Значення хребта у підтримці здоров'я

Хребет має важливе значення в підтримці фізичного здоров’я людини. Незважаючи на відсутність прямого зв’язку із тривалістю життя, хребет опосередковано впливає на внутрішні органи й у ряді випадків займає центральне місце в патогенезі хронічних неінфекційних захворювань. Особливо це помітно в тих ситуаціях, коли розвиток патологічного процесу пов’язаний із порушенням кровопостачання, венозного й лімфатичного відтоку або периферичної іннервації. Так, установлено, що до 40% випадків ішемічної хвороби серця потенціювалися змінами в хребті, до 45% випадків головного болю пов’язані з порушеннями в шийному й верхньогрудному його відділах.

Трансформація оболонок тіла (м'ягкотканні й кістково-суглобові дегенеративно-дистрофічні перебудови) є складовою частиною старіння організму. Ці зміни значною мірою погіршують якість життя, оскільки супроводжуються суб’єктивними відчуттями дискомфорту, скутості, підвищеної стомлюваності, вегетативними дисфункціями, зниженням професійної й побутової працездатності. Суттєві втрати працездатності спостерігаються у зв'язку з наявністю неврологічних ускладнень остеохондрозу хребта, 80% випадків ураження периферичної нервової системи мають вертеброгенне походження. Первинна профілактика остеохондрозу хребта, спондилоартрозу, міофасціальних нейродистрофічних синдромів, тобто групи захворювань дегенеративно-дистрофічної природи полягає в попередженні порушень живлення (кровопостачання, кровообігу, іннервації). Ці порушення ведуть до наступного переродження кісток, суглобів, м’якотканинних структур. Розкрити суть цих процесів і визначити підходи до їх попередження можна, розглянувши анатомо­фізіологічні особливості хребта і фактори ризику, насамперед ті, що стосуються поведінки людини.