Оцінка енергопотенціалу (резервів біоенергетики) на рівні організму

У формуванні здоров’я відіграють роль: 1. спадковість; 2. спосіб життя сім’ї, в якій росте дитина; 3. наявність і вираженість екзогенних факторів ризику в період росту і розвитку організму, що зумовлено соціальним середовищем, де виховується дитина: харчування, рухова активність, шкідливі звички та ін. Високий рівень екзо- та ендогенних факторів ризику ведуть до більшої вірогідності захворювань у дорослому стані.

Існує сімейна агрегація рівнів ризику – це спадковість, умови життя, які мають домінуюче значення. Так, паління, вживання алкоголю, риси особистості типу А і низька фізична активність впливають на рівень ліпідів у дітей і підлітків, як і у дорослих. Аеробні можливості підростаючого покоління за останні 10 років знизились на 25-30 %.

Вплив факторів ризику відбивається на антропометричних показниках, тобто на фізичному розвитку, який є єдиним позитивним показником здоров’я.

Фізичний розвиток – це комплекс морфофункціональних властивостей організму, які визначають запас його фізичних сил і характеризують віковий рівень біологічного розвитку дитини (В. В. Гориневський, 1927; В. Г. Штефко, 1920; В. Г. Властовський, 1976). Перевищення норми показників найчастіше пов’язано з підвищенням кількості жирової тканини в загальній масі тіла. Але збільшення росту і маси – це лише зовнішні прояви процесу розвитку, який має свої закономірності й властивості.

Ознакою живої системи, яка відрізняє її від неживої, є “стійка нерівновага”. Чим вищий енергопотенціал системи, тим вища життєздатність організму (Е. С. Бауер, 1935). Вивільнення енергії і трансформація її в різні фізіологічні процеси здійснюються завдяки нейроендокринній регуляції організму. В процесі філо- і онтогенезу відбувається підвищення складності й надійності системи.