Діагностика рівня здоров’я за резервами біоенергетики

Поняття здоров’я тісно пов’язане з поняттям життєздатність організму, тобто його властивостями до виживання у змінних умовах виживання, протидіяти патогенним чинникам, компенсувати зміни функцій, які виникають під їх впливом. Щодо людини, то вона повинна мати здоров’я для виконання своїх біологічних і соціальних функцій, тобто мати енергію життя. Фізики назвали енергію царицею світу, а ентропію її тінню. Поняття ентропії має двояку природу. З одного боку, ентропія – це розсіювання системою тепла, а з іншого – міра упорядкування системи. Чим більша ентропія, тим менш упорядкована система. У процесі еволюції зростала упорядкованість структур. Але ентропія демонструє лише потоки вільної енергії.

Основною умовою існування всього живого на Землі є можливість поглинати енергію із навколишнього середовища, акумулювати її й використовувати для здійснення процесів життєдіяльності. Життя підтримується витрачанням енергії: це робота клітин, процеси всмоктування, виділення синтезу, регенерації, скорочення м’язів, енергія нервових імпульсів. При цьому спостерігалась одна важлива закономірність: чим сильніший аппарат мітохондрій, які утворюють енергію, тим більший діапазон зовнішніх впливів система здатна витримати й відновити свою структуру. Здатність швидко мобілізувати ресурси органів, систем і всього організму – перша умова швидкої адаптації до дії екстремальних чинників. Усі основні фактори реакції стресу – посилення секреції кортикотропіну гіпофізом, кортикостероїдів наднирниками, гіперплазії їх кори і навіть утворення виразок у шлунково-кишковому тракті (мобілізація білків з метою утворення глюкози) – є ланками термінової адаптаційної реакції, спрямованої на мобілізацію енергетичного потенціалу. І чим більше утворюється енергії на одиницю маси організму, тим ефективніше здійснюється біологічна функція. Енергія, яка утворюється при біологічному окисненні, частково розсіюється у вигляді тепла, а частково акумулюється шляхом фосфорилування з утворенням АТФ – аденозинтрифосфорної кислоти, яка зосереджує велику кількість енергії. Для утворення енергії потрібний кисень. Тест Купера дозволяє реально визначити функціональний клас аеробної здатності за відстанню, яку пробігає людина за 12 хв, і скільки максимально поглинає кисню (МПК). Наприклад менше 1,6 км пробігає, менше 25 мл кисню поглинає. Кореляція між показаним результатом і МПК становить 0,897.

Водночас доведено, що МПК – показник, який характеризує стійкість організму до різноманітних факторів – від гіпоксії й крововтрати до радікативного опромінення. Але використання проби з фізичним навантаженням “до відмови”, як і тест Купера не може широко використовуватися через можливість латентних форм серцево-судинних захворювань. Тому використовують інші методи (табл. Апанасенко, Науменко, 1988).

Починаючи з 25 років, у людини відбувається зниження питомої швидкості теплопродукції на 3,0 – 7,5 % за кожні 10 років. В основі цього явища лежить зміна активності ферментів, концентрації мітохондрій у клітинах і т.і. З цього випливає закономірність зниження рівня здоров’я з віком і вихід за межі “безпечної зони”, коли розвиваються хронічні хвороби. Додержання принципів здорового способу життя індивідуумом дає можливість йому до 60 – и річного віку бути в “безпечній” зоні.