України в частині призначення члена Кабінету Міністрів України набирає чинності з моменту складення ним присяги у порядку, встановленому статтею 10 цього ЗУ „Про КМУ”.

Достроково повноваження Кабінету Міністрів України припиняються у випадку: а) відставки Прем'єр-міністра України; б) прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінетові Міністрів України; в) смерті Прем'єр-міністр України.

Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед новообраним парламентом України або перебуває у відставці з вищевказаних підстав, за дорученням Президента України продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України.

Член Кабінету Міністрів України, крім Прем'єр-міністра України, може бути звільнений з посади:

1) шляхом прийняття відставки члена Кабінету Міністрів України за поданою ним заявою про відставку;

2) за поданням Прем’єр-міністра України (стосовно Міністра закордонних справ України та Міністра оборони України таке подання вноситься за згодою Президента України);

3) за поданням Президента України - Міністр закордонних справ України та Міністр оборони України;

4) за власною ініціативою.

Конституція України встановлює деякі обмеження для членів Кабінету Міністрів України: вони не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку, не можуть бути народними депутатами або мати інший представницький мандат.

До складу Кабінету Міністрів України входять: Прем'єр-міністр України; його заступники - Перший віце-прем'єр-міністр і віце-прем'єр-міністри; міністри. Цей перелік є вичерпним і означає, що до складу Кабінету Міністрів України не може бути включена особа, котра не займає одну із зазначених посад. Посадовий склад (кількість та перелік посад) новосформованого Кабінету Міністрів України визначається Верховною Радою України за поданням Прем’єр-міністра України одночасно з призначенням персонального складу Кабінету Міністрів України у порядку, встановленому ст. 9 ЗУ „Про КМУ”. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про утворення, реорганізацію або ліквідацію міністерства посадовий склад Кабінету Міністрів України вважається зміненим з дня прийняття такого рішення.

Посади членів Кабінету Міністрів України належать до політичних посад, на які не поширюється трудове законодавство та законодавство про державну службу.

Статус членів Кабінету Міністрів України визначається Конституцією України, ЗУ „Про КМУ” та іншими законами України.

За поданням Прем’єр-міністра України Верховна Рада України може призначати міністрами осіб, які не очолюють міністерств. До складу Кабінету Міністрів України може бути призначено не більше 2- х таких міністрів.

Класифікація функцій Кабінету Міністрів України в юридичній літературі здійснюється за різними критеріями. Серед об'єктних функцій виділяють: виконавчу, функцію забезпечення державного суверенітету і економічної самостійності України, забезпечення законності, прав і свобод людини та громадянина, політичну, економічну, соціальну, гуманітарну, екологічну, бюджетно-фінансову. Аналіз правового статусу Кабінету Міністрів України дозволяє виділити: нормотворчу, правозастосовну, кадрову, установчу, організаційну, контрольну функції. Обсяг повноважень, які здійснює Кабінет Міністрів України в рамках кожної з функцій, є значним, тому, здійснюючи аналіз, наведемо лише окремі приклади.

Функції і повноваження Кабінету Міністрів України реалізуються у відповідних формах. Серед правових форм діяльності уряду можна виділити нормотворчу, правозастосовну, установчу, контрольну, інтерпретаційну.

Нормотворча форма діяльності пов'язана із законопроектним провадженням, яке виникає у зв'язку із реалізацією Кабінетом Міністрів права законодавчої ініціативи, а також із провадженнями щодо розробки і прийняття урядових актів нормативного характеру. Правозастосовна форма діяльності отримує свій прояв у провадженнях щодо вирішення питань індивідуального, організаційного характеру (присвоєння рангів державним службовцям, нагородження). Про наявність установчої форми діяльності свідчать провадження при вирішенні кадрових питань, підготовка подань щодо призначення голів місцевих державних адміністрацій (уся підготовча робота для вирішення цього питання ведеться в Кабінеті Міністрів України з дотриманням відповідної процедури і чітких стадій), формування урядових робочих органів та ін. Контрольна форма діяльності пов'язана із контрольними провадженнями, що виникають у процесі реалізації контрольної функції уряду, наприклад, щодо підготовки конституційного подання до Конституційного Суду України, скасування актів глав місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції чи іншим законодавчим актам, та ін.

Основною організаційною формою роботи уряду є засідання, порядок підготовки і проведення яких визначається Регламентом Кабінету Міністрів України. Засідання Кабінету Міністрів України можуть бути: а) чергові — проводяться щосереди, починаються о 10 годині; ч) позачергові проводяться у міру потреби за рішенням Прем'єр-міністра.

Пропозиції щодо порядку денного засідання Кабінету Міністрів готує Секретаріат Кабінету Міністрів. Проект порядку денного засідання Кабінету Міністрів разом із відповідними матеріалами до нього подається для схвалення Прем'єр-міністрові, а після цього, не пізніше ніж за 24 години до початку засідання, надсилається членам Кабінету Міністрів, іншим учасникам засідання, а у разі проведення позачергового засідання – до початку або в ході засідання.

Порядок денний засідання Кабінету Міністрів України затверджується Кабінетом Міністрів України і складається з таких розділів: 1) концептуальні засади реалізації державної політики; 2) акти законодавства; 3) кадрові питання; 4) звіти та питання контролю; 5) різне. Засідання Кабінету Міністрів України вважається правоможним, якщо на ньому присутні більше ніж половина посадового складу Кабінету Міністрів України. У разі якщо міністр не має змоги взяти участь у засіданні Кабінету Міністрів України (відпустка, відрядження, через хворобу чи з інших поважних причин), з правом дорадчого голосу в засіданні бере участь заступник міністра. У засіданні Кабінету Міністрів відповідно до закону можуть брати участь народні депутати України, Генеральний прокурор або його заступник, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Голова Національного банку або його заступник. Голова Антимонопольного комітету та уповноважений Президентом України представник. Кабінет Міністрів за пропозиціями членів уряду визначає інших осіб, які беруть участь у його засіданнях з правом дорадчого голосу (постійні учасники). На засідання уряду можуть запрошуватися у разі необхідності посадові особи, яких стосується обговорюване питання. Список таких осіб складається Міністром Кабінету Міністрів за пропозиціями членів уряду. Питання щодо присутності на засіданні Кабінету Міністрів представників засобів масової інформації та проведення ними кіно-, відео- і фотозйомки, а також звукозапису вирішує Прем'єр-міністр.

На засіданнях Кабінету Міністрів України головує Прем'єр-міністр України, а в разі його відсутності — Перший віце-прем'єр-міністр України. Обговорення питань на засіданні уряду здійснюється відповідно до порядку його проведення, який готується Секретаріатом Кабінету Міністрів для кожного засідання та узгоджується з Прем'єр-міністром. Особи, запрошені на засідання, можуть брати участь в обговоренні питань, вносити пропозиції, робити застереження, давати пояснення. За пропозицією головуючого рішення про прийняття акта Кабінету Міністрів або схвалення проекту закону чи акта Президента України може бути прийняте без обговорення, якщо у членів Кабінету Міністрів немає зауважень до нього. Обговорення питання припиняється за рішенням головуючого.

Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України приймаються на засіданнях Кабінету Міністрів України шляхом голосування більшістю голосів від посадового складу Кабінету Міністрів України. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос Прем'єр-міністра.

У процесі функціонування Кабінет Міністрів України використовує ряд методів організаційного характеру, серед яких можна виділити такі: координація; планування, прогнозування, інформаційне забезпечення, організація виконання і контроль за виконанням прийнятих рішень, робота з кадрами та ін.

Важливе значення для діяльності Кабінету Міністрів України має метод координації, його застосування забезпечує узгоджену діяльність усієї системи органів виконавчої влади. Спрямування і координація діяльності центральних органів виконавчої влади здійснюються Кабінетом Міністрів шляхом видання відповідних актів та прийняття рішень про надання окремих доручень за результатами обговорення питань на його засіданнях. Відповідно до розподілу функціональних повноважень Прем'єр-міністр України координує діяльність членів уряду. Перший віце-прем'єр-міністр і віце-прем'єр-міністри України координують роботу з окремих напрямів діяльності Кабінету Міністрів України. Діяльність центральних органів виконавчої влади, керівники яких не входять до складу Кабінету Міністрів України, спрямовується і координується міністрами.

Планування роботи уряду здійснюється на основі Програми діяльності Кабінету Міністрів України, щорічного Плану дій щодо виконання зазначеної Програми, Основних напрямів економічної політики України, інших державних програм та урядових актів. Розрізняють перспективне і поточне планування, планування окремих напрямів і сфер діяльності — нормотворчої, контрольної діяльності, затвердження графіку проведення засідань тощо. З метою організації роботи з роз'яснення широкій громадськості та окремим верствам (групам) населення цілей, рішень Кабінету Міністрів складається комунікативний план. Індивідуальне планування роботи членів уряду здійснюється з урахуванням розподілу їх функціональних повноважень на основі щотижневих графіків, які передбачають їх участь у засіданнях Кабінету Міністрів, урядових комітетів, інших утворюваних Кабінетом Міністрів органів, у роботі Верховної Ради, засіданнях колегій центральних органів виконавчої влади, міжнародних заходах, нарадах тощо.

Для ефективної роботи Кабінету Міністрів України важливе значення має метод прогнозування. Прогноз економічного і соціального розвитку є основою для вибору тієї чи іншої стратегії та прийняття конкретних рішень вищим органом виконавчої влади. Згідно із Законом України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» № 1602-ІІІ від 23.03.2000 р. Кабінет Міністрів України: а) організовує підготовку прогнозів економічного і соціального розвитку України на середньо - та короткостроковий періоди, розробляє і здійснює Державну програму економічного і соціального розвитку України на наступний рік, організовує підготовку прогнозів розвитку окремих галузей економіки на середньостроковий період і програм розвитку окремих галузей економіки; б) визначає структуру прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку, строки і порядок їх розроблення, відповідальних виконавців; в) схвалює прогнози економічного і соціального розвитку України на середньо - та короткостроковий періоди, прогнози розвитку окремих галузей економіки на середньостроковий період, затверджує програми розвитку окремих галузей економіки.

За інформаційне забезпечення уряду відповідальні структурні підрозділи Секретаріату Кабінету Міністрів України. Джерела, з яких надходить Кабінету Міністрів України інформація, досить різноманітні: а) з Верховної Ради України (депутатські запити, година запитань до уряду, рекомендації комітетів); 2) від Президента України; 3) від підлеглих органів виконавчої влади і посадових осіб; 4) від засобів масової інформації; 5) безпосереднє спілкування членів уряду з громадянами, підприємствами, організаціями, установами.

Не менш важливу роль в організації роботи Кабінету Міністрів України відіграє контроль за виконанням рішень. Кабінет Міністрів України контролює діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та місцевих державних адміністрацій. Підконтрольні об'єкти розподілені між членами уряду відповідно до розподілу функціональних повноважень. Реалізація повноважень у сфері спрямування, координації і контролю здійснюється на засадах, які виключають дублювання та підміну функцій керівників відповідних органів виконавчої влади, втручання у сферу їх відповідальності. Контроль за виконанням доручень Кабінету Міністрів України здійснюється Секретаріатом, який регулярно інформує Прем'єр-міністра про стан їх виконання.

Організація роботи з кадрами Кабінету Міністрів України полягає у здійсненні ним аналітичної й організаційної роботи з кадрового менеджменту, вирішенні питань щодо задоволення потреб органів виконавчої влади в кваліфікованих кадрах та їх ефективного використання, здійсненні контролю за проходженням державної служби в Україні і прийняття заходів для забезпечення її ефективного функціонування через Головне управління державної служби.